Плати або вмирай

Із 1 серпня борги за житлово-комунальні послуги стягуватимуться в наказовому порядку

Із 1 серпня борги за житлово-комунальні послуги стягуватимуться в наказовому порядку

Боротьба влади за подолання суцільного дефіциту в бюджетах різного рівня, схоже, вступила у кульмінаційну фазу. А оскільки головним джерелом наповнення державної скарбниці, як не крути, є все ж таки пересічні українці, саме з них чинний уряд намагається витягнути якомога більше.

Останні кроки законодавчо-виконавчої влади чітко засвідчили нову тенденцію: відтепер головним ворогом для неї є кожний українець, котрий з тих чи інших причин має борги за комунальні послуги.

Платити мусять усі

В уряді чітко усвідомили – гроші в народу є. Отож – народ мусить платити. А для того, аби народ із більшим задоволенням віддавав зайві, на думку уряду, грошові знаки, все це подається під виглядом реформ, що вже ніби відбуваються чи ось-ось розпочнуться.

Дивує, щоправда, що всі ці реформаторські дії починаються чомусь з банального підвищення цін. Треба реформувати газову сферу – піднімемо ціну на газ для населення. Знову ж таки, виконаємо при цьому одну з вимог МВФ, котрий нам за це щедро відплатить кредитуванням. Ніби для проведення тих же реформ.

Така ж ситуація і зі збільшенням пенсійного віку – поки для жінок – і з пропозиціями запровадити пеню при несплаті за житлово-комунальні послуги. Щоправда, відповідні законодавчі пропозиції уряду ще має розглянути парламент. Проте неважко припустити, що у вересні, на початку чергової сесії, народні обранці після шикарного відпочинку, з новими силами почнуть чергову боротьбу за покращення життя свого народу і ухвалять відповідні новації без зайвих вагань. А щоб ні в кого не виникало ані краплі сумніву, що за все в тій державі треба платити, міцний фундамент для цього вони заклали ще перед вакаціями.

З 1 серпня набув чинності новий Закон “Про судоустрій і статус суддів”. А з ним і зміни до II розділу Цивільного процесуального кодексу (“Наказне провадження”), що регулює процедуру спрощеного (не в позовному порядку) вирішення питання про стягнення боргів.

Тягни з нього, тягни…

Наприкінці минулого тижня видання “Дзеркало тижня” приголомшило своїх читачів новинами про внесення змін до ЦПК. Зокрема, у ст. 96 ЦПК з’явилося кілька нових пунктів, які дозволяють суду видати наказ, якщо, наприклад, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних, телекомунікаційних, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Механізм отримання судового наказу дуже простий: звернення в місцевий суд за місцезнаходженням (проживанням) боржника. На розгляд питання дається три дні, без судового засідання та виклику сторін. Потім копію судового наказу надсилають боржникові рекомендованим листом. Навіть якщо його не було за цією адресою, днем отримання копії наказу вважатимуть дату на відмітці пошти про відсутність боржника за цією адресою або дату, зазначену в поштовому повідомленні про вручення чи відмову від отримання. Від цих дат у боржника є 10 днів на те, щоб подати до суду заяву про скасування зазначеного наказу (у разі незгоди з ним).

Якщо раніше було достатньо подати до суду заяву про скасування, щоб наказ був скасований майже автоматично, то тепер ця процедура трохи ускладнилася, і вирішуватися доля такої заяви, на мій погляд, має більше на розгляд суду, ніж на норми права. Причому якщо судовий наказ видають без виклику сторін та судового засідання, то розгляд заяви про скасування такого наказу – навпаки: в судовому засіданні за участю стягувача та боржника. Цей момент, як кажуть юристи, порушує рівновагу процесу, оскільки отримати судовий наказ значно простіше, ніж його скасувати.

Але, якщо так сталося і суд не отримав упродовж 13 діб (з урахуванням десятиденного терміну на подання боржником) заяви на скасування судового наказу, то цей документ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред’явлення до виконання. Що це означає? Що з ним можна йти до Державної виконавчої служби з усіма поганими для боржника наслідками. Оскаржити ж зазначений документ уже дуже малоймовірно.

Як жити далі?

