“Основним ворогом України зараз є криміналітет, а не Росія…”


фото: EPA

Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ Німеччини:
– 13 травня знову прибуду в Україну. Якщо дозволить ситуація, то  відвідаю і схід країни, щоб постаратися переконати усіх, що в такій ситуації, коли занадто багато поранених і загиблих, не залишається нічого, крім того, щоб наводити мости. Ми не наївні, ми розуміємо, як складно це зробити. Псевдореферендум про державну самостійність Донецької та Луганської областей, який відбувся 11 травня, є незаконним… 
Сподіваюся, що третя фаза санкцій проти Росії не знадобиться. Про подальші санкції може йтися тільки у разі зриву президентських виборів в Україні 25 травня. Якщо це відбудеться, то ми змушені будемо рухатися далі з санкціями. Але ми виходимо з того, що, як президент Путін сказав публічно, і як міністр закордонних справ Лавров заявляв у розмовах з європейськими міністрами закордонних справ, Росія не має наміру перешкоджати виборам.

Олександр Турчинов, в.о. президента України: 
– У середу, 14 травня, у Верховній Раді відбудеться круглий стіл з представниками регіонів. У ньому, зокрема, візьмуть участь представники з Донецької та Луганської областей. Також у круглому столі візьме участь прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 
Ми плануємо таку розмову провести в середу в парламенті о 16.00 на круглому столі, ми запрошуємо представників місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей, а також експертів. Вести переговори з терористами ніхто не буде. Ми готові говорити з тими, хто готовий до розмови, в кого руки не заплямовані кров’ю. Так звані референдуми, які напередодні провели в Донецькій та Луганській областях, не матимуть жодних юридичних наслідків.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадської мережі ОПОРА:
– Не можна називати референдумом те, що ним не є. Невже не зрозуміло, що це навіть не соціологічне опитування, яке повинно було б мати вибірку. Таким чином, його результат мав би право називатись репрезентативним. Друзі, як не існує “зелених чоловічків”, а є окупанти або ж терористи, так і нема референдуму.
Сьогодні відбувається черговий піар-захід для російських ЗМІ. Референдум – законне волевиявлення, метою якого є рішення громадян щодо питання, яке виноситься на обговорення. Відповідно волевиявлення повинно бути вільним, а не під дулом автоматів, коли за “Слава Україні!” розстріляли чотирьох громадян на Луганщині вранці. 
Виборці повинні отримувати достовірну та різносторонню інформацію про наслідки того чи того рішення, що зобов’язує надавати рівний доступ до ЗМІ виразникам різних позицій. Про легітимність комісій, достовірність списків виборців, процедуру підрахунку я мовчу, бо нічого нема. Не досить відкрити сторожу школу та поставити крадену в держави скриньку, запустити туди найнятих за невідомого походження готівкові кошти людей, що називаються членами комісії, надрукувати на А4 бюлетені без жодного рівня захисту, записувати до “списків” виборців вручну на дільницю всіх, хто прийшов. 
Потрібно розуміти, якщо є бажання організувати таке свято, то треба було б хоч постаратись не робити стільки ляпів на одному місці. Я вже мовчу, що нема жодного закону, за яким це дійство сьогодні організовується і за своєю суттю суперечить Конституції. Мені шкода, що люди гинуть, що ця імітація референдуму нівелює інститут плебісциту.

Тарас Стецьків, екс-парламентар:
– В.о. президента Турчинов так і не спромігся ввести на Донбасі надзвичайний стан і припинити проведення псевдореферендуму. Бездарна політика отримала своє логічне завершення. Тепер Україна має на Донбасі своє Придністров’я, гангрену” сепаратизму і бандитизму. Ко­му тепер потрібні недолугі заяви МЗС, РНБОУ і прем’єра про нікчемність референдуму? 
Найгірше те, що українська влада допустила сам факт його проведення, чим засвідчила свою неспроможність. Тепер лінія фронту проходить по кордону Харківщини, Дніпропетровщини і Запоріжжя. А Путіну відкривається дорога на Київ.  Безсила жертва, що не спроможна захищатись, лише розпалює апетит Путіна. Люди мають самі взяти зброю до рук і захищати країну. 

