Згадали про права переселенців

Парламент дав добро на спрощення бюрократичних процедур для внутрішньо переміщених осіб і створення Єдиної бази даних про них

Російська анексія Криму та війна у Донбасі зіштовхнули Україну також із гуманітарними проблемами, що завжди буває під час військових конфліктів. За офіційними даними Мінсоцполітики, нині в  нашій державі налічується понад 1,5 млн вимушених внутрішніх переселенців. Упродовж останнього року діяв Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, на який було немало нарікань як із боку самих переселенців, так і експертів-правозахисників. Ще в лютому цього року підготували новий законопроект, а серед авторів були як нардепи, так і представники управління Верховного комісара ООН у справах біженців, а ще активісти з громадських організацій “КримSOS”, “ВостокSOS”, “Центру громадянської просвіти “Альменда”, Всеукраїнської благодійної фундації “Право на захист”, Харківської правозахисної групи. Законопроект ще  у квітні нардепи включили до порядку денного, а у травні навіть ухвалили в першому читанні. Час йшов, і хоч документ був готовий до другого читання, за нього парламентарі так і не бралися. Вочевидь, для народних обранців це було не на часі: усі обговорювали реформи та конституційні зміни, а також чекали місцевих виборів. І тільки цього тижня, 3 листопада, за новий закон у другому читанні проголосували 243 депутати.  
Якими ж будуть основні нововведення (а чинності вони набудуть після підписів спікера та Президента)? Насамперед закон спрощує багато бюрократичних процедур: скасовується необхідність наявності у внутрішніх переселенців реєстрації місця проживання при взятті їх на облік. До цього часу потрібен був штамп від Державної міграційної служби. Окрім того, довідки для внутрішніх переселенців видаватимуть безстроково, а не на шість місяців із постійною необхідністю їх поновлення. Довідки скасовуватимуть, якщо переселенець написав заяву про відмову від такої довідки, вчинив злочин проти держави, теракт, повернувся в колишнє місце проживання, виїхав за кордон на постійне місце проживання чи подав завідомо неправдиві дані про себе. 
“Зменшено бюрократичні процедури для реєстрації ВПО (внутрішньо переміщена особа) як безробітного та отримання допомоги з безробіття, соціальних та інших послуг навіть у разі, якщо людина не має документів про звільнення з роботи… Новими нормами відкриваються також можливості отримання довідки ВПО для тих, у кого в документах нема відмітки про реєстрацію місця проживання на території, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. Доказами проживання на території можуть слугувати військовий квиток із відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, медичні документи і навіть фотографії… Серед плюсів нової редакції закону – визначення можливості постійного проживання внутрішньо переміщених осіб у нових громадах, що є позитивним для тих громадян, які не планують повертатися”, – зазначає у блозі на сайті “Лівий берег” експерт із питань внутрішньо переміщених осіб Інституту соціально-економічних досліджень Тетяна Дурнєва.
Серед іншого також розширюється сам поняття “переміщена особа”. Нею може вважатися громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах і має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 
Новий закон також передбачає  створення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб з метою їх обліку.

Штрафи для роботодавців

Цього тижня парламент згадав не лише про права переселенців, а й мобілізованих працівників. Зокрема, нардепи встановили штрафи для підприємців, які звільняють свої призваних на військову службу працівників. “Відбуваються масові порушення закону, який спрямований на підвищення захисту трудових прав працівників, яким, відповідно до законів України, встановлені гарантії та пільги у разі, якщо їх залучають до виконання обов’язків, передбачених Законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Аналіз звернень свідчить про масові порушення прав працівників, зокрема, їх звільняють з роботи, своєчасно не виплачують заробітну плату”, – зазначено в пояснювальній записці до нового закону. Зміни до законодавства передбачають, що на юридичних і фізичних осіб-підприємців за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, призваним на військову службу, накладається штраф у розмірі  десятикратної мінімальної заробітної плати (на момент порушення) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Порушення пільг і гарантій також тягне за собою накладення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Насправді це не дуже багато – від 850 до 1700 грн.  Нагадаємо, що раніше цього року тривалість надання гарантій щодо збереження місця роботи мобілізованим працівникам збільшили з 12 до 18 місяців. Також за такими працівникам повинна зберігатися середньомісячна зарплатня, а компенсація підприємствам має надходити з держбюджету.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2129 / 4.11MB / SQL:{query_count}