Гроші наперед, угода потім

У МЗС очікують, що Угода про асоціацію “запрацює на економіку” ще до ратифікації

У МЗС очікують, що Угода про асоціацію “запрацює на економіку” ще до ратифікації

Минулого тижня Україна нарешті зробила те, чим мала закінчити попередній рік – парафувала Угоду про асоціацію. І хоч ця процедура суто технічна і ні до чого не зобов’язує ані Україну, ані ЄС (принаймні поки документ не підпишуть) вітчизняні дипломати тішаться чи то надіями, чи то ілюзіями, стверджуючи, що норми угоди застосовуватимуться і до її ратифікації. Якщо це було можливим, то навіщо ж чекати ратифікації?

У Міністерстві закордонних справ стверджують, що угоду можуть підписати вже у першій половині 2013 року. Хоча навіть у п’ятницю, коли відбувалася офіційна процедура парафування, ще не весь текст був доопрацьований. В офіційному повідомленні МЗС зазначено, що “глави переговорних груп щодо ЗВТ підтвердили досягнуті 22 грудня 2011-го домовленості щодо змісту ЗВТ і зобов’язалися завершити правову експертизу тексту, включаючи технічні додатки та протоколи. 

ДО ТЕМИ

Текст Угоди про асоціацію не оприлюднюватимуть до її підписання. Про це повідомляють у Міністерстві закордонних справ. “Існує стандартна практика з цього питання, яка полягає у тому, що текст угоди не оприлюднюється до підписання”, – повідомив 2 квітня заступник глави МЗС Павло Клімкін. Він додав також, що Київ не може порушити цю практику, хоча, на думку заступника міністра, важливо було б ознайомити суспільство зі змістом документа. 

Обидві сторони висловили спільне зобов’язання вжити подальших технічних заходів, необхідних для підготовки до підписання Угоди про асоціацію”. Тобто – ще є частина роботи. Нагадаємо, коли таке парафування не відбулося на саміті Україна – ЄС минулого року, офіційне пояснення було таким – ще слід узгодити частину тексту. Тепер же і без цього можна було.

Підписання документа, згідно з версією МЗС, може відбутися у першій половині 2013 року. “Ми багато спілкувалися з представниками різних країн-членів ЄС, і в цілому думка сьогодні зводиться до наступного: нам потрібно десь півроку, може, трохи більше, для технічної підготовки угоди, і після того, безумовно, політичні чинники будуть враховуватися. Технічно і політично це цілком можливо у такий термін”, – зазначив керівник української групи, заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін. 

При цьому дипломат припускає, що після підписання можливе тимчасове застосування угоди ще до її ратифікації. “Раніше ЄС міг тимчасово задіяти тільки економічну частину, а після Лісабонського договору він може задіяти всю угоду, включаючи політику”, – додав він.

Це був би чудовий варіант для української влади, адже ж процес ратифікації може розтягнутися на роки. Щоправда, залежить це від Ради ЄС, яка може ухвалити рішення про набуття чинності частини документа. І, як думають у МЗС, стосуватися це може найвигіднішої частини – Зони вільної торгівлі. Однак повноцінна чинність документа можлива лише після його ратифікації парламентами країн Євросоюзу. А от із цим уже є проблеми. Депутати німецького бундестагу вказують, що ратифікація Угоди про асоціацію за такого стану подій, який є сьогодні, неможлива.

 “На жаль, ми бачимо регрес у процесі реформ. Свого часу Україна вже була на шляху становлення демократичних структур. Коли ми говоримо про цінності Європейського Союзу, їх треба не лише поділяти, ними треба керуватися. Коли Україна здійснює реформи, вона робить це не на догоду Німеччині або Європейському Союзу, а на благо власних громадян. Тут ще багато потрібно роботи”, – повідомив “Deutsche Welle” депутат німецького парламенту від провладного Християнсько-демократичного союзу Гунтер Кріхбаум.

 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6609 / 4.11MB / SQL:{query_count}