Газовий переворот

“Нафтогаз” втрачає монополію, Фірташ на шляху до неї

“Нафтогаз” втрачає монополію, Фірташ на шляху до неї

Газова інтрига, сценарій якої зародився ще на початку року, нарешті проявляє деякі закулісні задуми. Логіка речей, в яких експерти логіки не вбачали, стає очевидною як ніколи. Днями в Україні помер газовий король й у найкращих традиціях монархії всі безмовно визнали нового короля. Дмитро Фірташ, який нещодавно додав до своєї колекції міськгазів ще декілька, тепер може не приховувати своїх істинних мотивів. Геніально, просто і непомітно Фірташ створив майбутню мережеву монополію, яка невдовзі знищить НАК “Нафтогаз”.

Шляхетність мотивів

Події, які мають кардинально змінити газову атмосферу в Україні, розвивалися вкрай швидко й на перший погляд доволі миролюбно. 15 жовтня Кабінет Mіністрів України опублікував постанову №939. Нею Кабмін фактично повністю скасовує монопольне право НАК “Нафтогаз України” на продаж імпортного газу, що було встановлено урядом Тимо­шенко для обмеження діяльності “RosUkrEnergo” та “УкрГаз-Енерго”.

Зазначимо, що не вперше Микола Азаров скасовує рішення Тимошенко. Так, у квітні минулого року чинний уряд скасував постанову, яка забороняла будь-кому, окрім “Нафтогазу”, розмитнювати імпортований в Україну газ. Епохальні інтриги, тяглістю в рік, дійшли апогею під час останнього засідання Кабміну. Так, опублікованою позавчора постановою уряду ці розпорядження скасовано через непотрібність: відтепер продавати імпортований газ може хто завгодно.

Міністерство енергетики поки що не зробило офіційних заяв щодо перерозподілу зон впливу в українському газопостачанні. Проте, як повідомляє видання “Комерсант-Україна” із посиланням на джерело у міністерстві, постанову прийнято в рамках виконання зобов’язань України перед ЄС щодо реформування ринку газу. Друга причина полягає нібито у тому, що зараз виникла серйозна необхідність залучення інвесторів до будівництва терміналу для постачання скрапленого газу в порту Южний. “Компанії, які ведуть переговори про приєднання до проекту, запитують, як їм повертати свої інвестиції, якщо продавати імпортний газ в Україні має право лише НАК. У таких умовах неможливо зібрати необхідні гроші для будівництва терміналу”, – подає слова “джерела” “Комерсант-Україна”.

Окрім цього у Міненергетики начебто сподіваються на те, що  ухвалене рішення дозволить демонополізувати ринок газу з урахуванням того, що в найближчому майбутньому можуть з’явитися відмінні від “Газпрому” постачальники палива в країні. Ці процедури, при відповідному фінансуванні цілісної програми, могли б дозволити Україні до 2014 року отримувати близько 10 млрд кубометрів газу, що буде суттєво дешевшим, аніж російський.

Від монополії до монополії

Не зважаючи на те, що описані вище мотиви скасування монополії “Нафтогазу”, є доволі веселковими, доводиться констатувати вкраплення української реальності у нібито перспективне бачення майбутнього. Так, закон про реформування галузі, керуючись яким Кабмін ймовірно приймав своє рішення, було ухвалено ще 2010 року на вимогу ЄС. Тим не менше тоді про реальні дії щодо виконання закону ніхто й не думав. На той час почала прораховуватися схема подальшої монополізації галузі, тільки вже іншими людьми.

Відтепер головними продавцями імпортного газу стануть облгази, міськгази та інші газотрейдери, що працюють у регіонах. І власне тут й криється ім’я майбутнього газового монополіста. Як повідомляла “Пошта”, “найактивнішим” покупцем обласних та міських “газів” є  компанія “Газтек”, яка фактично повністю належить українському газовому кардиналові Дмитру Фірташу. Лише від початку серпня “Газтек” придбав 9 міськгазів. Упродовж року таких угод було підписано близько 30-ти. Дозвіл на оволодіння ринком компанією ПрАТ “Газтек” вільно видавав Антимонопольний комітет України.

На момент початку епопеї з міськгазами й навіть ще донедавна більшість економічних аналітиків зазначали, що навряд чи Фірташ матиме з компаній особливий прибуток. Проте вони помилялися, а Фірташ, прекрасно володіючи інформацією стосовно майбутньої постанови уряду, вільно займався створенням мережевої монополії. Для того, щоб витіснити з ринку “Нафтогаз” Фірташ має всі можливості: контракт між Ostchem і “Газпром Німеччина”, новосформовану мережу облгазів і великий вплив на уряд.

 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3238 / 4.39MB / SQL:{query_count}