Зношена енергетика супроти популізму

Задавнені проблеми напередодні 25-річчя чорнобильської катастрофи

Задавнені проблеми напередодні 25-річчя чорнобильської катастрофи

Після трагедії на японській атомній електростанції “Фукусіма-1” в Україні почали обговорювати ситуацію на тутешніх АЕС. Раніше цим займалися винятково експерти, однак тепер питання почало турбувати не лише їх.

Опитування, яке нещодавно провела компанія Research&Branding Group, показало, що в переліку найвизначніших ювілейних дат 2011-го українці називають 25-річчя чорнобильської катастрофи. 37% опитаних вважають, що це значний цьогорічний ювілей. Для порівняння, 20-річчя незалежності вважають значним лише 34%, а 70-річчя із початку Другої світової війни – 53% опитаних.

20-22 квітня у Києві відбудеться міжнародна конференція “Двадцять п’ять років чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”, яку організовують уряди України, Білорусії, Росії, а також Єврокомісія та Рада Європи. Конференція може стати ще одним приводом, аби обговорити стан справ у сфері національної безпеки.

Традиційний брак коштів

Як і чверть століття тому, сьогодні чимало неприємних для влади речей приховують із надією, що все мине саме собою. Це стосується не лише Японії, яку, за даними “Wikileaks”, представники МАГАТЕ ще у грудні 2008 р. попереджали, що сильний землетрус може становити небезпеку для АЕС країни. Це стосується і українських посадовців, які щороку продовжують термін експлуатації енергоблоків на вітчизняних АЕС, незважаючи на те, що допустимі норми на більшості із них уже давно перевиконано. Це стосується і сусідньої Білорусії, одного зі співорганізаторів майбутньої конференції, присвяченої трагедії на ЧАЕС. Як стало відомо у четвер, у Мінську без пояснень зняли з прокату фільм “У суботу”,  який присвячено чорнобильській катастрофі.

Попри щедрі обіцянки влади, маємо й чимало хронічних проблем. Як повідомив під час парламентських слухань “Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи” голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша, в країні постійно недофінансовують будівництво об’єкта “Укриття” на ЧАЕС. “Загальна потреба на 2011 р. для виконання заходів із загальнодержавної програми щодо ЧАЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему становить близько 1 млрд грн, разом із тим, у держбюджеті на цей рік передбачено витрати вдвічі менші”, – розповів він.

За словами Холоші, це “не дозволяє виконувати необхідні роботи зі зняття з експлуатації, ускладнює супровід міжнародних проектів, істотно збільшує час на виведення енергоблоків з експлуатації”. Ці проблеми обіцяють врегулювати невдовзі, адже, за словами Адама Мартинюка, після першого кварталу бюджет-2011 переглядатимуть, а тому є надія, що розв’язання низки проблем, які спричинила аварія на ЧАЕС, профінансують більш щедро. Тут може відіграти роль і фактор конференції, адже видатки можуть збільшити хоча б тому, аби не виглядати дивно перед закордонними гостями.

Та є проблеми, розв’я­зання яких, зважаючи на підходи влади, не входить до списку пріоритетних кроків. Це передусім експлуатація застарілого обладнання на АЕС, зокрема реакторів. За інформацією Національного екологічного центру України, “у грудні 2010 було продовжено на 20 років експлуатацію найстарішого українського енергоблоку – №1 на Рівненській АЕС. Уже через місяць після того, як його роботу було продовжено, на ньому сталася аварія. На черзі за продовженням у 2011 р. – енергоблок №2 РАЕС. Упродовж наступних десяти років планують проробити аналогічне ще з 11 ядерними блоками”. Тому в НЕЦУ закликають відмовитися від планів щодо продовження термінів експлуатації старих ядерних реакторів, як це нещодавно зробили у Німеччині.

Альтернативу оминають

Натомість, кажуть екологи, слід розвивати інші сучасні джерела енергії. Торік восени було чимало балачок про альтернативні джерела енергії, зокрема будівництво сонячних та вітрових електростанцій. Сьогодні цей національний проект не згадується ще й тому, що прем’єр Азаров усе менше говорить про необхідність перегляду газових контрактів із Росією.

Натомість бачимо зворотні речі – парламент прийняв постанову “Про створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин підписання газових угод між НАК “Нафтогаз України” і ВАТ “Газпром” щодо наявності ознак державної зради у сфері економічної безпеки України”. Немає й сумніву, що зраду знайдуть хоча б тому, що дуже прагнуть цього. Однак наміри врешті досягнути безпечної енергетичної незалежності, схоже, виринатимуть винятково в міру надходжень карт-бланшів від кредиторів.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7019 / 4.1MB / SQL:{query_count}