Мирити по-новому

Після проведення виборів терористи хочуть легалізуватись через новий мирний договір, Україна натомість готується до гіршого зі сценаріїв

фото: Reuters
У “ДНР” та “ЛНР” підбили підсумки своїх виборів і тепер намагаються підштовхнути Київ до підписання нового мирного договору.
Адже тепер Олександр Захарченко та Ігор Плотницький не просто завізують своїми підписами документ, до якого нічого не мають, а виступатимуть окремою стороною переговорів. Під документом стоятимуть підписи вже не простих, мало кому відомих осіб, а розписка голів “ДНР” та “ЛНР”.

Засідання РНБО

У Києві на проведення сепаратистських виборів відреагували швидко: у вівторок Президент зібрав засідання РНБО, під час якого заявив, що ініціює скасування закону про особливий статус самоврядування на Донбасі. При цьому, схоже, Порошенко й не думає про заміну мінського договору чи тим більше про переговори з терористами.
“Україна продемонструвала своє надзвичайно відповідальне ставлення до мінських домовленостей, продемонструвала всьому світу рішучість і налаштованість на мирний діалог. Цей закон нам допоміг зупинити агресію і не дати нікому жодного приводу для того, щоб звинувачувати Україну у відході від мирного процесу”, – заявив під час засідання РНБО Президент. Тому, як впевнений Порошенко, скасування цього закону “не означає відхід від мінських домовленостей – а навпаки”.
Бойовики сподівалися, що Україна проковтне їх вибори і залишить Донбасу особливий статус на наступні три роки
Тобто ми й далі дотримуватимемося мінських домовленостей. “Але це не означає, що Україна не буде готова до рішучих дій у випадку песимістичного негативного сценарію”, – додав Порошенко. За його словами, начальник Генштабу та міністр оборони отримали відповідні доручення, відтак уже сформовані декілька нових частин і об’єднань, що дозволять зупинити можливий наступ терористів у напрямку Маріуполя, Бердянська, Харкова.
Цікаво, що до вечора вівторка у Верховній Раді зареєстрували два нових законопроекти про особливий статус Донбасу – від Олександра Турчинова та Олега Ляшка. Однак з цим питанням не поспішатимуть. 
Новий закон приймуть лише після припинення вогню, відведення військ, звільнення усіх заручників та скасування незаконних виборів “ДНР” та “ЛНР”.

Новий договір

Показовим є те, як на скасування особливого статусу відреагували у “ДНР” та “ЛНР”. 
“Відміна Києвом закону про особливий статус Донбасу наносить серйозної шкоди мінському мирному процесу. Замість того, аби доробити і прийняти його в узгодженій у ході мінських консультацій редакції, Порошенко просто відміняє його. Пропонуючи натомість якийсь інший, не узгоджений із представниками Донбасу, і який взагалі ніхто не бачив…
Тепер, після одностороннього рішення про відміну цього закону, мінський протокол практично перекреслений. Очевидно, що його редакція повин­на бути переглянута. Ми готові працювати над новою редакцією протоколу… У найближчі дні всенародно вибрані глави ДНР та ЛНР назвуть своїх уповноважених на мінських переговорах”, – йдеться у спільному повідомленні представників “ДНР” та “ЛНР”.
Із цього можемо зробити щонайменше два висновки. По-перше, бойовики сподівалися, що Україна проковтне їх вибори і залишить Донбасу особливий статус на наступні три роки. По-друге, вони добиватимуться нових переговорів і написання іншого мирного договору, але тепер не обмежаться роллю спостерігачів – усі позиції слід уточнювати із ними. Сумнівів у тому, що Росія підтримає такі позиції, немає, адже вона і визнала результати виборів на Донбасі, і посприяла раніше тому, аби Захарченко та Плотницький підписалися під Мінським протоколом.
 
як змінилася ситуація в зоні АТО за два місяці (інфографіка: "Слово і діло")
Втім, відмовлятися від підписаного у Мінську документа Порошенко не хоче – “ми доклали надто багато зусиль і часу для досягнення цих домовленостей, аби дозволити їх скасувати”. Водночас Президент, як це випливає із його розмови із держсекретарем США Джоном Керрі, хоче відновити “женевський формат” переговорів. Зрештою, в указі, підписаному за підсумками засідання РНБО, є й пункт про підписання міжнародних договорів, що стосувалися б нових гарантій суверенітету та територіальної цілісності України.
Але, що важливо, Україна й далі дотримуватиметься режиму зупинки вогню. “Протокол, підписаний у Мінську п’ятого вересня, а також меморандум, підписаний у Мінську 19 вересня, залишаються в силі. Тому режим зупинки вогню також залишається в силі. Але Президентом України віддано розпорядження щодо підсилення блокпостів як технікою, так і особовим складом”, – заявив учора під час брифінгу спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко. 
Зазначимо, що після підписання мінських домовленостей у Донбасі загинули більше сотні українських бійців. Зараз же, за інформацією групи “Інформаційний опір”, після проведення виборів терористи ще більше активізувалися, а у НАТО попереджають, що Росія знову підтягує свої війська ближче до кордону із Україною…

