В армію буде черга?

Іван Сорокатий, старший офіцер відділу призову та комплектування військовослужбовцями за контрактом управління Західного оперативного командування, – про контрактну армію та призов 

Іван Сорокатий, старший офіцер відділу призову та комплектування військовослужбовцями за контрактом управління Західного оперативного командування, – про контрактну армію та призов 

Багатьох юнаків призовного віку та їхніх батьків останнім часом турбує питання: буде строкова служба чи обіцяна контрактна армія? І це не дивно, адже з початку року з’явилася величезна кількість заяв від багатьох чиновників та представників оборонного відомства, які стосувалися відміни призову на строкову службу з плавним переходом на контрактну армію. 

Ось і цього тижня заступник міністра оборони України Олександр Олійник офіційно заявив: “Контрактній армії бути!” та пообіцяв зарплату в 6 000 гривень. За його словами, перехід на контракт дозволить покращити рівень української армії і зменшити витрати на неї.

Про всі переваги та недоліки контрактного життя “Пошта” запитала у підполковника Івана Сорокатого, старшого офіцера відділу призову та комплектування військовослужбовцями за контрактом управління Західного оперативного командування (на фото). За його плечима декілька миротворчих місій та 20 років служби. Тому не дивно, що таку важливу справу – відбір кандидатів у військо в Західному регіоні – довірили саме йому.

– Скажіть будь ласка, з вашого особистого досвіду, як служать наші контрактники у міжнародних військових місіях?

– Безперечно, добросовісно. Спокійніше себе відчуваєш із досвідченими контрактниками. У місію вони їдуть навченими, мають певну підготовку, а деякі навіть миротворчий досвід. Підрозділи, які відправляються за кордон у миротворчі місії, комплектуються виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом. Жодного строковика у складі миротворчого контингенту немає. На період проходження служби за межами країни кожен військовослужбовець підписує контракт, який діє упродовж виконання його місії. Миротворці виконують завдання виключно за своїм фахом. Якщо ти зв’язківець, то працюватимеш із засобами зв’язку; якщо водій, їздитимеш на автомобілі; якщо ж стрілець, служитимеш в роті охорони. Тобто їдуть люди лише підготовлені, які досконало знають свою справу.

– Чим контрактна армія краща, ніж нинішня?

– Насамперед йдеться про економічний аспект. Економісти підрахували, що країні вигідніше утримувати військовослужбовця за контрактом, аніж строковика. Солдат строкової служби приходить лише на один рік. За цей час вкладаються кошти, аби навчити його військовій спеціальності. 

Окрім того, його необхідно забезпечити одягом, пранням білизни, годувати тричі на день. Також витрачають кошти на соціально-побутове забезпечення. У підсумку через рік він закінчує строкову службу і повертається додому, а в армію знову приходять молоді солдати. У контрактника ж один раз вкладеш певні кошти та знання, і він якісно виконуватиме поставлені перед ним задачі.

– А яка сума витрачається на солдата-строковика та контрактника?

– На строковика витрачається близько 2 000 гривень на місяць, а на рік ця сума становить 24 000 гривень. На контрактника витрачаються приблизно такі самі кошти, оскільки його грошове забезпечення у звичайній армійській частині становить у середньому 1500-1600 гривень. Проте варто врахувати, що йому безкоштовно видається військова форма, він може безкоштовно харчуватися обідом. Отже, виходить приблизно така ж сума. Зараз планується збільшити грошове забезпечення контрактників.

– А як відрізняється зарплата, залежно від виду та роду військ, де контра­ктник проходить службу?

–  Сьогодні вона суттєво відрізняється між підрозділами сухопутних військ та підрозділами деяких повітряних сил, військово-морських сил, ВДВ та спецназу – приблизно удвічі. Наприклад, у 80-му окремому аеромобільному полку, що у Львові, військовослужбовці на посадах кулеметника, гранатометника, водія, оператора, навідника отримують грошове забезпечення у розмірі 3 005 гривень. Снайпери, старші навідники, стрільці-зенітники, старші водії, начальники електростанцій мають вже 3 215 гривень. Військовослужбовець на посаді командира відділення отримує 4 137 гривень; заступник командира взводу, командир відділення – 4 195,50 гривень. А найвищу зарплату має старшина – 5 955 гривень. Погодьтеся, для молодої людини це дуже солідні кошти, адже багато хто спочатку має лише повну загальну середню освіту і перший контракт. 

