Вибори нового глави УГКЦ

21 березня у Брюховичах розпочнеться Синод єпископів УГКЦ, на який приїдуть владики з України та з-за кордону

21 березня у Брюховичах розпочнеться Синод єпископів УГКЦ, на який приїдуть владики з України та з-за кордону

Синод єпископів Української  греко-католицької церкви для обрання Верховного архієпископа розпочнеться 21 березня у Реколекційному центрі імені Патріарха Йосифа Сліпого у Брюховичах поблизу Львова. Відповідний декрет стосовно цього у Києві при Патріаршому соборі Воскресіння Христового підписав адміністратор УГКЦ, архієпископ Ігор (Возьняк).

“До участі в Синоді скликаються всі єпископи УГКЦ, члени Синоду єпископів УГКЦ, особливо ті, які силою права мають важкий обов’язок брати в ньому участь”, – наголосив 17 лютого Преосвященний владика Ігор (Возьняк). За його словами, виборчий Синод УГКЦ скликаний на підставі норми канону 128, пункту 3 Кодексу канонів Східних Церков. 

Члени Синоду єпископів УГКЦ будуть залишатися у місці проведення зібрання до затвердження вибору Святійшим Отцем та офіційного проголошення нового предстоятеля УГКЦ.

“Сьогодні до Синоду єпископів УГКЦ входять 50 єпископів з України та з-за кордону, – пояснює секретар Синоду єпископів владика Богдан (Дзюрах). – Синод – це законодавчий орган Церкви, до складу якого входять тільки єпископи. Він визначає внутрішню і зовнішню політику Церкви, дбає про розбудову структур, вирішує пасторальні, екуменічні та освітні питання. Синод єпископів УГКЦ зазвичай збирається раз на рік”, – розповідає куріальний єпископ УГКЦ.

Як вже писала “Пошта”, 10 лютого у Києві Блаженнійший Любомир (Гузар) повідомив про те, що Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення від уряду Верховного архієпископства УГКЦ. Відповідне прохання до Святійшого Отця глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років. Згідно з канонічним правом, до обрання нового глави УГКЦ адміністратором Церкви став архієпископ Львівський владика Ігор (Возьняк).

Блаженнійший Любомир очолив УГКЦ десять років тому, після смерті свого попередника на престолі Мирослава Івана (Любачівського). Він став першим предстоятелем Церкви, обраним спеціальним Синодом єпископів після виходу Церкви із підпілля та здобуття Україною незалежності. За кардиналом Любомиром збережуться усі титули та почесті, належні його санові.

Як розповів на відкритій веб-кон­ференції на РІСУ керівник Департаменту інформації УГКЦ о. Ігор Яців, візуально вибори глави Церкви не відрізняються від будь-яких виборів, але насправді важливим у цьому процесі є старання про те, щоб розпізнати Божу волю.

“Синод розпочинається з аналізу важливих завдань та викликів, які стоять перед Церквою у цьому історичному періоді, – зазначає він. – Тоді є день духовної застанови (реколекції) та молитви. А тільки після того, тобто на третій день, відбувається голосування. Саме тому декрет про скликання виборчого Синоду, який видає адміністратор Церкви, іде в парі із закликом до вірних молитися за успішне проведення виборів”.

Новим главою Церкви, за словами о. Іго­ря Яціва, стане людина, яка отримає 2/3 голосів учасників Синоду. Якщо за три дні ні­хто не набере 2/3, то на четвертий день вибори відбудуться за принципом простої більшості.

“Важливо, що обраний має прийняти або заперечити вибір. Якщо він приймає, то після благословення цього вибору Святійшим Отцем та складенням перед Синодом визнання віри, офіційно проголошується ім’я нового глави Церкви. Відтак відбувається інтронізація (введення на престол). З того часу новообраний предстоятель розпочинає своє служіння”, – розповів керівник Департаменту інформації УГКЦ.

Як пояснив “Пошті” доктор східного канонічного права митрофорний протопресвітер Михайло Димид, саме в потребі благословення цього вибору Папою полягає різниця між Верховним архієпископством і патріархатом. “Якщо б  в очах Римської церкви главою УГКЦ був патріарх, то вистачило б, щоб наші єпископи зробили свій вибір і повідомили про це Римському архієреєві. Але оскільки офіційно ми ще є верховно-архієпископською Церквою, то це обрання потребує потвердження Папи перед тим, як набуде чинності. Це радше формальність, бо ще не було випадку, аби Римський архієрей не схвалив вибір Синоду котроїсь із східних Церков. Лише після цього відбувається інтронізація – введення глави Церкви на престол, тобто, кажучи світською мовою, вступ на посаду”, – зазначив о. Михайло Димид.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.6228 / 4.11MB / SQL:{query_count}