Децентралізація: що варто знати

“Пошта” виокремила 11 питань про реформу самоврядування в Україні

Уже майже два роки в Україні триває реформа децентралізації. Її називають єдиним шляхом до перетворення країни на економічно успішну та привабливу для інвесторів. Але за ці роки не лише в пересічних жителів, а й у самих реформаторів без відповідей залишається чимало запитань про те, як зробити українське місцеве самоврядування сильним.
Перший закон, який належав до пакета децентралізаційних, – Закон України “Про співробітництво територіальних громад” ВРУ прийняла 17 червня 2014-го. Відтоді в Україні триває масштабна реформа децентралізації. Дехто з експертів вважає її єдиною з-поміж реформ, на яку влада все ж спромоглася. Проте навколо неї знову й знову народжуються різні міфи. Складний і тривалий процес перебудови системи територіального устрою зумовив необхідність знову і знову говорити про переваги та ризики, пов’язані зі зміцненням місцевого самоврядування.
1. Навіщо змінювати Конституцію, щоби проводити децентралізацію?
Чинна Конституція закріплює за місцевими державними адміністраціями, тобто представниками київської влади, обов’язок розпоряджатися коштами місцевих бюджетів. Цю функцію в межах децентралізації передають виконавчим комітетам місцевих рад, тобто тим депутатам, яких обрали на місці і які тут же й працюють. 
“Якщо не буде змін до Конституції, то ми маємо місцеві державні адміністрації, які є виконавчими органами районних і обласних рад. Тобто, якщо й створити виконкоми районних та обласних рад, то все одно виконання бюджетів, звітування за виконання бюджетів залишиться за місцевими державними адміністраціями”, – пояснив “Пошті” Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ. 
Зрештою, реформа передбачає впровадження інституту префектів замість губернаторів. А цієї посади в чинній Конституції також немає.
Перші призначення префектів, мали б відбутися до 1 квітня 2016-го
Є й інший момент, який потрібно врахувати. Згідно з реформою децентралізації, всі територіальні громади мають стати спроможними, тобто могти самостійно заробляти і розпоряджатися коштами, які надходять до місцевого бюджету, забезпечувати належний рівень послуг у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства. 
“Але тим, хто не об’єднався, не створив спроможної громади, також потрібно законом передавати повноваження і фінанси”, – розповів пан Коліушко. Цей процес має бути передбачений у законі.
2. Децентралізація – це зміна адміністративно-територіального устрою?
Межі та кількість областей не змінюватимуть. Проте змінюються складові адміністративно-територіального поділу України. Якщо у чинній редакції Конституції визначено, що до цієї системи належать Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села, то вже в запропонованих змінах передбачено: первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою має стати громада. Тоді й вся система матиме три рівні: громади, райони, регіони.
3. Що таке об’єднана територіальна громада?
Згідно з Конституцією України, територіальна громада – це жителі, що постійно живуть у певному селі, селищі чи місті, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Сьогодні в одну громаду можуть добровільно об’єднуватися жителі кількох сусідніх населених пунктів, якщо самостійно вони не можуть забезпечити свої потреби з огляду на кількість жителів, фінансове забезпечення та розвиток інфраструктури.
Ще раніше в Україні назріла проблема старіння та вимирання сіл через те, що молодь виїжджає. “Тому заради збереження українського села ми створили механізм добровільного об’єднання громад, яке дасть стимул для розвитку цих територій. Принципово важливо, щоб в процесі об’єднання не виникли “мертві зони”, коли слабкі громади залишаться нікому не потрібними”, – пояснив спікер Верховної Ради України Володимир Гройсман у своєму блозі на “Українській правді”.
4. Деяким селам доведеться відмовитися від власної ради?
Так. Села і селища, утворивши об’єднану територіальну громаду та не ставши її центром, втрачають власну раду. Вона існуватиме лише в адміністративному центрі громади. Прогалину представництва, яка виникла в центральних населених пунктах, вирішили заповнити посадою сільського старости. 
Його обиратимуть у селах, де проживає понад 50 жителів. Староста як посадова особа належатиме до виконкому ради об’єднаної громади і матиме ті ж функції, що мала сільрада. Першими власного старосту в Україні обрали 17 січня 2016-го мешканці села Ірдинь, що поблизу Черкас. 
Села і селища, утворивши об’єднану територіальну громаду та не ставши її центром, втрачають власну раду
Як писала “Пошта”, 24 січня вибори старост пройшли ще в 30 об’єднаних територіальних громадах Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Черкаської областей. У лютому за них голосуватимуть в Одеській, Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях. 
5. Які додаткові повноваженні з’являться в громади?
Громада отримає право обирати власну раду, яка буде підпорядкована лише членам громади, а не президентові чи міністрам. Вперше місцеві ради зможуть формувати свій виконавчий комітет, який розпоряджатиметься коштами та звітуватиме перед громадою, як їх витрачає. 
“Ще громадам надане право встановлювати і змінювати свої податки. Тобто підприємець каже: зараз я маю тисячу робочих місць, а через рік буду мати дві і вийду на прибуток, скажімо, 100 мільйонів. Тоді ми, порахувавши, що з того буде мати громада, можемо піти назустріч і дати землю не за 3%, а 1%. Тобто вже не треба чекати, коли з Держкомзему прийде погодження на передачу земельної ділянки під той чи інший процент”, – розповів голова Тячівської об’єднаної громади (Закарпатська область) Іван Ковач місцевому виданню “Тячів”.
Крім того, об’єднані громади мають право створювати власні органи управління з питань освіти, медицини, архітектури, земельний відділи, а також свої органи правопорядку – муніципальну варту. Вона має слідкувати за питаннями благоустрою території, не допускати незаконних звалищ, стежити за правильним паркуванням автівок.
6. Які повноваження залишаться виключно за центральною владою?
Оборона території, розслідування кримінальних справ, провадження зовнішньої політики та гарантування дотримання прав і свобод людини – ці питання залишають у виключній компетенції Києва. Якщо голова громади ухвалить рішення, що загрожує державному суверенітетові, територіальній цілісності чи національній безпеці, Президент України повинен буде зупинити дію відповідного акту, звернутися до Конституційного Суду України.

