Беззаконня протестів

Упродовж кількох років в Україні намагаються ухвалити закон про мирні зібрання, але щоразу наштовхуються на спротив громадськості. Європейський суд із прав людини відновив дискусії щодо правил протесту

 Упродовж кількох років в Україні намагаються ухвалити закон про мирні зібрання, але щоразу наштовхуються на спротив громадськості. Європейський суд із прав людини відновив дискусії щодо правил протесту

Зараз українська влада має чи не найбільший за останні чотири роки шанс визначити для українців, як саме вони мають протестувати. Природно, що у багатьох це викликає страх, але відсутність порядку організації протестів не позбавляє від проблем. Сьогодні можна заборонити будь-який протест, вибираючи для цього щоразу нову підставу із законодавства. 
Минулого тижня українські правозахисники із коаліції “За мирний протест” повідомили: влада має намір витягнути з довгої шухляди проект закону “Про свободу мирних зібрань”. Скоро мине п’ять років відколи цей документ з’явився у парламенті – його вніс ще уряд Юлії Тимошенко. 
Проект не раз обговорювали, відкладали та переписували. У квітні депутати вкотре відмовилися його розглядати, але рішення Європейського суду із прав людини у справі “Веренцов проти України” може серйозно вплинути на майбутнє цього документу
У жовтні 2010-го Олексій Веренцов оголосив про проведення кількох акцій протесту з метою привернення уваги до проблеми корупції. Невдовзі, задовольняючи скаргу Львівської міськради, суд ухвалив рішення про заборону проведення таких акцій. Самого правозахисника згодом ув’язнили на три доби за порушення порядку організації та проведення демонстрацій. 
Два тижні тому Євросуд визнав: все це було зроблено незаконно, тому Веренцову мають сплатити шість тисяч євро компенсації. До того ж у Страсбурзі звернули увагу на те, що відсутність порядку організації протестів є проблемою українського законодавства, яку слід якнайшвидше вирішити.
Аналогічних випадків в Україні сотні. За даними правозахисників із коаліції “За мирний протест”, минулого року місцеві органи влади подали до судів 457 позовів із метою обмеження свободи зібрань, 340 із яких задовольнили. При цьому 70 громадян притягнули до відповідальності за статтею 185 (1) “Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій” Кодексу про адміністративні правопорушення. Хтось сплачував штраф, хтось сидів. Але кожен із них, якщо звернеться до Євросуду, може розраховувати на компенсацію.
Важко сказати, чого саме хочуть в Адміністрації Президента –  позбавити країну клопоту сплачувати тисячі євро чи просто нав’язати свої правила висловлення громадянами думок. Із тим, що українське законодавство слід реформувати, погоджуються всі правозахисники, але щодо того, як краще це зробити, думки розходяться. Дехто виступає за окремий закон, дехто – за зміну нинішніх норм.
Ймовірно, парламент невдовзі таки почне палкі дискусії про правила протесту. Окрім президентського проекту, який має подати “регіонал” Юрій Мірошниченко, у Раді може з’явитися і документ від правозахисників, який має внести “бютівець” Андрій Шевченко.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.0063 / 4.08MB / SQL:{query_count}