“Мозоль” таки тріснув...

Експерти кажуть, що борги українського уряду купують економічно й політично зацікавлені компанії. Крім того, підвищується ризик дефолту

фото: upi.org.ua
Світові рейтингові аген­ства підозрюють, що ризик дефолту в Ук­раїні різко зростає. Українські економічні експерти певні: дефолт неминучий, якщо український уряд не розпочне порятунку економіки.
І не безпідставно, адже економічна ситуація в країні – катастрофічна. Держава по вуха в боргах, які не має чим віддавати. А позичати Україні нині вже ніхто не хоче... Навіть Росія, яка, здавалось, може дати гроші, не поспішає цього робити. 
Крім того, Держбюджет на наступний рік не прийняли, і люди стурбовані, що можуть залишитися без зарплат і пенсій. Українська гривня може різко обвалитися. А все через “стабільну курсову політику Нацбанку”, яка вже майже поховала золотовалютний резерв держави. 
Масові акції протесту в державі свідчать про те, що “мозоль” таки тріснув, і якщо нічого не робити, то так станеться і з економікою країни. Водночас деяких компаній це не лякає, адже борги України непогано продаються.

Хто купує борги України?

Будь-яка політична нестабільність не приваблює інвесторів. Експерти не заперечують, що єврореволюція деякою мірою відлякує інвесторів і негативно впливає на бізнес-клімат в Україні. Проте рейтингова агенція Standard & Poor’s і Moody’s оприлюднила негативний прогноз 21 листопада, ще напередодні Вільнюського саміту. Тож зрозуміло, що складна економічна ситуація виникла давно.
Одна з американських корпорацій купує суверенні борги українського уряду на вторинному ринку. РБК-Україна інформує, що це американський інвестиційний фонд Franklin Templeton. Проте, за інформацією інших джерел, покупець невідомий...
“Американська компанія купила українських боргів більше ніж на три мільярди доларів. Остання купівля боргу розміром 1,4 млрд доларів була здійснена 2 грудня цього року”, – розповів “Пошті” Сергій Терьохін, член парламентського комітету з питань податкової і митної політики. Економіст каже, що корпорацію, яка купує наші борги, можуть контролювати українські олігархи, які хочуть “нагрітися” на різниці між вартістю наших боргів на вторинному ринку та номінальною вартістю з процентами, які уряд у майбутньому має платити (будь-який уряд – “Пошта”). 
«Не можна мертво тримати гривню. На валютному ринку будуть проблеми. Це пов’язано з виплатою боргів, адже вони не в гривнях, а в доларах і євро
“Також за цією корпорацією може ховатися теорія всесвітньої змови. Можливо, міжнародній спільноті набридло дивитися на бардак в Україні, і вона хоче побудувати відносини з українським урядом жорстко. До прикладу, за сценарієм кредитора і позичальника. І це буде непогано, бо наш уряд поставлять в умови, і він буде змушений їх виконувати”, – каже Сергій Терьохін.
Але це ще не найгірший сценарій. Якщо звернути увагу на те, що наші борги зросли в попиті одночасно зі зміною зовнішньополітичного курсу України, то нічого дивного в тому, якщо їх купує Росія...

Ризик дефолту підвищується

Справді ризиків нині більше, ніж достатньо, але, якщо бути відвертими, така ситуація в нашій країні не вперше. Держава не стає економічно привабливішою для інвесторів і кредиторів. Сергій Терьохін певен: Україну чекає дефолт, адже наш уряд не може платити по зобов’язаннях, боргах і кредитах. До слова, МВФ просив український уряд розписати борги та показати, але ніхто цього не зробив. “Уряд засекретив боргові зобов’язання. Дає лише загальні цифри”, – каже експерт.
Зовнішній загальний борг України нині перевищив 130 млрд грн, короткостроковий борг за виплатами – майже 60 млрд грн, що втричі більше за усі валютні резерви країни. 
“Зараз неможливо порахувати, як борги мають виплачуватись, і порівняти їх із доходами бюджету. Вірогідність того, що уряд не зможе обслуговувати свого боргу наступного року, дуже висока. А ймовірність отримати гроші від МВФ чи ЄС – нульова. Нам навіть не світить угода про 680 млн євроструктурної допомоги, бо передумова – продовження кредитування від МВФ”, – каже експерт.
Тож в пошуках фінансів Президент України поїхав до Китаю, але й там Януковичу нічого не вділили. “Тому єдиний спосіб підтримати штани – прийняти будь-які гроші від Росії за будь-яких умов. Не хочу нікого лякати, але математика каже: дефолт неминучий”, – стверджує Сергій Терьохін. 

