Країна замовляє програмістів

Урядовці роблять ставку на “технарів”: у 2013-му університети набиратимуть значно більше ІТ-фахівців, натомість кількість місць для юристів та економістів зменшують до мінімуму

Кабінет Mіністрів затвердив обсяги державного замовлення на підготовку кадрів у 2013-му році. Ключова зміна – збільшення бюджетних місць для технічних спеціальностей, зокрема для фахівців ІТ-сфери набір збільшили удвічі. Натомість на юристів, економістів-міжнародників, а також менеджерів із маркетингу чекає значно менше місць, аніж було торік. Велика кількість бюджетників на цих спеціальностях призводила до того, що випускники не могли знайти роботу за фахом. “Для бакалаврів менше набиратимуть на “міжнародні відносини” (23,1%), “економіку та підприємництво” (11,7 %), “менеджмент” (11,1%), а також на “право”. Магістрами на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр зможуть стати 40,9 тис. осіб, із них 33,9 тис. осіб – за денною формою. Також, порівняно з 2012 роком, більше студентів за державні кошти зможуть стати магістрами за напрямками – “електротехніка та електромеханіка”, “машинобудування” та “матеріалообробка”, “металургія та матеріалознавство”, “інформатика та обчислювальна техніка”, – повідомляє “Урядовий портал”.
Загалом на фінансування державного замовлення Кабінет Mіністрів виділив 24,7 млрд гривень (це, кажуть, теж більше, ніж рік назад – аж на 5,6%).Учора ж під час засідання Кабміну прем’єр Микола Азаров зазначив, що уряд цілеспрямовано змінює у державному замовленні співвідношення між інженерно-технічними та гуманітарними спеціальностями. Мовляв, випускників шкіл і так у півтора рази менше, аніж було десять років тому, а більшість із них не прагнуть працювати на заводах.
Олег Рісний, директор Львівського міського центру зайнятості
ІТ-сфера, напевно, один із найбільш актуальних напрямків, що дійсно потребують збільшення держзамовлення, тому я дуже позитивно сприймаю крок уряду. В останні роки ми відчули, що у роботодавців існує велика потреба у ІТ-фахівцях. Їм дуже важко знайти хорошого спеціаліста, адже часто такі студенти пробують працювати уже після третього-четвертого курсу. Їх перехоплюють уже на стадії навчання, дивляться на них, практично полюють за хорошими “айтішниками”. Таких фахівців зараз випускають мало, а вони готові створювати нові робочі місця, зокрема у Львові рівень потенційних нових робочих місць може вийти на сотні або й тисячі. Але важко знайти дійсно хорошого програміста, який би до того ж вільно володів англійською мовою. Тому, якщо збільшення держзамовлення по цьому напрямку, а це відповідно пошириться і на львівські вузи, є однозначно позитивним кроком. Юристи, економісти-міжнародники – з позицій працевлаштування сьогодні дійсно “найскладніші” категорії. Адже серед людей цих професій є великий відсоток безробіття і нам на сьогодні складно щось їм запропонувати. Але не слід говорити, що кудись не варто вступати: кожен фахівець, навіть той самий юрист чи економіст, серед яких найбільша конкуренція на ринку праці, все одно будуть потрібні. Через високу конкуренцію кращі шанси матимуть найсильніші, люди, які себе добре почувають у цьому напрямку, які готові стати найсильнішими, найкращими – такі не матимуть проблем і знайдуть своє місце. Але все-таки щодо перспектив, то очевидно, що перше місце за затребуваністю у Львові посідають фахівці із інформаційних технологій. За тим, як розвивається місто відповідно до стратегії конкурентоспроможності, також можемо визначити, що перспективними є професії у галузі туристичної діяльності – робота готелів, закладів харчування. Також будівельна та інженерна галузі – тут теж затребувані хороші фахівці, особливо зі знанням мов. І постійним залишається попит на робітничі спеціальності, зокрема на газо- та електрозварювальників, токарів, спеціалістів із пошиття одягу та взуття.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.6742 / 4.11MB / SQL:{query_count}