Ігор Луценко, громадський активіст: 
– Основним ворогом нашої держави та її народу зараз є криміналітет, а не Росія. Росія тепер – лише тил для кримінальників. Сепаратизм на Донбасі та Луганщині організовують люди, для яких протиправне насильство – професія. Сьогодні на сході бандит є синонімом сепаратиста. Це правило – “бандит є сепаратистом” тим сильніше працює, що вищим у бандитській ієрархії є той чи той злочинець…
Тактика Росії на цей момент – виключно пасивна участь. Росія чекає, що ситуацію доведуть до такого кримінального безладу, коли ввід російських військ стане для населенням омріяним порятунком. Вже сьогодні місцеві жителі спостерігають значний контраст: міське “шумовиння” зі зброєю є непередбачуваним, а російські так звані ГРУшники – ввічливими й дисциплінованими…
Криміналітет за своєю природою не є публічною владою. Йому не притаманна публічність, радше навпаки – всі його зусилля скеровані на те, щоб залишатися в тіні, бути непомітним. Крім того, варто згадати, що криміналітет прагне не бути владою у повному розумінні, адже влада є в першу чергу обов’язками, а не можливостями. Природно, що криміналітет на бачить жодних своїх обов’язків перед суспільством.
Нарешті,  і це, мабуть, найважливіше зрозуміти: будь-які кроки ненасильницького спротиву направлені на тиск на моральну сторону людини, якої в криміналітету немає. Більшість не уявляє, яка велика етична прірва між кримінальниками і звичайними людьми. Особливо цього не розуміють інтелігенти, тобто так зване громадянське суспільство, котрі через своє походження та стиль життя часто психологічно далекі від кримінальників і мало розуміють світ насилля, його закони та правила.
Що треба змінити а країні, аби перемогти криміналітет? Перестати з ним домовлятися. Угода з криміналітетом можлива лише тоді, коли він опиниться за ґратами. Всі інші угоди, на які зараз намагається йти влада, безперспективні.
Для громадян це означає – не давати владі домовлятися з кримінальниками. Не давати владі ставити на посади “компромісні фігури”,  тобто людей, чиєю професійною діяльністю все життя було представлення інтересів криміналітету в публічній сфері. Тиснути на владу, щоб вона перестала субсидувати бізнес кримінальників, припинила створювати йому преференції. Для цього спершу треба чітко цю власність ідентифікувати, зробити явним процес взаємодії держави і бізнесу, який належить тим, хто підтримує сепаратизм. Громадянам потрібно публічно висловити незгоду з “договірними” діями держави щодо бандитів…
Сьогодні українська влада думає, що час працює проти сепаратистів – ми ж бачимо, що все навпаки. Зараз це чи не основна розбіжність між Майданом і владою. Чи готовий зараз Майдан до такого тиску? Радше ні, аніж так. Інтелігентська, невійськова частина не розуміє, до чого треба підштовхувати владу і чого від чиновників добиватися. В кращому випадку “майданівські інтелігенти” діють в координатах попередньої, довоєнної епохи, не розуміючи нових викликів.
“Військова”, активна частина майдану також не готова, оскільки з нинішніми можновладцями вона збирається боротися так само, як з попередниками, але до нової хвилі повстання зараз не готовий весь народ.
Дивлячись на схід, бойове крило Майдану помічає там виключно російську загрозу, розглядає тамтешні події виключно за кримським лекалом, що є помилкою. Насправді ж ситуація набагато краща, ніж нам здається. Повторюсь: ми воюємо не з Росією, а поки що лише з бандитами. Декілька влучних ударів по очільниках – і банди повтікають.

Олександр Шлапак, міністр фінансів України: 
– Мінфін оцінює самодостатність Донецької області на 39,8%, Луганської – на 44,1%. Ми маємо за доходами у 2013 році по Донецькій області 16,3 млрд грн, у той же час витрати на рівні 41 млрд грн. Таким чином, 39,8% складає самодостатність Донецького регіону. 
Це для тих, хто заявляє, що Донецьк годує Україну. Самодостатність Донецького регіону, починаючи з 2011 року, постійно падає. Луганська область у 2013 році отримала 9,4 млрд грн. Загальне фінансування становило 21,3 млрд грн, тобто майже 12 млрд грн Луганщина одержала з державного бюджету. Самодостатність регіону становить 44,1%. 
На ці області припадає значна частка з відшкодування ПДВ. У березні відповідний показник становив 24%, у квітні – 51% від загального обсягу відшкодування ПДВ за Україну в цілому.

Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків:
– Військова агресія Росії та заклики бойкотувати російські товари і послуги таки вплинули на відтік ресурсів з російських банків в Україні. Думаю, що російські банки в дещо гіршому стані з погляду відтоку депозитів, ресурсів аніж інші банки. Тому що, зазвичай відтік приблизно однаковий. 
У великих банках, як правило, більший відсоток ніж у малих і середніх, бо малі і середні індивідуально працюють із вкладниками, у них менш розгалужена мережа і можливості для відтоку менші. До цього додалося те, що частина клієнтів просто перейшла в інші банки. Думаю, що на 10 – 15% ситуація у них гірша, ніж в інших українських банків.
Останні 10 днів, не дивлячись на військово-політичні події в державі, на те, що російські загарбники гуляють українською територією, вклади тихцем почали повертатися в банки. Люди забирають, хтось щось купує, дехто тримає вдома, хтось шукає, в який банк перенести гроші. Але на фінансові ринки ці гроші не йдуть. Вони або повертаються в банки, або витрачаються на товари тривалого користування, або лежать у консервних банках. 
Нині вкрай важко спрогнозувати, що буде із банківською системою України. А ви можете спрогнозувати, у якій області з’являться “зелені чоловічки” завтра? Це залежить від цієї теми. А також залежить від нашого урядового економічного блоку і того, які вони державні діячі. На мій погляд, добре, якщо нульові, а я боюся, що навіть мінусові державні діячі.
За матеріалами ipress.ua, Facebook.
Фото: glavcom.ua, tsn.ua, redkollegia.com, korrespondent.net, EPA.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1147 / 4.47MB / SQL:{query_count}