Погана наука

Чому українська вища освіта не подобається студентам

Невдовзі мине рік з часу прийняття нового закону про вищу освіту. Втім за цей час мало що змінилося – нових держстандартів досі немає, про 25% предметів, які студенти мали б обирати для вивчення самі, залишається хіба мріяти, а корупція й далі залишається однією з ключових університетських проблем.
Значно більше змін помітно, коли порівняти думки нинішніх студентів про вищу освіту з оцінками їх попередників чотирирічної давності. Кількість студентів, які вважають, що якість вітчизняної освіти є високою, з того часу зменшилася майже втричі.
Тепер українські студенти все більше задумуються про навчання за кордоном і більше переймаються тим, що українські дипломи у світі практично не котируються.

Вибагливі студенти

“Загалом вищу освіту в Україні студенти оцінюють нижче, ніж на задовільно. Освіту в своєму навчальному закладі дещо вище, але якщо порівнювати це із даними за 2011 рік, то ці оцінки все одно є нижчими. Я не думаю, що за цей час настільки істотно змінилася освіта, думаю, студенти просто стали більш вибагливими”, – пояснює результати дослідження проблем вищої освіти в Україні директор “Демократичних ініціатив” Ірина Бекешкіна.
Якщо у 2011 році за кордоном хотіли навчатися 55%, то тепер про це задумуються майже 70%. Однак більшість із них або не має для цього достатніх коштів, або переймається незнан­ням мов. Тому показово, що головною проблемою вітчизняної вищої освіти, на думку студентів, сьогодні є невизнання українських дипломів у світі. 
“Ми питали, які проблеми вимагають першочергового вирішення. І перша – це невизнання дипломів більшості вітчизняних вищих навчальних закладів у світі. Ця проблема, до речі, на першому місці й на думку батьків – це показало опитування всього населення. Тобто вже зараз і студенти, і батьки співвідносять освіту в Україні з тими вимогами, що є за кордоном. Особливо це важливо, якщо буде безвізовий режим і легальна можливість влаштовуватися на роботу”, – розповідає Ірина Бекешкіна.
Зараз лише 7% студентів готові публічно говорити про корупцію у своїх ВНЗ, а дають хабарі – не менше 20%
Ще чотири роки назад найбільшою проблемою, на думку студентів, була корумпованість викладачів. Тепер же вона відійшла аж на третє місце, на другому – невідповідність викладання вимогам ринку.
“Слід підкреслити таку цікаву річ: студенти не вбачають серйозної проблеми в низькому професійному рівні викладачів і у відсутності студентського самоврядування. Це проблема. Проблема ще й у тому, що інколи студенти бачать наслідок, але не завжди бачать причини, які ведуть до цих наслідків”, – розказує Бекешкіна.
Зрештою, схоже, що їх не надто непокоїть і якість своїх знань: хоч студенти загалом підтримують ЗНО як ключовий елемент нинішньої системи вступу, більшість із них проти запровадження незалежного оцінювання при вступі до магістратури чи для оцінки знань після закінчення навчання. “Тут думки залежать від успішності навчання студента: чим краще студент навчається, тим більш позитивно він ставиться до перспективи впровадження ЗНО. Але це стосується лише відмінників, усі інші хотіли б обійтися без цього”, – пояснює Бекешкіна.

Дві позитивні зміни

Чимало студентів поєднують роботу і навчання – таких 37%. Та лише 11% з них працюють за фахом. Загалом багато студентів ще під час навчання усвідомлюють, що не працюватимуть за обраною спеціальністю, хоч деякі й готові – якщо зарплата буде хорошою. 
“Щодо шансів знайти по закінченні вишу добру роботу, переважає точка зору, що для цього потрібно мати добру освіту, високий рівень знань (45%), і менше покладаються на знайомства та зв’язки (36%). Слід сказати, що кілька років тому, у 2011 році, ситуація була зворотною: студенти більше покладалися на зв’язки (43%), ніж на освіту (38%)”, – йдеться у прес-релізі “Демократичних ініціатив”. І власне ця зміна є однією з небагатьох позитивних за останні чотири роки: студенти більше вірять у силу хороших знань.
Інша позитивна зміна – корупції в університетах стало менше. “Не радикально, але на 5-10% стало менше. Це по-перше. А по-друге, стало менше відомо про корупцію, тому що в 2011 році на багато питань про корупцію третина говорила “не знаю”, “важко сказати”, зараз таких вже 50%. Корупція стала менш відомою”, – коментує результати дослідження Ірина Бекешкіна. За її словами, лише 5% студентів вважають, що корупції стало більше, а 10% переконані, що її стало менше.
“Але це не радикальні зміни. Радикальні зміни полягають у тому, аби зникли причини корупції, а головна її причина в тому, що є прямий зв’язкок між успішністю навчання і прагненням бути задіяним у корупційних практиках. Як у 2011 році, так і зараз більшість корупційних практик є ініціативними: корупція існує тому, що студенти вважають, що так простіше вирішувати проблеми”, – додає Бекешкіна, зазначаючи, що лише 20% студентів вдавалися до корупції через тиск викладачів. Усі інші – з власної ініціативи.
При цьому, як свідчить опитування “Демократичних ініціатив”, більше ніж хабарі за успішну здачу екзаменів та заліків в університетах поширені інші корупційні практики – списування дипломів та курсових робіт.
Щодо останнього, то проблему зі скачаними науковими роботами та рефератами мають вирішити нові держстандарти, які, як очікується, зроблять навчання студентів простішим. “Я дуже добре знаю проблему перевантаження студентів великим обсягом роботи. 10-15 курсів, які вони слухають за один семестр, і після кожного потрібно ще й письмову роботу написати... 
Сподіватися, що кожна з цих робіт писатиметься особисто, з творчим підходом, з опрацюванням належної кількості літератури просто наївно. Уже з 2015 року університети зобов’язані запровадити нові навчальні плани, в яких передбачатиметься не більше восьми предметів на один семестр”, – пояснила під час обговорення соціологічного дослідження перший заступник міністра освіти Інна Совсун.
Втім, каже вона, поширення хабарництва в університетах не побороти, якщо студенти й далі боятимуться відкрито заявляти про порушення. “На жаль, самі студенти не зголошуються зафіксувати факти дачі хабара, що є необхідною умовою для доведення злочину перед правоохоронними органами. Найчастіша мотивація – мені там ще навчатися. І в такий спосіб створюється патова ситуація, коли, з одного боку, всі вимагають від міністерства боротися з корупцією, а з іншого – бояться відвойовувати свої права на рівні окремих університетів”. 
Зараз лише 7% студентів готові публічно говорити про корупцію у своїх ВНЗ, а дають хабарі – не менше 20%. Навіть відома середня ціна за зданий екзамен  – тепер це 537 гривень. А чотири роки назад було 376 гривень.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7480 / 4.42MB / SQL:{query_count}