Кінець параду

Президенти України та Росії відгуляли День флоту та День хрещення Русі, так і не поговоривши про майбутнє двосторонніх відносин

фото: pravda.com.ua
Офіційні державні заходи, приурочені до річниці хрещення Русі, відсвяткували менше одного відсотка українців. Підняти людей не допомогли навіть розпорядження Президента.
За інформацією Міністерства внутрішніх справ, у приурочених до 1025-ліття хрещення Русі заходах взяли участь 124 тисячі громадян. “Охорону громадського порядку забезпечували понад три тисячі працівників міліції”, – йдеться у повідомленні МВС. У відомстві уточнили, що лише в столиці участь у святкуванні взяли понад 10 тисяч осіб, а порядок охороняли 958 працівників міліції та 100 військовослужбовців внутрішніх військ.

Молебень для охоронців

Головні заходи, як відомо, відбулися у столиці 28 липня, куди приїхали голови сусідніх держав і предстоятелі православних церков. Раніше Президент України Віктор Янукович розпорядився організувати святкування цієї річниці у кожному місті й селі, аби до події залучити максимальну кількість українців.
Втім, у Києві під час молебню, який провів глава Російської православної церкви Кіріл, таки виник ажіотаж. Мало того, що на цю подію вирішили пускати лише за запрошеннями, порадивши вірянам посидіти перед телевізором, так ще й не всіх, у кого були запрошення, таки пустили на Володимирську гірку. Фотографії та відеоролики, на яких помітно, як радник президента Ганна Герман переконує охоронців її впустити послухати святі слова, швидко облетіли інтернет. Кількість охоронців у рази перевищувала чисельність щасливчиків, яким пощастило почути Кіріла зблизька.
фото: pravda.com.ua 
На цей молебень приїхали Президент України Віктор Янукович, президент Росії Володимир Путін, президент Молдови Ніколає Тімофті та президент Сербії Томіслав Ніколіч. Тут же були присутні 9 із 15 глав православних помісних церков: предстоятелі Александрійської церкви Феодор II, Єрусалимської церкви Феофіл III, Російської церкви Кіріл, Грузинської церкви Ілія II, Сербської церкви Іриней, Болгарської церкви Неофіт, Кіпрської церкви Хризостом II; Польської православної церкви Сава, церкви Америки і Канади Тихон.
Зазначимо, що у цей же час на Європейській площі “свободівці” організували мітинг проти приїзду до Києва президента Росії і патріарха Російської православної церкви. Із незрозумілих причин, цей мітинг нічим не зарадив. Путін і Кіріл не просто приїхали, а й наважилися виступати.

Путін та Янукович

Візит президента Росії багато експертів розцінювали як одну із останніх спроб переконати Януковича інтегруватися у Митний союз. Якщо у листопаді ЄС таки прийме позитивне рішення щодо підписання із Україною Угоди про асоціацію, це стане своєрідною точкою неповернення. Однак розмова Путіна із Януковичем тривала всього близько 15 хвилин. Один подякував за запрошення, інший подякував за візит. І далі – загальні фрази про порядок денний, спільні інтереси та співпрацю. Того ж дня Володимир Володимирович пішов на круглий стіл, який організував “Український вибір” Медведчука. Там він конкретніше зміг висловитися про “цивілізаційний вибір” України.
“Ми будемо поважати будь-який вибір українського народу і української держави по глибині участі у тих інтеграційних процесах, які відбуваються на пострадянському просторі”, – запевнив російський президент, додавши, що все-таки російську та українську економіки слід зближувати, адже тісні коопераційні зв’язки в багатьох галузях промисловості можуть стати основою для нових інтеграційних зв’язків. “Сьогодні йде дуже напружена конкурентна боротьба на світових ринках за ці ринки. Упевнений, що переважна більшість присутніх тут розуміє, що, тільки об’єднуючи зусилля, ми можемо бути конкурентоспроможними і виграти в цій досить жорсткій конкурентній боротьбі. При цьому у нас є всі підстави вважати, що ми можемо і повинні це зробити”, – заявив Путін.
Наступного дня обоє президентів разом святкували ще одне “спільне” свято – День флоту. Перебування у Криму Чорноморського флоту теж гаряча тема, адже Росія хоче оновити його склад, але не виконує своїх зобов’язань. Хоча український президент щедро пообіцяв забезпечити модернізацію не лише вітчизняного флоту, а й сусідського.
“Ми розвиваємо партнерські відносини, проводимо спільні навчання, обмінюємося досвідом, разом відзначаємо свята і разом вшановуємо героїчне минуле. І, впевнений, що у нашого стратегічного співробітництва велике і успішне майбутнє, – сказав Янукович, додавши: Завдання розвитку флоту пов’язані з потребами модернізації і переозброєння його корабельного складу. Керівництво України зробить все можливе, щоб відповідні програми було виконано”.
Така обіцянка – чи не єдиний результат зустрічі президентів. Хоч це й не обов’язково мінус: від приїзду Путіна очікували багато неприємного. Тому відсутність прогресу може означати, що Росія взяла паузу у спробах розвернути Україну. Або ж невдовзі слід чекати на великі сюрпризи.

 До теми                                
Як і попередній президент, Віктор Янукович під свято вирішив роздати нагороди. І виявилося, зробив він це не зовсім по лекалах закону. Як з’ясували журналісти видання tyzhden.ua, нагородження ієрархів православних церков державними нагородами відбулося з порушеннями.
Зокрема, 27 липня Президент підписав указ 393 про нагородження Вселенського патріарха Варфоломія І орденом Свободи – найвищою державною нагородою, яку може отримати іноземний громадянин. Згідно з указом, патріарха нагороджено “за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ’я у світі”. Водночас ухвалені Верховною Радою 10 квітня 2008 року зміни до закону “Про державні нагороди” встановлюють перелік підстав, з яких може вручатися цей орден: “Для відзначення видатних та особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина”.
Так само “за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ’я у світі” 27 липня Президент удостоїв чотирнадцятьох ієрархів світових православних Церков другого за значенням ордена України – ордена Ярослава Мудрого І ступеня. Серед нагороджених є глава Російської православної церкви патріарх Кіріл (указ №397). Однак указ Президента про заснування цієї відзнаки від 23 серпня 1995 року встановлює, що з іноземних громадян орденом Ярослава Мудрого І ступеня можуть нагороджуватись тільки глави суверенних держав.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0032 / 4.42MB / SQL:{query_count}