Парламент: керівництво та голови фракцій


фото: ukrlife.tv

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман

Обраний до ВРУ від “Блоку Петра Порошенка”. 36 років. Народився у м. Вінниця. Одружений, має двох доньок і сина.
Освіта. У 2003 р. закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю юриспруденція. У 2010 р. – Національну академію державного управління при Президентові України, ставши магістром за спеціальністю управління суспільним розвитком і спеціалізацією управління на регіональному і місцевому рівнях.
Кар'єра. У серпні 1994 р. у віці 16 років призначений комерційним директором приватного малого підприємства “ОКО”, а з листопада 1994 р. – на посаду комерційного директора ПП “Юність” (підприємство належало його батьку, депутату Вінницької міськради). Із 1994 по 2005 р. Володимир Гройсман працював на керівних посадах у комерційних структурах.
У 2002-му у віці 24-х років Володимир Гройсман переміг на виборах у мажоритарному окрузі і став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. У листопаді 2005-ого депутати Вінницької міськради відсторонили тодішнього секретаря від обов’язків, обравши на цю посаду Володимира Гройсмана і призначивши його в. о. мера Вінниці терміном на кілька місяців. У березні 2006 р. Гройсман переміг на виборах мера. На наступні вибори, вже 31 жовтні 2010-го, Володимир Гройсман був висунутий на пост міського голови Вінниці політичною партією “Совість України”. Він був переобраний міським очільником із значною підтримкою – 77,8% голосів.
27 лютого 2014 р. Володимир Гройсман на запрошення прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка зайняв пост віце-прем’єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій

Обраний до ВРУ за списком “Народного фронту”. 43 роки. Народився в м. Червоноград (Львівщина). Одружений, має доньку.
Освіта. У 1994 р. закінчив історичний факультет Львівського держуніверситету ім. І. Франка, отримавши диплом спеціаліста за фахом історик, викладач історії. У 2001 р. закінчив аспірантуру “Львівської політехніки” за фахом політологія та соціологія.
Кар'єра. У 1988 р. очолив націоналістичну молодіжну організацію – Товариство “Спадщина”. Тричі обирався депутатом у Львівську облраду (у 1990-ому, 2002-ому та 2006-ому). У 1994-1998 рр. – депутат Львівської міськради. У 1991 р. разом із Олегом Тягнибоком був одним із засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), яку в 2004-ому перейменували у Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. 
Під час подій листопада-грудня 2004 р. був комендантом Українського дому в Києві.  У 2007 по 2012 рр. був парламентарем VI скликання від блоку “Наша Україна – Народна самооборона”. У лютому 2012 р. вийшов із “Нашої України”, а в червні вступив до “Фронту змін”. У 2012-2014 рр. був парламентарем від ВО “Батьківщини”. 
Під час Євромайдану був комендантом Самооборони Майдану, фактичним очільником наметового містечка в Києві. Склав депутатські повноваження після того, як його призначили секретарем РНБО.

Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд

Обрана до ВРУ за списком “Самопомочі”. Безпартійна. 38 років. Народилася в с. Городище (Сокальський район Львівської області). Незаміжня.
Освіта. 1997 р. - Національний університет “Києво-Могилянська академія”, політологія, бакалавр; 2000 р. - Київський Національний університет ім. Т. Шевченка, право, магістр; 2003 р. - Оттавський університет (Канада), право, LL.M.
Кар'єра. У березні-грудні 1996 р. – помічник народного депутата Ігоря Юхновського. З січня 1997 р. до лютого 1998 р. – провідний спеціаліст апарату Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабміні. З червня 1998 р. до вересня 1999 р. – експерт із питань соціальної реформи Проекту програми розвитку ООН “Підтримка економічних, соціальних та адмінреформи в Україні”. 
З листопада 1999 р. до вересня 2000 р. –  координатор компонента “Впровадження результатів функціонального обстеження” в Мінсоцполітики.  З жовтня 2000 р. до липня 2001 р. – радник з юридичних питань Проекту Програми розвитку ООН “Підтримка економічних, соціальних та адмінреформи в Україні”. З серпня 2001 р. до травня 2002 р. – керівник апарату та секретар Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин при Кабміні. 
З листопада 2002 р. до квітня 2003 р. – міжнародний інтерн Юридичної фірми “Gowling Lafleur Henderson LLP” в Оттаві, Канада. З червня 2004 р. до серпня 2012 р. – національний менеджер проектів Координатора проектів в Україні Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Опікувалася проектами у ділянці адміністративного права, адміністративної юстиції, юридичної освіти та освіти з прав людини. 
З 2012 р. була директором всеукраїнського благодійного фонду “Українська правнича фундація”, експерт “Реанімаційного пакета реформ”. Співавтор низки законопроектів; викладач НаУКМА; автор навчальних курсів та тренер для суддів; співавтор навчальних посібників; міжнародний монітор судових процесів.

Голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко

49 років. Народився в м. Рівне. Одружений, має двох синів.
Освіта. У 1989 р. закінчив факультет електронної техніки Львівського політехнічного інституту (фах – інженер електронної техніки).
Кар'єра. У 1994-1996 рр. працював на різних посадах у Рівненській облраді та Рівненській ОДА. Із вересня 1997 р. по вересень 1998 р. був заступником міністра у справах науки і технологій, згодом до квітня 1999 р. був помічником прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка. А у наступні три роки (по квітень 2002-ого) – помічником-консультантом народного депутата Олександра Мороза. У 1996-2006 рр. перебував у лавах Соцпартії України.
Із грудня 2000 р. – співголова акції “Україна без Кучми”. Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади в лютому 2001 р.
Народний депутат України IV-го скликання від СП та VI-ого від блоку “Наша Україна – Народна самооборона”. Під час Помаранчевої революції був одним із “польових командирів” Майдану. Із лютого 2005-ого по грудень 2006-ого – міністр МВС в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова. У квітні 2006-ого стає депутатом Київської міськради.  У грудні 2007-ого знову стає міністром МВС в уряді Юлії Тимошенко. 
У лютому 2012-ого його засудили до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. У липні того ж року Європейський суд з прав людини визнав арешт Луценка незаконним і політично вмотивованим. У квітні 2013-ого президент Янукович помилував Луценка. Того ж року він ініціював створення громадського руху “Третя українська республіка”.

Голова фракції “Народного фронту” Олександр Турчинов

50 років. Народився у Дніпропетровську. Одружений, має сина.
Освіта. У 1986 р. з відзнакою закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту (спеціальність – обробка металів). У 1995-му захистив кандидатську дисертацію “Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах”, а у 1997-ому – докторську дисертацію “Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)”.
Кар'єра. У 1987–1990 рр. був секретарем райкому комсомолу, потім завідувачем відділу агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. Виступив одним з координаторів Демократичної платформи в КПРС, що агітувала за оновлення та децентралізацію Компартії (за що і позбувся партквитка). 
У 1993-му став радником прем’єр-міністра України Леоніда Кучми з питань мікроекономіки. Тоді ж Турчинов стає лідером новоствореної партії Всеукраїнське об’єднання “Громада” (у 1997-му цю партію очолить Павло Лазаренко). У 1994-му він обіймає посаду генерального директора Інституту економічних реформ. У 1998 р. Турчинов уперше стає народним депутатом – пройшов за партійним списком “Громади”. Загалом він ставав депутатом шість разів (був в усіх скликаннях, починаючи від ІІІ-ого).
У березні 1999 р. внаслідок конфлікту з Лазаренком він вийшов із керівництва “Громади”, у липні разом із Юлією Тимошенко створює нову партію – Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. У 2004 р. він став одним із лідерів Помаранчевої революції – очолює виконком по забезпеченню координації акції громадянського протесту під час подій на Майдані. Тоді ж він був і одним із заступників керівника виборчого штабу Віктора Ющенка.
У лютому - вересні 2005 р. обіймав посаду Голови Служби безпеки України. 23 травня 2007 р. указом президента Віктора Ющенко призначений першим заступником Секретаря Ради нацбезпеки та оборони України.
У лютому 2014-го його обирають головою Верховної Ради. Із цього часу й до червня він є виконувачем обов’язків Президента України. Окрім наукових публікацій Турчинов написав ще й кілька художніх книжок, за мотивами однієї з них знято фільм (“Ілюзія страху”). Турчинов є проповідником євангельсько-баптистської церкви.

Голова фракції “Опозиційного блоку” Юрій Бойко

56 років. Народився в м. Горлівка Донецької області. Одружений, має трьох синів і трьох дочок.
Освіта. За освітою – хімік-технолог (закінчив Московський хіміко-технологічний інститут), 2001 р. одержав бакалаврський диплом інженера-економіста (закінчив Рубіжанську філію СНУ ім. В. Даля).
Кар'єра. У лютому 2002-го призначений головою НАК “Нафтогаз України”. Керував компанією до березня 2005 р. У серпні 2003-го Бойко став ще й першим заступником міністра палива й енергетики. У квітні 2005-го обраний головою Республіканської партії України, яка на парламентських виборах 2006 р. увійшла до складу Опозиційного блоку “НЕ ТАК!” (втім, цей блок не подолав 3% бар’єр). 
У серпні 2006-го стає міністром палива і енергетики в уряді Віктора Януковича. У 2007 р. звільнений з посади міністра палива та енергетики України у зв’язку з обранням Верховної Ради VI скликання (від Партії регіонів). Усього Бойко був депутатом двох скликань ВР. 
У березні 2010-го знову стає міністром палива та енергетики України (в уряді Азарова). У грудні 2012-го стає віце-прем’єр-міністром України. У вересні 2014-го очолив партію “Опозиційний блок”.