Не знаю як кому, але мені особисто було страшно читати ці рядки. Адже закон насправді може стати зашморгом для багатьох українців. Якою буде подальша боротьба із боржниками, побачимо згодом.

Наразі народна депутатка Наталія Королевська не заперечує, що у разі запровадження пені за невчасну сплату за компослуги у населення відбиратимуть квартири, інформує УНІАН. За її словами, запровадження пені для неплатників за послуги ЖКГ не матиме якогось серйозного економічного ефекту, але водночас є антисоціальним кроком: “Сьогодні на фоні майбутнього осіннього подорожчання продуктів харчування, підвищення тарифів і високого рівня прихованого безробіття введення пені призведе лише до масового переходу українців за межу бідності, – зазначає вона. На думку депутатки, доти, доки не відбудеться реформа житлово-комунального господарства, яка дозволить підвищити якість послуг, говорити про якісь штрафні санкції щодо споживачів цинічно.

До теми:

Закон України  “Про виконавче провадження”
Стаття 46. Виконавчий збір

У разі невиконання рішення у строк, установлений для
добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Цивільний процесуальний кодекс України
Розділ II
Наказне провадження
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ…

…3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків  річних, нарахованих заявником на суму заборгованості…

Олег Мицик,
адвокат:

– Наказне провадження не є новизною у вітчизняному законодавстві. Такий порядок захисту прав, законних інтересів був передбачений ще до змін 2010 року. Держава має дотримуватись паритету між інтересами надавачів комунальних послуг та їх споживачів. До прийняття змін у ЦПК України цивільний процес був надто формалізований, оскільки однакові вимоги закон ставив як щодо розгляду складних справ (майнових спорів), так і щодо стягнення незначних сум, як-то заборгованості з комунальних послуг.

Змінами в законодавстві лише чіткіше прописали та розширили перелік питань, стосовно яких можливе звернення стягувача за видачею наказу, зокрема, прямо прописали можливість стягнення у такий спосіб аліментів, заборгованості з житлово-комунальних послуг, повернення товарів неналежної якості. Така можливість була й раніше, але ховалася за словами  “у інших випадках”. У порядку наказного провадження підлягають розгляду випадки, коли із поданих письмових документів не вбачається спору про право і, навпаки, вбачається зобов’язання однієї сторони перед іншою. Ця процедура дає можливість оперативно, без зайвої тяганини повернути заборгованість. Ба більше, розвантажити суд і зменшити судові витрати, які покладають на самих боржників. Практика свідчить, що більшість боржників не оплачує послуг не через те, що не отримували цих послуг чи не задоволені їх якістю, а у зв’язку з загальними настроями населення “не платити”, “може, хтось спише” чи з власної неорганізованості. Зазвичай вони не тільки визнають борг у суді, а й, будучи законослухняними і вперше вступивши в конфлікт, оплачують борг негайно.

Спрощення системи стягнення  заборгованості не має нічого спільного з порушенням  прав споживачів, оскільки спір з приводу якості наданих послуг лежить зовсім у іншій  площині, ніж оплата цих, навіть неякісних послуг. Платити за послуги потрібно. Інша річ, коли копію судового наказу отримує особа, яка не була споживачем чи відмовилась від цих послуг або систематично скаржилась на їх низьку якість і має з цього приводу належні докази. У такому  випадку вона не позбавлена права звернутись до суду із заявою про скасування судового наказу, і такий наказ скасовується, а далі справа розглядатиметься в порядку позовного провадження.

Уляна Горбата,
прес-секретар “Львівводоканалу”:

– Є швидкий метод ліквідувати заборгованість – полтавський “Спрут”, який перекриває каналізацію. Натомість тривалішим є процес подання до суду. Такі справи можуть тривати роками. В нас був випадок, коли одну й ту ж справу в суді розглядали тричі й кожного разу виносили рішення на користь підприємства. Біда в тім, що механізм стягнення боргу виконавчими службами є недосконалим. Переважно ми подаємо до суду, якщо людина півроку взагалі не платить за водопостачання. З юридичними особами в нас немає проблем: не платять – відразу відключаємо, тож боргів вони не нарощують.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.8955 / 4.17MB / SQL:{query_count}