Люстрація в міліції та судах: місцеві громади безсилі

Що змінилось у правоохоронній та судовій системах на місцевому рівні?

фото: архів
“А віз і досі там” – саме цей вислів найяскравіше відображає ситуацію зі змінами у кадровій політиці правоохоронців регіонального рівня на Львівщині. 
Наша область одна з перших після Євромайдану розпочала так звану люстрацію, тобто кадрове очищення органів державної влади, зокрема правоохоронної системи. Проте за чотири місяці активної громадської роботи результати виглядають не надто оптимістичними.
“Ми б’ємось як риба об лід, як той трубач, який хоче зробити щось корисне”, – каже львівський активіст і журналіст Микола Савельєв. Єдине, чого вдалося досягти громадському активу Львівщини, це призначення головного міліціонера області. Його кандидатуру схвалила місцева громада, і у Києві до неї дослухались. 
“Більше жодних зрушень у кадровій політиці не відбулось. Проводиться банальна рокіровка, перестановка фігур, від чого результат не змінюється...” – каже журналіст. Аналогічна ситуація у СБУ та судах області, додає співрозмовник. Після ухвалення закону про відновлення довіри до судової системи, за яким у судах мали переобрати керівництво, практично в усіх судах Львівщини керівниками залишили попередників або їх заступників...
Те, що нині відбувається з кадровими призначеннями на місцевому рівні, це абсолютно старі схеми: діють ті ж механізми, ті ж корупційні принципи, що й раніше, заявив керівник правозахисної організації “Твоє право”, голова Громадської ради при обласному управлінні міліції Олег Ільків. “Жодних змін немає, приходить невідомо хто і невідомо звідки. Змінилися тільки печатки, а схеми ті ж самі”, –  зазначив він.

Вибори як інструмент реформи

Стосовно прокуратури і судів правозахисник переконаний, що реформування цих структур можливе лише на виборній основі. 
“Якщо суддів та прокурора обиратиме місцева громада, тоді ці призначення можуть викликати певну довіру”, – каже співрозмовник. За інших обставин, на думку Олега Ільківа, громади жодним чином не зможуть впливати на призначення, тим паче сподіватись якихось позитивних змін.
Зрештою, суддівський корпус могло б обирати адвокатське середовище, веде далі експерт. А Львівщина могла б стати експериментальною областю для запровадження такої схеми заради справжнього очищення судової та правоохоронної систем, упевнений Олег Ільків.
Водночас правозахисник зауважує, що в роботі місцевої міліції є певні позитивні зрушення. “Катування та фізичне насильство відійшли в минуле. Уже людей не б’ють – радше морально тиснуть та “розводять” на гроші. Це не зміна свідомості після Майдану, це дія нового КПК і громадська пильність”, – переконаний Олег Ільків.

Декларація намірів, не більше

Жодних змін ні на краще, ні на гірше  в правоохоронних структурах і судах на місцевому рівні не відбулось, говорить львівський правозахисник Дмитро Гудима. Очищення кадрового сегмента на Львівщині, як і в інших областях, на думку експерта, є неможливим без зміни парламенту. 
“Немає відповідального за те, що реформи не відбуваються. Влада не займається очищенням, а прикривається АТО, хизується підписанням Угоди з ЄС, але повного перезавантаження досі не відбулось. Моя ейфорія щодо очищення зникла ще в березні”, – каже Дмитро Гудима.
Реформування і очищення повинні йти згори, переконаний правозахисник. Тільки перебудова всієї вертикалі дасть поштовх на місцях, адже самі громади не в силі впливати на рішення Києва, пояснює він. І додає, що проблема полягає ще й у тому, що місцевий актив часто використовують окремі політики та бізнесмени, аби мати вплив на новопризначеного керівника. Дмитро Гудима каже, що на місцевому рівні, як, власне, і на українському, немає комітетів, які б ефективно та неупереджено проводили “люстрацію”.

Загрозливий закон

Водночас Дмитро Гудима наголошує, що створенню таких комітетів не допоможе й збільшення кількості відповідних законів. “Матимемо такий же результат, як і з квітневим законом про “люстрацію” судів”, – переконаний він. 
Цей закон, запевняє правозахисник, загрожує незалежному судочинству, бо дозволяє чинній владі брати на гачок суддів через їхні “майданівські” рішення та маніпулювати ними. Разом із тим, наголошує Дмитро Гудима, за два місяці дії цього закону жодного суддю не притягнули до відповідальності за незаконні рішення щодо активістів Майдану.
Звідси висновок: “Коли верхівка влади немає волі до змін, то і місцевий актив особливо вплинути на очищення апарату влади не в змозі”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.0503 / 4.1MB / SQL:{query_count}