Словацько-польські транзитні змагання

Не Польща, а набагато менша Словаччина лідирує у змаганні за роль головної транзитної держави на стику ЄС і Східної Європи

Не Польща, а набагато менша Словаччина лідирує у змаганні за роль головної транзитної держави на стику ЄС і Східної Європи. Якщо всі словацькі плани вдасться здійснити, то вже у 2012 році з Кошице, розташованого за 100 кілометрів від українських кордонів, вигідним автобаном та швидкою залізницею можна буде доїхати до Братислави, Відня та Праги (і далі в Західну Європу). Разом із тим словаки реалізують дві велетенські інвестиції: ширококолійну залізницю з українського кордону до Братислави та Відня, а також судноплавний канал Дунай – Одра, який сполучить Чорне море з Балтійським.

Водночас польське міністерство інфраструктури щойно проголосило, що попередній план розвитку транспортної інфраструктури до Євро-2012 провалиться. Що характерно, викреслено передусім інвестиції у Східній Польщі, на кордоні з Україною. Згідно з рішенням Варшави, південний автобан А4 має закінчитися в Ряшеві, а його продовження до українського кордону відкладуть на далеке майбутнє.
У чому ж причини інвестиційного буму в Словаччині та польського сповільнення? У Польщі інколи жартують зі словаків, що ті мають досить особливий спосіб проведення громадських протестів: замість виходити на вулиці і палити шини автомобілів, вони сидять у корчмі і там нарікають на владу. Однак ця словацька слухняність має певні плюси: на відміну від Польщі, тут немає проблем зі швидкою реалізацією інвестицій. Якщо в бюджеті є гроші, а дорога, судноплавний канал чи залізниця вже сплановані – їх просто будують згідно з планами, оскільки протести проти інвестицій не є поширеними.

Тим часом у Польщі найбільша проблема – це власне протести всіляких суспільних груп. Найчастіше – це блокування будівництва організаціями псевдоекологічного спрямування, які потім беруть немалі гроші за “експертизу” – форму легального хабара за припинення свого спротиву. Як результат – за винятком останніх років, коли автодорожні інвестиції дещо зрушили з місця, загальна довжина збудованих у Польщі автобанів була меншою, ніж у маленьких Словаччині, Чехії чи Литві окремо взятих.

Хоча порівняно з Україною польська інфраструктура може видаватися чудовою, але у співставленні зі сусідами по ЄС вона знаходиться у кризовому стані. Зокрема, залізниця перебуває у стадії інфаркту: державні залізничні оператори на межі банкрутства, всевладні профспілки не допускають реформування галузі, а поганий стан інфраструктури змушує щороку закривати нові й нові лінії. Найгірша ситуація панує у східній частині Польщі, де фактично залишилися тільки основні, міжнародні лінії (Краків – Перемишль – Львів, Варшава – Ягодин, Варшава – Білосток – Гродно/Вільнюс), а на нечисленних місцевих лініях потяги курсують зі швидкістю 20-40 кілометрів на годину.

Натомість із проблемою нерентабельності місцевих перевезень чудово впоралися чехи та словаки. Замість традиційних потягів, вони використовують на цих маршрутах короткі, енергоощадні “моторки” (рейкові автобуси) і не відмовляються від модернізації периферійних колій. Ефект – місцеві перевезення користуються певним попитом, витрати на рейкові автобуси є набагато менші, ніж на традиційні потяги, а локальних ліній не треба ліквідовувати.

Тоді як у Польщі кожен новий уряд повністю міняє вже підготовлені плани розвитку автомагістралей та залізничних маршрутів, у Словаччині більш-менш послідовно реалізують інвестиційні проекти, сплановані ще на початку 1990-х. Однак це значною мірою заслуга географії – у цій маленькій країні просто немає великого вибору, як прокласти основні комунікаційні шляхи. Словаки мали тільки одну дилему – чи Братиславу з Кошице сполучити найкоротшим шляхом, уздовж південних кордонів, а чи обрати окружний північний варіант? Остаточно таки перемогла Північ. Відтак транспортний хребет країни має форму великого банана, що простягається з Братислави, через Жиліну та Попрад, аж по український кордон. Як передбачається, вже 2015 року зі Львова можна буде доїхати зручним автобаном через Ужгород, Кошице та Жиліну майже в усі куточки Західної та Центральної Європи.
Братислава

Якуб Логінов

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.0294 / 4.09MB / SQL:{query_count}