Саміт без перспективи

Сенсації на Ризькому саміті не сталося – дата запровадження безвізового режиму досі залишається невідомою

фото: Reuters
Але не були ці два дні й цілком провальними: Україна підписала угоду на 1,8 мільярдa євро, домоглася доповнення підсумкової декларації кількома важливими пунктами і все-таки отримала сигнал, коли питання про скасування віз можна буде порушувати знову.

Підходьте через рік

“На сьогодні ми забрали усі політичні перепони для безвізового режиму… У нас є сильний меседж про те, що ЄС вітає успіх України та Грузії на шляху лібералізації візового режиму з ЄС”, – заявив після саміту у Ризі Петро Порошенко. 
Президент запевняє, що залишилося врегулювати кілька технічних моментів, і Україна буде готовою до запровадження безвізого режиму. Втім, більш важливо, чи готові до цього в ЄС. “Учасники саміту підтверджують, що підвищення мобільності громадян у безпечному та добре керованому середовищі лишається ключовою метою Східного партнерства”, – йдеться в заяві, прийнятій за підсумками саміту. Однак у Ризі не дослухалися до прохання українського Президента зафіксувати в документі конкретну дату запровадження безвізового режиму.
Під час саміту в Ризі Україна та ЄС підписали Меморандум про порозуміння щодо надання макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро. За словами міністра фінансів України, ці гроші підуть у резерви НБУ та частково на бюджетні та фіскальні потреби (фото: АР)
Однак є там і дещо обнадійливіше за загальні фрази. “Вони (учасники саміту – “Пошта”) з нетерпінням чекають на завершення Україною та Грузією реалізації 2-го етапу їх Планів дій щодо лібералізації візового режиму (ПДВЛ), коли всі контрольні показники будуть виконані з допомогою здійснення всіх необхідних реформ, і вітають готовність Комісії зробити все можливе, щоб підтримати Україну і Грузію в реалізації їх ПДВЛ і її намір представити доповідь про прогрес України і Грузії до кінця 2015 року. Виконання всіх вимог дозволить завершити процес ПДВЛ і Комісія запропонує Європейському парламенту та Раді звільнити громадян України та Грузії від необхідності отримання віз”.
Оптимістична оцінка скасування віз – початок 2016-го року. Втім, зважаючи на те, що звіт Єврокомісії щодо України очікується приблизно 15 грудня, такий варіант є дуже сумнівним
Це означає, що якщо Україна поквапиться, то вже восени може отримати позитивний звіт Єврокомісії, після якого процес скасування віз принаймні стартує в ЄС. Хоч це зовсім не означає, що питання обов’язково вирішиться позитивно – все залежить від позиції Європарламенту та Європейської ради.
Оптимістична оцінка скасування віз – початок 2016-го року. Втім, зважаючи на те, що звіт Єврокомісії щодо України очікується приблизно 15 грудня (за словами президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера), такий варіант є дуже сумнівним. Джерела “Польського радіо” заявили, що безвізовий режим між ЄС та Україною запрацює щонайшвидше в кінці 2016 року. А от грузинам може пощастити більше – вони мають шанс позбутися віз уже з початком наступного року.

Кримський пунктик

Головні дискусії на Ризькому саміті стосувалися не лише скасування візового режиму з ЄС. Обговорювали тут ще й агресію Росії та можливість вступу до ЄС нових членів.
Хоч загалом текст декларації був погоджений ще до проведення саміту, у перший день засідань виявилося, що Білорусь та Вірменія мають намір блокувати підсумкову заяву – через засудження Росії через анексію Криму.
У четвер Петро Порошенко запевняв, що текст декларації готовий і сам він цілком задоволений ним. Однак через непоступливих вірменів та білорусів на компромісний варіант заяви намагалися вийти аж до ранку п’ятниці. У підсумку про засудження російської агресії говориться від імені не всіх учасників саміту – це подано як оцінку зі сторони ЄС та України. “ЄС підтверджує свої позиції, прийняті в спільній заяві на саміті Україна-ЄС 27 квітня, в тому числі в частині про незаконну анексію Криму і Севастополя”, – йдеться в документі (у інших пунктах заяви оцінки подані від імені всіх учасників саміту).
Це не зустріч, на якій розглядаються питання членства в ЄС. Але ми маємо переконатися, що європейська перспектива існує для кожної з цих країн. Поки що – і вони не готові, і ми не готові
Тут же зазначено, що “учасники саміту підтверджують свої позиції по відношенню до “Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 щодо територіальної цілісності України”. Зазначимо, що Білорусь та Вірменія голосували в ООН проти цього документу, тому й виходить, що завдяки дипломатичній мові деяким країнам вдалося відстояти свою версію кримських подій – анексію засудили всі, окрім них.
Однак, що трішки парадоксально, Білорусія та Вірменія погодилися з необхідністю дотримання територіальної цілісності України: “Учасники саміту рішуче підтримують усі зусилля, спрямовані на деескалацію і політичне рішення на основі поваги до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України”.
Український Президент поміж тим переконує, що білоруси та вірмени не виступали категорично проти засудження російської агресії. “Вони не були категорично проти, а намагалися зв’язати позиції щодо Криму з іншими позиціями. Я говорив з президентом Вірменії Саркісяном учора і отримав чітке запевнення, що Вірменія демонструє солідарність з Україною”, – цитує слова Петра Порошенка “Європейська правда”.

Кожному згідно амбіцій

Ще один пункт супе­речок – питання про перспективу вступу до ЄС країн, які підписали Угоду про асоціацію.
Під час конференції громадянського суспільства, що передувала проведенню саміту, активісти з України, Грузії та Молдови передали єврокомісару з питань розширення та сусідства Йоганнесу Гану заявку на вступ до ЄС. 
“Ми твердо віримо, що історичний процес завершення поділу європейського континенту буде неповним, якщо Україна залишиться за межами Європейського Союзу… Ми повністю розуміємо всі складнощі, пов’язані з процесом виконання необхідних критеріїв. Ми впевнені, що наш народ, заплативши таку величезну ціну за європейський вибір, буде в змозі пройти цей шлях, незважаючи на всі перешкоди, у досягненні всіх цих критеріїв, аби зрештою приєднатися до європейської сім’ї”, – йдеться в українській заявці.
Представники громадянського суспільства України, Молдови та Грузії подали єврокомісару з питань розширення та сусідства Йоганнесу Гану символічну, написану  власноруч заявку на вступ до Євросоюзу (фото: eurointegration.com.ua)
Акцію було підготовлено заздалегідь, однак для європосадовців вона стала сюрпризом. Та значно більше дискусій виникло через слова президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Точніше, через неправильний переклад його слів: низка ЗМІ повідомили, що європеєць заявив про “відсутність європерспективи у країн Східного партнерства”.
Насправді ж Юнкер мав на увазі дещо інше. “Це не зустріч, на якій розглядаються питання членства в ЄС. Але ми маємо переконатися, що європейська перспектива існує для кожної з цих країн (Східного партнерства – “Пошта”). Поки що – і вони не готові, і ми не готові. Однак процес триває”, – заявив президент Єврокомісії.
У самій декларації про перспективу вступу взагалі не йдеться, натомість згадано право на вільний вибір амбіцій: “У рамках Європейської політики сусідства та Східного партнерства учасники саміту підтверджують суверенне право кожного з партнерів на вільний вибір рівня амбіцій і цілей, до яких вони прагнуть у своїх відносинах з Європейським Союзом”.
Зрештою, це питання не є аж таким актуальним – для початку цілком достатньо було б позбутися віз.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6613 / 4.14MB / SQL:{query_count}