Голова фракції “Самопомочі” Олег Березюк

45 років. Народився у Львові. Одружений, сини – 14 та 6 рр. – школярі та пасинок 18 років, студент-медик.
Освіта. У 1999 р. закінчив медичний факультет Львівського медуніверситету ім. Д. Галицького. У 1996 р. закінчив Іллінойський університет у Чикаго за спеціальністю біологія та психологія.
Кар'єра. 1997- 2006 рр. – автор та ведучий дискусійно-психологічної програми “Давайте поговоримо” на Люкс FM (Львів). 1998 р.– дотепер асистент кафедри психіатрії та психотерапії ЛНМУ ім. Д. Галицького, психотерапевт – психоаналітик. 2002 — 2006 рр. – лікар-психіатр Львівського психоневрологічного диспансеру. 2006 р. – виконавчі органи Львівської міської ради. 2007 р. – призначений директором департаменту “Адміністрація міського голови” Львівської міськради. Вересень 2012 р. – призначений директором департаменту гуманітарної політики Львівської міськради. Є засновником благодійного медичного фонду. 

Голова фракції “Радикальної партії” Олег Ляшко

42 роки. Народився в Чернігові. Одружений, має доньку.
Освіта. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. У 2013 р. – Київський університет ім. Т. Шевченка за фахом міжнародний бізнес.
Кар'єра. Свій трудовий шлях розпочав у колгоспі “Прогрес” (був скотарем). У 1990-му починає кар’єру журналіста. До 1992 року працює кореспондентом газети “Молода гвардія” (Київ). У 1992-1995 рр. він є редактором газети “Комерційні вісті” Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України. Згодом – редактором додатка “Політика” газети “Правда України”. А із серпня 1996-го – головним редактором газети “Політика”, яку закрили у 1999 р. “за розголошення державної таємниці”. Із 2000-2006 працює головним редактором газети “Свобода”.
Чотири рази був обраний народним депутатом (2006, 2007, 2012 і 2014). Упродовж двох скликань входив до фракції БЮТ, однак у жовтні 2010-го його “за співпрацю з коаліцією більшості” виключають із фракції. Після цього у 2012-му пройшов до парламенту по мажоритарному округу, а в 2014 – зі своєю партією. На позачергових виборах президента у травні 2014-ого Ляшко посів третє місце.

Голова фракції “Батьківщини” Юлія Тимошенко

54 роки. Народилася у м. Дніпропетровськ. Заміжня, є донька.
Освіта. У 1984 р. закінчила економічний факультет Дніпропетровського державного університету (спеціальність – економіка праці).
Кар'ра. У 1991-му стає комерційним, а згодом генеральним директором СП Корпорація “Український бензин”, яка однією із перших почала забезпечувати українських споживачів нафтопродуктами. 
У 1995-1996 рр. очолювала створену на базі КУБ корпорацію “Єдині енергетичні системи України” (ЄЕСУ). У січні 1997 р. вперше стає народним депутатом (усього в Раді була шість скликань). У березні 1999-го Тимошенко організувала у ВР депутатську фракцію “Батьківщина”. Згодом стала одним із засновників політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, а згодом і головою політсили.
Із грудня 1999 по січень 2001 займала посаду віце-прем’єр-міністра з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка. У вересні 2002-го Тимошенко разом із іншими опозиційними лідерами очолювала акцію “Повстань, Україно!”, спрямовану на організацію опору режиму Кучми. У листопаді 2004-го стала одним із керівників Комітету національного порятунку – “народного органа захисту Конституції України”. 
У лютому 2005-го ВР призначає Тимошенко на пост прем’єр-міністра України. У вересні 2005-го Віктор Ющенко відправляє цей уряд у відставку. У грудні 2007-го Тимошенко вдруге стає прем’єр-міністром. У червні 2009-ого вона вперше заявляє, що балотуватиметься у президенти, однак у другому турі виборів поступилася Віктору Януковичу. 
У травні 2010-го щодо Тимошенко було відкрито кілька кримінальних справ. У жовтні 2011-го її засудили до семи років в’язниці. У лютому 2014-го ВР прийняла постанову “Про виконання міжнародних зобов’язань України щодо звільнення Тимошенко Ю. В.” У травні 2014-го вона вдруге балотувалася у президенти, однак знову посіла друге місце.
За матеріалами: сайт ЦВК, liga.net, wikipedia.org, samopomich.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3488 / 4.12MB / SQL:{query_count}