Утримання Донбасу

Після скасування особливого статусу відкритим залишалося питання щодо соцвиплат, а також постачання електроенергії та газу Донецькій та Луганській областям. 
Як відомо, в останні кілька місяців Україна не отримує із цих територій проплат за світло та газ. За підрахунками НАК “Нафтогаз України”, до кінця року терористи використають близько одного мільярда кубометрів газу, який обійдеться Україні у шість-сім мільярдів гривень. Втім, уряд запевняє, що газ і світло постачатимуть навіть на підконтрольні терористам території. “Там наші громадяни і уряд не дасть цим людям замерзнути, тому що це призведе до гуманітарної катастрофи. Це наші території, це наші люди, із терористами розберемося окремо”, – заявив на засіданні уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Однак виплати йтимуть авансом: після відновлення контролю над цими районами потрачені кошти вирахують із суми, накопиченої під виплати соціальних пільг та субсидій. Також, як уточнили у Кабміні, непідконт­рольним Києву районам не виплачуватимуть дотацій. “До того моменту, поки території будуть контролюватися всякими самозванцями, центральний бюджет не буде туди відправляти засоби. Уряд не буде фінансувати терористів та самозванців”, – пояснив Яценюк. 
До речі, за його словами, йдеться про суму у 34,2 млрд гривень – 19,6 млрд грн Донецькій області та 14,6 млрд грн Луганській.

Тепер на провокації треба відповідати рішуче
Олексій Гарань,  професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, – про вибори на Донбасі та контакти із терористами
– Чи означають проведення виборів у “ДНР” та “ЛНР”, а також відміна закону про особливий статус Донецької та Луганської областей, що мирний шлях вирішення цього конфлікту малоймовірний?
– Проведення виборів – це крок до ескалації конфлікту. За цих умов абсолютно логічним є ініціювання Президентом скасування Закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Згідно цього документа передбачалося і проведення виборів сьомого грудня. 
Я думаю, що це рішення є виправданим. Хоч проведення виборів сьомого грудня передбачалося і дев’ятим пунктом Мінського протоколу, однак оскільки і Росія, і бойовики пішли на проведення псевдовиборів, то очевидно, що це є грубим порушення мінських домовленостей. До речі, міністерство закордонних справ РФ заявляє, що начебто домовленості не порушуються, але це брехня, “геббелівська брехня”. 
Треба просто відкрити протокол і подивитися на дев’ятий пункт, в якому написано, що вибори у місцеві органи самоврядування мають відбуватися на основі українського законодавства. Тому, на жаль, це крок до ескалації конфлікту з боку Росії і його слід розглядати у ланцюжку постійних порушень Мінського протоколу.
Що нам робити в цій ситуації? Я думаю, що цілком логічним є скасування цього особливого режиму самоврядування при тому, що спільно із західними партнерами ми маємо продовжувати дипломатичний тиск і рішучіше відповідати на провокації бойовиків. Ситуація зараз змінилася.
Раніше, до проведення виборів до Верховної Ради, ми прагнули не загострювати конфлікт. Навіть коли йшли провокації проти українських військових, ми намагалися бути стриманими – для того, щоб Путіну не вдалося зірвати українські вибори. Зараз наші вибори пройшли і тому, я думаю, що на провокації треба відповідати рішуче.
– Яким має бути статус цих територій тепер? Йдеться ж і про прийняття нового закону? Що у ньому має бути?
– Порошенко сказав, що може бути новий закон про особливий режим самоврядування, але це буде тільки тоді, коли сторони повернуться до мінського процесу. Тобто – якщо будуть дезавуйовані ці вибори псевдопарламентів. Це питання майбутнього, зараз про це говорити передчасно, тому що бойовики і Росія обрали інший шлях.
– Зараз говорять, що участь терористів із “ДНР” та “ЛНР” і їхні підписи під Мінським протоколом стало формальним визнанням сепаратистів…
– У тексті протоколу написано, що це були тристоронні переговори між Україною, Росією та ОБСЄ. Представники від цих країн та ОБСЄ підписали протокол. Там написані їх прізвища та посади, а далі йдуть два прізвища без зазначення посад – Плотницький та Захарченко. Вони ніби завізували цей документ. Тому їх не визнають стороною переговорів і це була правильна дипломатична форма. 
На формальне визнання цих структур ми не підемо. Тому зрозуміло, що коли Захарченко заявляє, що він хоче зустрітися із Порошенком, то це лише його мрії. Ніхто з ним зустрічатися не буде. Технічні контакти, звичайно, можливі і вони відбуваються. Ми ж розуміємо, що йде обмін полоненими, відбуваються контакти щодо розмежування території, дотримання перемир’я – це відбувається. Але ніяких політичних контактів із ними бути не може.
Розмовляв Назарій Тузяк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7012 / 4.18MB / SQL:{query_count}