Прогноз для гривні

На фоні цих подій важкий удар чекає і на українську гривню. Щоправда, керівництво Нацбанку і далі підтримує стабільний курс. Експерти певні: так довго бути не може.  
“Для того, щоб підтримати курс гривні, чого робити давно не треба, витрачають валютний запас країни, оператором якого є Нацбанк. Залишилось менше 21 млрд грн, у ліквідній формі це не більше 8 млрд грн. Доведуть до того, що доведеться втричі девальвувати гривню. Ризики дуже великі!” – застерігає Сергій Терьохін.
Він певен: волотильність валютного ринку треба було дозволяти ще два роки тому. “Не можна мертво тримати гривню. На валютному ринку будуть проблеми. Насамперед це пов’язано з виплатою боргів, адже вони не в гривнях, а в доларах і євро”, – веде далі наш співрозмовник.
З його слів, тепер за будь-якими макроекономічними трендами та векторами розвитку немає підстав вважати, що в нас зміниться ситуація з платіжним балансом. “Ми не будемо більше отримувати іноземної валюти на такі торгові операції, як інвестиції, торгові платежі, борги, а будемо більше валюти перераховувати за кордон. Коли стається дефіцит, на будь-якому ринку, – росте ціна. У нашому випадку це курс”, – резюмує нардеп. 
В Україні – боргове поглиблення! 
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, – про ймовірність дефолту, борги та Держбюджет 2014-го 
– Світові рейтингові агенства ставлять незадовільні оцінки українській економіці. Чи може, на вашу думку, в Україні бути дефолт? 
– Ризики та макроекономічні тиски в Україні посилюються. Це відбувається на фоні зменшення виробництва та незростання другий рік поспіль ВВП. Цього року його падіння становитиме не менше одного відсотка. Тобто два роки поспіль в Україні дуже негативна ситуація, відсутність зростання. Це накладає свої відбитки на борг держави, курс національної валюти тощо. 
Не думаю, що вони перейдуть у фінансовий крах або крах платіжної системи. Україна має певний запас міцності, але на скільки його вистачить – оцінити важко. Проте казати, що ризики перейдуть у крах, – перебільшення. Зниження рейтингових оцінок – це погано, але в Україні це не вперше. Вони вказують на те, що українське економічне середовище як не було привабливим, так ним і не стає. Уже шостий квартал поспіль відбувається падіння. Це ознака депресії, і виходити з неї буде дуже важко. 
– Відомо, що міжнародні компанії купують українські борги. Про що це свідчить?
– Те, що міжнародні компанії купують наш борг, не проблема. Бо це відбувається на ринках, де Україна не має впливу. Є перерозподіл, і деякі інвестори справді бояться дефолтних явищ, тобто на скільки Україна зможе виконати свої зобов’язання. Решта переконана: якщо проблеми будуть, то Україна все одно повинна сплатити зовнішні борги. Тому нині вигідно купити дешеві облігації на зовнішніх ринках… Їх дохідність висока – 12-14 відсотків. 
– Але чи буде Україна платоспроможною?
– Це проблема! Відмова від євроінтеграції і припинення співпраці з МВФ суттєво обмежили Україні доступ до світових фінансових ресурсів. Співпраця з МВФ була б добрим сигналом для ЄБРР, СВ та інвесторів. Інші джерела, Китай чи Росія, теж не поспішають позичати нам гроші. Можливо, це добре, що Росія не поспішає це робити. Бо російські фінансові ресурси мають міцний політичний присмак. Згадаймо Харківські угоди.
– Проте без позичок нам не обійтись... 
– Україні потрібні фінансові ресурси, і добре, якщо ми оберемо європейський напрямок. Проте навіть якщо ризики посилюються, це не означає, що буде дефолт. Відомо, що американські фонди цікавляться українськими цінними паперами. Тобто не Європа і не Росія. Оскільки це боргові зобов’язання, вони не можуть прямо впливати на структурні зміни в економіці. 
У всьому світі, якщо країна неплатоспроможна, борги за активи – не найгірший сценарій. Тобто іноземний інвестор входить у володіння тими чи іншими активами, підприємствами. Звісно, змістовний, європейський, інвестор кращий, бо дотримується правил гри, ніж беззмістовний, російський, який діє як хоче.
– Прошу сказати, як можна змінити ситуацію? 
– Якщо країна усвідомлює складний фінансовий стан, то серед різних шляхів пошуку ресурсу країна активізує діяльність на шляху розвитку підприємства. Це створює структурні зміни. І це найкращий варіант. Тобто відпрацьовує кошти, частину з яких треба віддати, а частину залишити в економіці. Але якщо країна не робить або робить слабкі кроки в економічному розвитку, то потрібно шукати нові ресурси. Тоді відбувається боргове поглиблення з усіма негативними наслідками. 
– Пане Василю, з ваших слів, ризики великі, але дефолту не буде?
– Навіть при великих ризиках обережно ставлюсь до питання дефолту. 
– Чи приймуть цього року бюджет-2014?
– Терміни прийняття бюджету в Україні порушують не вперше. До нового року його не приймуть, хоча є можливість ухвалити швидкий бюджет. У березні-квітні, коли ситуація буде більш-менш зрозумілою, внесуть зміни. Якщо ні, то, згідно з Бюджетним кодексом, якщо бюджет не прийнято, то наступного року фінансування становитиме 1/12 від річного рівня бюджету минулого року. Якщо не буде позачергових виборів, то ситуація в 2014-му мало чим відрізнятиметься від тієї, яка була в 2013-му. Звісно, це погано, що країна не має головного фінансового документа і пріорітетні цілі країни незрозумілі. 
– Чи не затримуватимуть людям пенсій і зарплат бюджетникам?
– Сподіваюсь, ні... 
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.6875 / 4.44MB / SQL:{query_count}