Перемога над раком

Вилікувавшись від лейкемії, 18-літня львів’янка Оля Мащенко вирішила допомагати онкохворим дітям та організувала благодійну фотовиставку 

Вилікувавшись від лейкемії, 18-літня львів’янка Оля Мащенко вирішила допомагати онкохворим дітям та організувала благодійну фотовиставку 

На світлинах, які нещодавно були представлені широкому загалу в залі культурно-мистецького центру “Львів”, відображено життя зовсім юної дівчини, фотографа Олі Мащенко. Вдивляючись у її обличчя, важко й уявити, що ця 18-літня дівчина перемогла страшну хворобу – гостру лімфопластичну лейкемію. 

Зараз метою її життя стала допомога тим людям, які, як і вона, стикнулися із цією страшною хворобою. “Коли я хворіла, знайшлися доброчинці, які допомагали мені. Тому зараз я розумію, наскільки важливо допомагати людям, які хворіють на лейкемію”, –  каже Оля.

Історія хвороби

У 15 років у дівчинки почала боліти голова, причому з кожним днем усе сильніше. “Однієї ночі, коли головний біль уже несила було терпіти, я з батьками поїхала до лікарні. Після аналізів лікарі відразу скерували мене до Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні, де після обстеження повідомили страшний діагноз – гостра лімфопластична лейкемія. Чесно кажучи, тоді я навіть не усвідомлювала всієї небезпеки цієї недуги”, – розповідає дівчина.

Оля Мащенко пролежала два тижні у львівській лікарні, де їй замалим не винесли смертний вирок. Натомість у Польщі пообіцяли вилікувати. Проте, щоб поїхати туди на лікування, було потрібно зібрати 75 тисяч доларів. Чоловік її сестри віддав на лікування усі гроші, відкладені на автомобіль. Окрім того, кошти збирали по всіх знайомих. Півроку дівчина взагалі не виходила за межі лікарні, хоч з великим нетерпінням чекала, щоб її відпустили додому.

“Було дуже важко, адже я зовсім не хотіла лежати в лікарні. Додому ж не відпускали, бо були ускладнення. Щоразу, як тільки хтось із лікарів заходив у палату, я з надією дивилася на нього і питала, коли ж нарешті мене випишуть. З часом лікарі уже й не заходили, щоб не давати мені марної надії на одужання”, – ділиться спогадами дівчина. 

Уже під час лікування виявилося, що потрібно зібрати ще грошей. Додаткові кошти збирали в усій Польщі – знімали відеосюжети та записували радіоролики про хвору українську дівчину й таки наскладали потрібну суму. Загалом із хворобою Оля боролася протягом двох виснажливих років. Ще у 17 вона пройшла останню хіміотерапію, а вже наступного року взялася за благодійність. Хоч лікарі й попереджають, що хвороба протягом п’яти років може повернутися, проте дівчина з оптимізмом дивиться у майбутнє.

Світлини проти раку

Щоб допомогти тим людям, які теж зіштовхнулися із лейкемією, дівчина вирішила організувати виставку своїх світлин. Вона довго виношувала цю ідею, намагалася втілити її у життя. Проте самостійно це зробити ніяк не вдавалося. Після довгих пошуків Оля познайомилася із Софією Папірник – представницею фонду “Крила надії”. Саме завдяки цьому фонду мрія дівчини втілилася у життя. 

“Зовсім випадково я натрапила на Олю Мащенко, в якої була ідея організувати свою фотовиставку на підтримку онкохворих дітей. Уже через півтора місяця ми втілили її у життя, додавши ще й світлини самої дівчини, на яких зображено позитивну історію подолання раку. Історія Олі – це чудова нагода показати нашому суспільству, що рак ще не вирок. Адже звикли думати про цю хворобу, як про щось страшне і невиліковне”, – говорить Софія Папірник, представник благодійного фонду “Крила надії”.

“На цій виставці є мої роботи як фотографа і світлини, де я виступала у ролі моделі. В такий спосіб я хотіла показати на своєму прикладі, що життя після раку існує, і насправді воно чудове, адже хвороба міняє людину. Можливо, не можна так говорити, але я щаслива, що хвороба пройшла через моє життя. Саме завдяки їй я стала ближчою до рідних, до Бога, зовсім по-іншому почала  дивитися на світ. Тепер я почала розуміти, що насправді є важливим у житті”, – каже Оля. 

Експонати виставки планують продавати через соціальні мережі на інтернет-аукціоні та під час закриття виставки. Усі виручені кошти підуть у спеціальний соцфонд благодійного фонду “Крила надії”.

“Благодійники часто допомагають якійсь конкретній дитині, проте часто буває так, що саме від резервних коштів залежить чиєсь життя. Адже іноді терміново потрібно придбати певні ліки, на які попередньо не було розраховано коштів. Тому важливо мати певну суму саме на такому резервному рахунку, з якого у будь-який момент для будь-якої дитини можна зняти гроші на придбання певного препарату, який врятує їй життя”, – каже представниця фонду Софія Папірник.

Зараз Оля Мащенко цінує кожну мить життя. Вона мріє займатися улюбленими справами – фотографією та хореографією. І використовує будь-яку нагоду, щоб втілити свої мрії в реальність та ще раз наголосити – перемога над раком можлива.  

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
14.8306 / 4.11MB / SQL:{query_count}