Похід на схід

Росія розпочала військові навчання біля кордону з Україною, донецькі сепаратисти оголошують мобілізацію і готуються до референдуму, а уряд перейшов до наступного етапу антитерористичної операції

фото: АР
Росія готова підкинути “миротворців” на територію південного сходу України. У вівторок Рада Федерації вирішуватиме, чи надати дозвіл на черговий “примус до миру”. Поки там обмежилися позаплановими навчаннями, які дивним чином збіглися у часі з відновленням антитерористичної операції.
Російські дипломати переконані, що можуть хоч сьогодні відправляти своїх миротворців у нужденні країни. “Є відповідні норми статуту ООН, стаття 51, у якій йдеться про самооборону, яку ми, до речі, задіяли при конфлікті на Кавказі у 2008 році. Так що міжнародні підстави для цього є, є і відповідне рішення Ради Федерації”, – заявив Віталій Чуркін під час ефіру на телеканалі “Россия-1”. При цьому, як він уточнив, йдеться не про сили ООН, а саме про російську армію. Чуркін переконує: якщо не вдасться припинити ескалацію конфлікту, то Росія скликатиме екстрене засідання Ради безпеки ООН.
Але спершу визначаться самі. У вівторок, 29 квітня, на розгляд Ради Федерації планують винести пропозицію ввести у південні та східні області України “миротворчий контингент”. Про це російським “Известиям” повідомив член Ради Федерації Валерій Шнякін: “Потрібно терміново саджати за стіл переговорів Росію, США, ЄС і Україну і домовлятися про введення на південний схід миротворчого контингенту. Зараз ми формуємо таку пропозицію, і вона буде винесена на засідання Ради Федерації 29 квітня, а якщо ситуація загостриться ще більше, то не виключаю, що й раніше”. Це здавалося б маренням одіозного політика, якби не нещодавній досвід – дозвіл на введення військ до Криму.
Важко сказати, чи це лише гра м’язами, чи етап реального плану – передбачити серйозність намірів тих, у кого часто змінюється настрій, практично неможливо. Але все це може виявитися ще однією підпоркою для внутрішньоросійської пропаганди. У п’ятницю Всеросійський центр вивчення громадської думки оприлюднив результати дослідження “Росія – велика країна?” Виявилося, що після приєднання Криму відсоток росіян, які вірять у велич своєї країни, збільшився удвічі – до 20%. А ще 54% думають, що великою Росія стане через 15-20 років. І скажіть після цього, що типовий росіянин не будує далекосяжних планів…
Цікаво, що у четвер Росія розпочала незаплановані військові навчання біля українсько-російських кордонів. Що більше – міністр оборони РФ прямо заявляє, що це пов’язано із подіями на сході України. “Сили явно нерівні. Відмашка на застосування зброї проти мирних громадян своєї країни уже зроблена. Якщо сьогодні цю воєнну машину не зупинити, то це призведе до великої кількості загиблих і ранених. Не сприяє нормалізації обстановки в Україні і оголошення навчань військ НАТО на території Польщі та країн Балтії. Ми вимушені реагувати на такий розвиток ситуації”, – переконує Сергій Шойгу.
 До теми                                
Росія вже встановила кордон у Криму. Про це заявив в.о. начальника Федеральної міграційної служби Росії по Республіці Крим Петро Ярош. 
“Із 25 квітня відкривається державний кордон, і найближчим часом буде визначено, де будуть установлені пункти пропуску, як перетинати кордон, а також необхідність видачі міграційних карт”, – заявив Ярош. 
За його словами, прикордонна служба Криму здійснює контроль на 27 пунктах пропуску. Жодних обмежень щодо руху транспорту й постачань не вводиться, але влада республіки обіцяє вже найближчим часом оприлюднити інформацію про правила проходження держкордону відповідно до законодавства РФ. 
Рішення про навчання збіглося із відновленням антитерористичної операції у Донецькій області. Учора, 25 квітня, саме розпочався її другий етап. Підсумки попереднього – три очищені блокпости і п’ять убитих терористів. У ході другого етапу силовики планують повністю заблокувати Слов’янськ, хоча, за словами керівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Крутова, йти на штурм учасники операції не мають наміру – можливі жертви серед мирного населення. Хоч така нерішучість викликає й немало критики. 
“Зрозуміло, що ті обмеження, які були встановлені спочатку, – це відсутність свободи дій для силовиків, бо умова уникати будь-яких жертв дуже сковує, впливає на ефективність операції. В умовах, коли мирному населенню фактично роздано зброю і дано карт-бланш з боку сепаратистів – це вже не мирне населення. Люди, які з автоматами в руках захоплюють заручників, адміністративні будівлі, катують і викрадають людей – це не мирне населення”, – заявив учора керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
Самі ж сепаратисти прагнуть через два тижні провести референдум і вже навіть визначилися із питанням, яке б вони хотіли на нього винести. “Чи підтримуєте ви акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки”, – такий варіант погодили члени “ради представників територіальних громад, політичних партій і громадських організацій” самопроголошеної Донецької народної республіки. Вони собі запланували, що до шостого травня Центральна виборча комісія виготовить необхідні запрошення та бюлетені для голосування із тим, аби вже 11 травня Донецьк пішов на дільниці. 
Не виключено, що сьогодні-завтра на проведенні такого референдуму наполягатимуть Путін або той же Чуркін. Якщо так, значить Росія просуватиме той же сценарій, що був реалізований у Криму.
“Зараз неможливо спрогнозувати найгірше”
Олексій Гарань, професор кафедри політології Києво-Могилянської академії,– про проблему антитерористичної операції, кроки Путіна і точки дотику із елітами Сходу
– Чи можливо зараз визначити, чого добивається Росія? Чуємо заяви Чуркіна про можливість застосування “миротворців”, бачимо початок військових навчань у прикордонних регіонах. Це повторення кримського варіанту?
– На жаль, у випадку з Росією зараз дуже важко давати якісь прогнози тому, що ми бачимо, що ця країна відкидає норми міжнародного права. Дуже важко визначити, що там у голові у Путіна, оскільки його дії не узгоджуються ані з договорами, які підписані, ані з принципами постгельсінської побудови європейської безпеки. Зараз неможливо спрогнозувати найгірше. А найгірше – це спроби введення військ на територію України і якісь широкомасштабні збройні дії. 
У той же час я думаю, що Путіну тактично було б вигідніше робити вигляд, що російських військ на сході України немає. Ми знаємо, що вони там є, що діють групи диверсантів, але йому вигідніше зараз дестабілізувати ситуацію на сході, але казати при цьому, що російських військ там немає. Тому із раціональної точки зору оці маневри, брязкання зброєю – це спроби здійснення тиску насамперед на українське керівництво, щоб воно обмежило проведення антитерористичної операції. Основна ж мета полягатиме у тому, щоб продовжити дестабілізацію ситуації на сході України без широкомасштабного введення військ.
– Доки може продовжуватися така ескалація, провокації? Ви погоджуєтеся, що мета – зірвати проведення виборів?
–  Найближча мета – це зрив виборів в Україні. Хоча навіть якщо ми уявимо, що не пройде голосування на Донбасі, все одно вибори в країні відбуватимуться і з юридичної точки зору вони будуть визнані дійсними. Але Путін буде казати: от бачите, не проголосував Донбас, значить президент не має належної легітимності. Юлія Латиніна, відома російська журналістка, висловилася, що Путін буде брати те, що погано лежить. Тобто якщо в ході цього у нього виникатиме можливість створення фіктивних псевдоутворень на території Донбасу, якоїсь “Луганської” чи “Горлівської республіки”, то це для нього буде додатковим засобом, і він його використовуватиме. Ще одна мета може полягати у тому, щоб нав’язати такі принципи територіальної побудови, які будуть вигідні Росії – це так звана федералізація. Це теж може бути частиною плану.

