Небезпеки ринку землі

Якщо депутати не удосконалять урядовий законопроект, земельна реформа може узаконити клас дрібних поміщиків

Якщо депутати не удосконалять урядовий законопроект, земельна реформа може узаконити клас дрібних поміщиків

Невдовзі парламент має приступити до другого читання “земельного” законопроекту. Поки депутати зважуються, експерти аналізують, яке майбутнє чекає на вітчизняний агропромисловий комплекс у випадку прийняття земельної реформи у її нинішньому варіанті. Це, зокрема, з’ясовували у Львові минулого тижня під час “круглого столу”, присвяченого як самому урядовому законопроекту, так і реформі загалом.
Попри скептичні оцінки, більшість експертів погоджується, що із мораторієм на продаж землі слід покінчити, встановивши легальні правила гри. Адже ринок землі сільськогосподарського призначення існує, от тільки перебуває у тіні. Щоправда, пропоновані урядом земельні ініціативи можуть додати проблем. Зокрема, за словами юриста проекту USAID ЛІНК Павла Кулинича, після прийняття Закону “Про ринок земель” виникне небезпека агрохолдингізації ринку. За його словами, сьогодні є дві основні групи сільськогосподарських товаровиробників: агрохолдинги та дрібні і середні землевласники (до яких можна зарахувати й особисті селянські, і фермерські господарства). “Хто із них купить землю? Купить землю той, хто запропонує більшу ціну”, – каже Кулинич. Відтак зрозуміло, що на ринку залишаться більші і багатші. Від цього у виграші будуть зовсім не бюджети сіл чи міст, позаяк надходження від податків агрохолдингів йдуть або в Київ, або на офшорний Кіпр.
Одна із можливостей отримати гроші – звернутися у Державний земельний банк, що має бути створений відповідно до ще не прийнятого закону. Сама ця установа теж викликає неоднозначні міркування, позаяк поєднує у собі функції і банку, і продавця, і регулювальника на ринку. Поміж тим заступник керівника проекту USAID АгроІнвест Олександр Каліберда запевняє, що аналогічні структури в інших країнах здебільшого перетворюються на тягар для держави – вони не швидко, але банкрутують.
За його словами, серйозна небезпека від запровадження ринку землі, згідно з  кабмінівським проектом, – можливість появи класу поміщиків. Оскільки проект закону дозволяє купувати землю лише фізичним особам, а сьогодні у нас господарюють в основному юридичні (знову ж таки, фермерські господарства), то виникає суттєве нестикування. “Господарюють одні, а власниками є інші. Тут закладено протиріччя, яке призведе до того, що у нас виникне клас дрібних поміщиків, які будуть власниками землі, але не використовуватимуть її”, – розповідає Олександр Каліберда. Хоча, каже він, найбільшою проблемою є інше – відсутність загальної стратегії. “Ми приймаємо дуже важливий закон, який буде визначати долю українського сільського господарства. А яким ми хочемо бачити українське сільське господарство через десять чи через двадцять років – ось це питання. Ми на нього знайшли відповідь? Ми його обговорили? Адже закон – це лише інструмент”, – зазначає експерт.
Незважаючи на незрозумілу перспективу, він упевнений, що ринок землі таки слід уводити: “Одинадцять років тому мораторій (на продаж земель сільськогосподарського призначення – “Пошта”) задумувався як тимчасовий захід для того, щоби після прийняття Земельного кодексу підготуватися до ринку землі. Минули ті п’ять років обмежень, а його продовжують і продовжують. Якщо ми ще раз продовжимо мораторій, що ми виграємо? Чи ми краще підготуємося?”, – пояснює пан Каліберда. Щоправда, існують питання і щодо готовності – як українців, так і держорганів – до проведення такої реформи. “Є проблеми із розмежуванням земель державної і комунальної власностей, є проблеми із виготовленням містобудівної документації; низка організаційних структур, підприємств, установ, закладів не мають державних актів на землю. Усе це свідчить про те, що суто організаційно Львівщина не готова до ринку земель”, – розповідає Ярослав Качмарик, голова комісії ЛОР із питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності. Вочевидь, подібні проблеми існують і в інших областях, однак значно суттєвіше те, що українці бояться запровадження ринку землі, про який у нас говорять уже понад двадцять років. Як свідчить нещодавнє дослідження Центру ім. Разумкова, більшість українців (60,7%) переконані, що питання про введення вільного ринку с/г земель має бути винесене на референдум. При цьому 44% прийшли б на такий референдум і висловилися проти продажу землі. Кількість тих, які виступають за негайне запровадження вільного ринку, – лише 6%.
Якщо президент виконає свою обіцянку порадитися із народом щодо реформи, то земельного ринку може й не виникнути. І зараз навіть не зрозуміло – добре це чи погано.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.3130 / 4.1MB / SQL:{query_count}