Карпати розраховують на гроші ЄС

Володимир Горбовий, голова правління Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”

Володимир Горбовий, голова правління Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”

Цього тижня райради Львівщини зібралися для обговорення проектів до подання на фінансування у рамках програми “Карпатський Єврорегіон”. Серед цьогорічних проектів, які подадуть на розгляд європейської спільноти – запровадження енергоощадних механізмів, сміттєпереробка та розвиток туризму у Карпатах. Про плюси та мінуси програми, плани українських полонин та здобутки сусідів детальніше у нашій розмові з Володимиром Горбовим.

– Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, відколи Україна працює в рамках програми “Карпатський Єврорегіон”?

– Міжнародна асоціація “Карпатський Єврорегіон” була створена міністрами закордонних справ п’яти країн, на території яких є Карпати, у 1993 році. До неї входять Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія. Об’єднання цих держав мало бути поштовхом до транскордонної співпраці. Відтоді усі наші країни-сусіди, де є Карпатські гори, активно працювали над розвитком регіонів і залучали кошти Європейського Союзу для інвестицій у територію. Українська сторона з 1993 року не вела майже жодних справ у рамках асоціації, тому що не мала юридичної особи, яка б цю діяльність проводила. Частково це намагалася робити Закарпатська обласна рада, але системної роботи не було. Для того, щоб ми могли використовувати кошти європейської спільноти, з ініціативи Старосамбірської райради створено Асоціацію органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”. До цього об’єднання вступили Львівська, Івано-Франківська області та низка районних рад – усього 63. У 2008 році асоціацію було офіційно визнано представником України в “Карпатському Єврорегіоні”.

– Які проекти вдалося реалізувати  у рамках “Карпатського Єврорегіону”?

– До вступу України як юридичної особи ми та інші країни Карпатського регіону працювали з ЄС за різними програмами. При цьому вони були не співрозмірними: скажімо, ті країни, які є у ЄС, мали кошти у десятки і сотні разів більші, ніж ті, що потрапляли до України. Тобто, якщо країни-сусіди втілювали інфраструктурні проекти, будували дороги чи мости, то в Україні був “м’який акцент” – участь у семінарах, конференціях тощо. В око впадала диспропорція. Однак вже з 2007 року була запроваджена програма добросусідства на 2007 – 2013 роки, яка передбачає, що, якщо проекти втілюють по обидва боки кордону, то він повинен мати спільний бюджет та спільні дії. Хоч програма була розпочата у 2007 році, перші  кроки були здійснені лише у 2010-му. Тільки наприкінці 2010 року були законт­рактовані перші кроки у рамках програми “Карпатського Єврорегіону”.

– Які програми вдалося реалізувати за час існування юридичної особи з українського боку?

– Оскільки ми існуємо з 2008-го, то ще насправді немає чим пишатися. Наша інституція подавала проекти, але, на жаль, жодного поки що не виграла. Нам постійно бракувало одного-двох балів.

– Прошу сказати, які проекти може допомогти втілити участь України у “Карпатському єврорегіоні”?

– Коли Європа декларує екосистемний підхід до транскордонної співпраці, то у нашому Карпатському єврорегіоні нема системного підходу, лише політичні. Наша пропозиція до Європейської комісії – втілювати єдину програму, з розрахунком на бюджет 2015 – 2020 років. Коли ми говоримо про проекти, то мова не обов’язково стосується інфраструктури. Ми думаємо також над прийняттям законодавства про прикордонну торгівлю. Ніде гріха таїти, люди з обох боків кордону займаються цією торгівлею. Також ми порушуємо питання малого прикордонного руху для усієї карпатської смуги: тобто людина, яка живе на кордоні з Польщею, зможе без проблем потрапити й до Румунії, Угорщини, Словаччини.

– Скільки коштів виділяє євроспільнота щороку на реалізацію проектів і які проекти готуєте у 2011 році?

– У 2010 р. було розіграно 16 мільйонів євро на програми “Україна – Польща – Білорусь”, цього  року  заплановано 60 мільйонів євро. Для того, аби визначити наступні проекти до подання, ми збираємо зустрічі голів райрад області, як-от учора – це своєрідний брейншторм ідей. Зокрема, Старосамбірський район має пропозиції у галузі екології. Наприклад, там хочуть організувати комплексне прибирання сміття та його переробку. Також є пропозиція в галузі електрозбереження – відкриття альтернативних джерел енергії із застосуванням потенціалу води, вітру та сонця. У галузі підприємницької діяльності – розвиток туризму у районі.

– До того часу, як Україна стала активним представником “Карпатського Єврорегіону”, які проекти встигли реалізувати наші сусіди?

– Серед позитивних прикладів – інфраструктурний  розвиток. Усі дороги навколо кордону побудовані за європейські кошти. Для нас – це теж одне із першочергових питань. Дуже багато проектів із енергозбереження, будівництва сміттєпереробних заводів та енергоощадних механізмів.

До теми

Карпатський Єврорегіон – регіон у Центральній Європі вздовж Карпатських гір, що об’єднує 19 прикордонних адміністративно-територіальних одиниць. Метою створення “Карпатського Єврорегіону” було формування добросусідських відносин, соціальної стабільності та сприяння економічному прогресу на прикордонних територіях України, Угорщини, Румунії, Польщі, Словаччини. Для цього Карпатський фонд надає фінансову та технічну підтримку проектам, результатами яких є поліпшення якості життя людей у містах та сільських громадах Карпатського регіону. Серед особливостей цього регіону – низький рівень економічного розвитку, який пояснюється його периферійним розташуванням та складною історією міждержавних та міжетнічних відносин. Незважаючи на різноманітність мов, релігій, національностей та громад, Карпатський регіон має і багато спільних рис. Спільна історія та географічне розташування, схожість у моделях економічного розвитку, прагнення досягти високий рівень добробуту населення сприяють зміцненню співробітництва між місцевими громадами.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9170 / 4.14MB / SQL:{query_count}