Що заробляємо, те проїдаємо

Майже всі свої
доходи українці
витрачають на харчі

За підсумками 2010 року, середній українець витрачає на харчування і оплату послуг 90% своїх доходів. Згідно з даними Державної служби статистики, на кінець 2010 року понад половину (51,6%) доходів українців “поглинала” їжа. Це є найвищим показником у Європі. Проте 10 років тому мешканці України, яку колись називали “житницею Європи”, витрачали на харчі ще більше – понад 60% своїх доходів.
На що витрачаємо?
Це відбувається через високі (майже, як у Європі) ціни на харчі та низькі (зовсім не як у Європі) доходи, а не тому, що українці їдять більше за інших європейців. При цьому, згідно із прийнятою у Європі класифікацією, до заможних верств населення можна віднести лише осіб, які витрачають на харчі менше як 20% своїх доходів. Наприклад, британці витрачають на їжу до 8,5% своїх доходів, німці – майже 10%, росіяни – майже третину. В Україні ж середня родина лише на їжу витрачає щомісяця 57% доходів.
Наступною найбільшою статтею витрат українців є оплата житлово-комунальних послуг. На це йде кожна десята гривня доходів. Водночас, пояснюючи потребу в підвищенні комунальних тарифів, українські урядовці зазвичай послуговуються аргументом про те, що вартість комунальних послуг в Україні – одна із найнижчих у Європі.
Скільки заробляємо?
За даними тієї ж таки Державної служби статистики, середня зарплата українця нині становить 2494 гривні (!). Щоправда, незрозуміло, звідкіля взялася ця цифра, адже середня – означає та, яку має більшість. Попитайте знайомих: чи багато з них заробляють на місяць такі гроші? Тим паче офіційно.
За даними Інституту соціологічних досліджень та Національної академії наук України, найбіднішими в Україні є не пенсіонери, а сім’ї з дітьми та багатодітні родини. Вони становлять 35% бідного населення країни. Це підтверджує й Організація Об’єднаних Націй. Розрахунки ООН базуються на рівні витрат на добу. В розвинених країнах бідними вважаються люди, які витрачають менше ніж 14 доларів на день. Для українців – тим паче з дітьми – така сума щоденних витрат є астрономічною.
Що робити?
Збільшення бідності серед населення та прірви між бідними та багатими унеможливлює зростання середнього класу в державі.
З погляду теорії економіки, проблема бідності полягає у недостатньому рівні доходів, які не спроможні задовольнити основні потреби людини. Як боротися з бідністю? Методи давно винайдені. Їх є два: перший – адресна допомога збідненим сім’ям, другий – виробництво дешевих продуктів. В Україні ці методи намагалися запровадити, влаштовуючи в регіонах ярмарки товарів сільського господарства та надаючи певним категоріям українців пільги за оплату послуг ЖКГ. Якихось відчутних результатів ці заходи не дали. Окрім того, до причин бідності варто зарахувати й корупцію на різних рівнях влади, зарплати в конвертах, існування тіньової економіки, заборгованість із зарплат.
На початок липня поточного року заборгованість населення за комунальні послуги становила 10,7 мільярда гривень. При цьому найбільшу заборгованість мають Донецька та Дніпропетровська області, а також Київ, де нібито рівень життя вищий, ніж загалом в Україні.
Водночас, за іншими офіційними даними, рівень розрахунків населення за комунальні послуги часто навіть перевищує 100%, тобто більшість не тільки вчасно розраховується за комірне, але й повертає борги. В уряді пояснюють цей феномен тим, що, мовляв, над українцями “висить” борг попередніх років, але при цьому, за офіційною статистикою, середній термін боргу за комунальні послуги не перевищує трьох місяців.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.9004 / 4.08MB / SQL:{query_count}