Фіскальні спори

З початку року в українських судах опинилося понад 120 тисяч податкових справ. Дев’ять із десяти виграє Податкова служба

З початку року в українських судах опинилося понад 120 тисяч податкових справ. Дев’ять із десяти виграє Податкова служба

В українських судах першої інстанції підприємці програють податковій понад 90% справ. Юристи вже не рекомендують бізнесу судитися з органами контролю, а шукати альтернативне вирішення спорів. 

З початку цього року в українських судах опинилося понад 120 тисяч податкових справ. Дев’ять із десяти виграє Податкова служба. Це загальноукраїнська статистика, яку оприлюднило саме відомство. Втім є ре­гіони, де показники ще вищі: на Прикарпатті – 98%, на Львівщині – 94%.

Не набагато гірша ста­тистика й у митниці, Пен­сійного фонду та інших фіс­­кальних органів, які здійс­нюють нагляд за су­б’єк­тами господарювання. “Факти свідчать про високий рівень працівників юридичного підрозділу нашої служби та їх скрупульозний підхід до супроводження кожної справи, – пояснює успіх податкової директор департаменту правової роботи ДПС України Влади­слав Кочкаров. – Однак ми орієнтовані на те, аби максимальну кількість спірних питань вирішувати досудовим методом”, – додав службовець. Порівняно з минулим роком кількість справ справді зменшилася на 14%, але суми донарахувань збільшилися на 20%.

На сторожі державних інтересів

“Статистика податкових спорів в Україні – це нонсенс”, – сказав у інтерв’ю “Німецькій хвилі” юрист Олександр Шемяткін, партнер юридичної компанії “КМ Партнери”. Ситуація в судах дуже складна, нагадує радше “інквізицію”, каже правник, коли тягар доведення неправомірних дій з боку державних органів лягає на позивачів-бізнесменів. Суддя вже не відіграє роль арбітра – стає захисником державних інтересів, а представники фіскальних органів – лише спостерігачами, змальовує хід процесів Шемяткін.

Якщо раніше компанія рекомендувала підприємцям відстоювати свої позиції через суд, аби не дати себе “підім’яти” і аби податківці запам’ятали “принципових” підприємців, то нині ця схема вже не працює – надто велика плинність кадрів серед службовців, пояснює юрист. Тепер до суду треба йти у виняткових випадках, радить він, бо навіть підтвердження судовою практикою вищих інстанцій не враховують українські судді. З його слів, з огляду на сумну практику підприємці почали рідше оскаржувати рішення органів контролю.

Краще “полюбовно”

А бізнес тим часом шукає компроміси і альтернативні шляхи вирішення “непорозумінь”, оминаючи суди, і таких більшість, каже президент консалтингової компанії “Територія Бізнесу” Андрій Якимів. Не кожен підприємець може дозволити собі мати в штаті кваліфікованого юриста, який відстоював би його інтереси в суді, пояснює експерт. 

Якщо підприємці є учас­никами громадських об’єд­нань, як-от рад при певному фіскальному органі, то шанси “полюбовно” вирішити питання значно зростають, каже Якимів. І додає: “Усе впирається в ціну питання, бо ніхто не бажає загострювати стосунки, тим паче з податковою. Бізнес розуміє, що виграти дуже складно, адже є неформальні вказівки щодо наповнення бюджету, і суди не виняток”.

У цій ситуації адміністративні суди фактично є заручниками, вважають юристи. З одного боку, присутній певний тиск держави, коли йдеться про наповнення бюджету, а з іншого – відсутність часу на докладне ознайомлення зі справою. 

За даними Вищого адмінсуду, впродовж місяця на одного суддю припадає до півсотні справ, а в апеляційному розгляді – понад чотири сотні. Тож на одну справу суддя витрачає 

1,5 го­дини та 12 хвилин відповідно. Причому порушення термінів розгляду справи загрожує покаранням для судді.

Все для бюджету?

“Сьогодні виглядає так, що суддя стоїть на захисті бюджету. А влада створює всі умови, аби порушення були постійно, змінюючи закони з неймовірною швидкістю, причому в гірший бік”, – пояснює Олександр Шемяткін. 

Під особливо пильний на­гляд органів контролю Ук­раїни потрапляють передусім підприємства з іноземним капіталом, вважає юрист, бо вони є основними донорами бюджету і звикли все декларувати, як того вимагають європейські стандарти. 

З практики судових спорів компанії “КМ Партнери”, найчастіше підприємці оскаржують рішення податківців, Митної служби, Пенсійного фонду та Антимонопольного комітету. Зі звіту цієї ж компанії: в Україні скасовують лише 21% оскаржених адміністративних рішень, в Росії цей показник удвічі більший, а в Німеччині – 71%. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.8281 / 4.11MB / SQL:{query_count}