фото: AFP

Як показує дослідження КМІС, у Луганській області понад 40%, а в Донецькій – близько 30% хочуть перетворити Україну на федерацію…
– Так, це велика частина, але знову ж таки – це не більшість. Люди ж не розуміють, що таке федералізація. Я був минулого тижня у Донецьку й Луганську, підходив на антимайдан і питав: “Що ви хочете?” – “Федералізації!” – “Поясніть, що таке федералізація”. – “Ну, щоб було більше бюджетних повноважень у нас, щоб гроші залишалися у нас…” Тобто насправді це можна зробити у межах децентралізації, яка і так проводитиметься в країні. Нам децентралізація потрібна незалежно від того, що там придумує Росія. Думаю, людям просто треба пояснювати, що таке децентралізація, що таке федералізація – мало ж хто розуміє на сході, що це таке.
– Женевські домовленості не дотримуються, тож яким може бути вихід із цієї ситуації: третій пакет санкцій, нові домовленості безпосередньо із Росією чи продовження антитерористичної операції?
– Безумовно потрібно, щоб тиск з боку Заходу продовжувався. Думаю, це реально те, що може вплинути на Путіна…
– А що Україна має робити? Як ви оцінюєте ті кроки, які зараз робить уряд.
– От в ході проведення цієї антитерористичної операції ми бачимо певні труднощі. Вони полягають у тому, що росіяни використовують тактику живого щита. Вони виводять людей, а проти них армією діяти неможливо, не для цього армія. Якщо Путін вводить війська, то українська армія знає, як треба діяти. Але зараз інша ситуація – вони намагаються прикриватися живим щитом.
Зараз поступово намацуються методи: деякі блокпости звільняються, когось арештовують, у Маріуполі при спробі захопити арсенали зброї Національна гвардія стріляла... Треба показати, що і українська міліція, і армія захищатимуться проти терористів, у тому числі і зброєю. Ми це показуємо – кримська ситуація на сході не повториться. А другий момент – слід вести переговори із місцевими впливовими елітами і шукати із ними точки дотику. Ми можемо із ними говорити про децентралізацію. Та якщо Партія регіонів починає ставити умову зробити російську мову другою державною, то очевидно, що це неприйнятно. Хоча говорити про так звані регіональні мови, тобто вдосконалення того закону, який зараз діє, цілком можливо.
До того ж зараз з’являються загрози для таких людей, як Ахметов і Єфремов. Вони використовували цей сепаратизм для торгу із центром, але зараз гра стає надто ризикованою для них. Вони можуть багато втратити.
Розмовляв Назарій Тузяк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.6180 / 4.47MB / SQL:{query_count}