7. З яких коштів формуватимуть бюджет територіальної громади?
Є кілька джерел надходжень до місцевого бюджету. Це, по-перше, власні податки. Зокрема, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60% від нього залишатиметься на місцях. Як і 25% екологічного податку, 5% – акцизного, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності, земельний податок, 100% податку на нерухомість, місцеві податки і збори та кошти, отримані за надання адміністративних послуг, йдеться на сайті офісу реформ у Волинській області.
По-друге, до місцевого бюджету надходитимуть гроші від держави безпосередньо. Раніше вони надходили до області, району чи міста обласного значення, а вже потім – у менші населені пункти. 
Громадам держава надаватиме дотації та субвенції на освіту і медицину. Якщо грошей громаді бракуватиме, держава компенсуватиме лише 80% недостачі. Натомість 50% надприбутку залишатиметься на місцях.
По-третє, уряд виділив мільярд гривень на розбудову інфраструктури об’єднаних громад. 3 мільярди, що перебувають у Державному фонді регіонального розвитку, розподілять на місцеві проекти. 
8. І цих грошей буде достатньо?
Торік у розмові з “Поштою” Олег Березюк, керівник парламентської фракції “Самопоміч”, пояснив “Пошті”: “Житомир, наприклад, за січень (за місяць, який є чи не найнижчим за показниками сплати податку) отримав п’ять мільйонів гривень, а думали, що отримає два; Львів – 11 мільйонів, а думали, що взагалі нічого не отримає. Цих коштів у громади ніколи не було. Вона має запитати, на що потратили її гроші, а це вже – відповідальність міського голови. Дотепер він міг казати, що нема грошей, бо центр не дав”.
9. Як громада зможе контролювати, куди ідуть гроші?
“Для цього є багато інструментів. По-перше, ради обираються громадами. Вони мають служити громадам. Депутати затверджують бюджет в інтересах громади. По-друге, бюджети мають бути прозорі. Кожен бажаючий повинен мати можливість поцікавитися і дістати інформацію про те, як використовують бюджет. Крім того, буде державний контроль за використанням публічних коштів”, – зазначає пан Коліушко.
10. У чому полягає державний контроль?
Місцеві державні адміністрації мають зникнути, замість них планують запровадити інститут префектів. За поданням Кабміну призначатиме та звільнятиме префектів Президент. Префект матиме право зупиняти дію рішень місцевого самоврядування, якщо вони не відповідатимуть Конституції чи законам України, і одразу звертатися з цього приводу до суду. 
Громадам держава надаватиме дотації та субвенції на освіту і медицину
Проте префекти будуть позбавлені права, яке сьогодні мають голови місцевих державних адміністрацій, – втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування, розподіляти кошти. 
Перші призначення префектів, мали би відбутися до 1 квітня 2016 року. “Але якщо не буде змін до Конституції в частині децентралізації, не буде й префектів. Якщо зміни все-таки внесуть, то, на жаль, у статті 119 нової редакції повноваження префектів виписані не дуже чітко і все, зрештою, залежатиме від закону “Про префектів”, – розповів Ігор Коліушко.
11. Чи змінить децентралізація систему освіти та медицини?
Так. 20 січня 2016-го Кабінет Міністрів ухвалив постанову, в якій змінив порядок створення освітніх округів та визначив, як функціонуватимуть загальноосвітні навчальні заклади за умов децентралізації. Зокрема передбачили створення опорних шкіл-хабів – з інтернетом, оснащеними класами хімії, фізики, географії, високою зарплатою вчителям, з директором, обраним на підставі конкурсу. Організація та оснащення опорних шкіл фінансуватиметься як з державного бюджету, так і з місцевих бюджетів, з можливістю залучення грантових коштів. Така школи має бути принаймні одна в області, інші школи будуть дочірніми. 
Взагалі питаннями освіти та охорони здоров’я займатимуться підрозділи виконавчого комітету ради, тобто ієрархія “міністерство-область-район-село” зникне, і фінансування та зміни в цих сферах будуть зумовлені виключно реаліями громади. 
Як це виглядатиме принаймні в сфері медицини, розповів газеті “Ваше здоров’я” Валерій Запорожан, ректор Одеського національного медичного університету, академік НАМН України: “На горизонтальному рівні модель децентралізації передбачає, що медичні виші й управління охорони здоров’я регіону спільно вирішуватимуть питання працевлаштування випускників, підготовки кадрів, цільового набору сільської молоді, освіти та атестації лікарів”.


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3260 / 4.47MB / SQL:{query_count}