– А як ви мотивуєте майбутніх військовослужбовців?

– Насамперед йдеться про грошове забезпечення. Воно стабільне та щомісяця виплачується без затримок. Також є право здобути вищу освіту за рахунок держави після другого контра­кту. Важливим стимулом є програми, які дозволяють військовослужбовцям здобувати певні знання за кордоном. Також є участь у миротворчих підрозділах. Це дуже вагомий фактор стимулювання, адже зар­плата контрактника в місії становить понад 2 000 доларів на місяць, окрім того, за ним у повному обсязі залишається грошове забезпечення в Україні. 

Ще один пункт стимулювання – можливість здобути після 25 років військової служби право вийти на пенсію. Якщо цивільному потрібно працювати до 60 років, то в армії, якщо служити з 18 років у контрактниках, вже у 43 роки можна мати право на гідну пенсію. Також є можливість одержати як службове, так і постійне житло. 

– Наскільки реально контрактнику отримати службове житло?

– Все залежить від наявності такого житла в тому чи іншому гарнізоні, у тій чи іншій частині. Якщо гарнізон забезпечений житлом або воно там будується чи переобладнуються казарми, то, відповідно, отримати його буде досить реально. Якщо ж у гарнізоні багато військовослужбовців, а нове житло не будується, шанси зменшуються. 

– На цьому етапі військовим відомством планується переобладнання казарм, де проживали військовослужбовці строкової служби в житло для контрактників. Ці приміщення є на території частини, деякі з них вже переобладнуються відповідно на 4 та 6 чоловік. Вони забезпечуються пральними машинами, мікрохвильовими пічками та іншими необхідними речами.

– Чи враховується бажання контрактника служити у певному населеному пункті, зокрема у Львові?

– Сьогодні майбутній контрактник має дуже великий вибір місць для проходження служби. У нас є перелік військових частин майже на всій території України, де здійснюється прийом громадян на військову службу. Якщо хтось має бажання служити у Криму, то йому запропонують відповідні військові частини з різною специфікою виконання завдань. Така сама ситуація і з Києвом та Львовом.

– Скажіть, будь ласка, які вимоги ставляться до кандидатів?

– Віковий поріг –  від 18 до 40 років. Треба мати хоча б повну загальну середню освіту (11 класів), пройти військово-лікарську комісію, здати заліки з фізичної підготовки та тести на психологічну стійкість. Якщо все добре, підписують контракт на три роки.

– А які перспективи має контрактник? 

– Це залежить від того, яку мету він має. Якщо контрактник хоче кар’єрно зростати, то для нього є навчальні курси, де він може здобувати фах командира відділення, заступника командира взводу, старшини роти та дослужитися до старшого прапорщика. 

Також він має можливість вступити у вищі військові навчальні заклади і стати офіцером, починаючи від лейтенанта та зростати хоч до генерала. Деякі військовослужбовці знаходять собі місце у своєму населеному пункті, і їх повністю влаштовує проживання вдома, біля батьків, наявність стабільної зарплати та роботи, де можна служити до пенсії.

– Нещодавно були заяви міністра оборони України та начальника Генерального штабу, Головнокомандувача Збройних сил України про те, що призову вже не буде, однак згодом з’явилася інформація, що останній призов все-таки відбудеться восени цього року. 

– Призов цього року, як навесні, так і восени, однозначно буде. Адже є Указ Президента України щодо проведення призову в 2013 році. Далі все залежатиме від держави, її фінансових та матеріальних можливостей. 

–  На Вашу думку, чи буде завершений призов на строкову службу в інші державні силові структури після переходу на конт­рактну службу, адже, окрім Збройних сил, є Внутрішні війська МВС та Державна спеціальна служба транспорту?

– Щодо них я не можу сказати. Це потрібно, аби ухвалити рішення в сере­дині таких міністерств. Наприклад, Державна прикордонна служба декілька років тому відмовилася від комплектування строковиками, зараз вони комплектуються військовослужбовцями за контрактами.

– Чи можна юнакам ігнорувати повістки, що їм надходять із військкоматів?

– Ні. Я категорично не раджу цього робити. Все повинно відбуватися у законодавчому полі. Не потрібно створювати собі проблеми. Краще з’явитися у військкомат, пройти медичну комісію, отримати приписку до призовної дільниці. Треба бути готовим виконати свій громадянський обов’язок. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.5398 / 4.17MB / SQL:{query_count}