Україна важлива для УПЦ

Прес-секретар глави УГКЦ отець Ігор Яців про Архієрейський собор РПЦ та його наслідки

Прес-секретар глави УГКЦ отець Ігор Яців про Архієрейський собор РПЦ та його наслідки

-  Які би ви виділили особливості Архієрейського собору РПЦ 2008 Ви б виділили? Які, на Вашу думку, важливі  результати він приніс?

jaciv.jpg-  Особливістю собору, я думаю, є все-таки акцент на українському питанні. Воно постійно звучало. Воно проходило у виступах патріарха Алексія. Це питання безумовно звучало і у виступі митрополита Володимира. Українське питання було важливим, можливо навіть найважливішим у цьому соборі. Про що це свідчить? По-перше, про те, що воно існує і РПЦ не може закривати на нього очі. РПЦ не може стверджувати, що це розкольники, які повинні покаятися і прийти в лоно православної церкви. Тобто існує розуміння, що є інші можливості єдності - створення помісної церкви в Україні. Особливо зараз, коли публічно повідомлено про те, що  патріарх Варфоломій приїде в Україну на святкування 1020-ліття Хрещення. Отже, все це, думаю, стане нагодою для РПЦ зрозуміти, що це справді важливе питання.  

Щодо наслідків, наскільки я розумію, звучало те, що мало звучати. Не звучало якихось революційних поглядів. Хібащо митрополит Володимир у своїх промові сказав, що є можливість, як варіант, наприклад, повна автокефалія УПЦ і вже тоді на її основі створення помісної української церкви. Цю можливість він подав, як варіант, втім зазначивши, що цей  варіант має право на життя . Проте, водночас, сказавши, що це зараз неможливо. Тому, що в середовищі самої УПЦ є люди, групи, вірні, які не підуть на такий крок повної автокефалії від РПЦ. Отже нічого нового не намітилося. Окрім того, що наскільки я розумію, будуть дедалі більші старання щодо втримування УПЦ в сфері впливу РПЦ.

-  Чи вважаєте Ви, що все ж існує можливість надання УПЦ автокефалії?

-  На мою думку добровільне надання автокефалії УПЦ  з боку РПЦ є можливим тоді, коли вона до цього буде змушеною обставинами. А в нормальних обставинах, я не думаю, що цей крок буде зроблено. Україна важлива для УПЦ. Тут є багато вірних, важливі монастирі. Важливою є історія. Якщо УПЦ стає окремою церквою, РПЦ позбавляється певним чином свого коріння, джерела, звідки вона черпала своє походження. Тому не думаю, що у короткотерміновій перспективі можливо, щоб добровільно, як належить за всіма канонами і в силу якихось досягнень розвитку статусу, церква патріарша дала б автокефалію УПЦ як своїй дочці. Хоча, УПЦ не є дочкою РПЦ. Проте все ж-таки, в канонічних вимірах УПЦ з матері, в свій час, стала дочкою. Отже, я не думаю, що це буде зроблено найближчим часом. Хіба що, можливо, в подальшій перспективі в силу зміни внутрішьоукраїнських церковних питань.

-  Якщо б все-таки УПЦ отримала автокефалію. Як би це позначилося на стосунках з УГКЦ?

- Безумовно, якщо в Україні три православних церкви, коли ти ведеш кращий діалог,  наприклад, з автокефальною церквою, то інші дивляться на тебе скоса, що ти ведеш  діалог саме з ними, а не з нами. А діалог з трьома одразу виглядає також неможливим. Тому, безумовно, створення помісної церкви стане  якраз доброю нагодою для  ведення конкретнішого екуменічного діалогу. Це буде набагато легше робити, коли є два партнери діалогу, ніж їх є четверо. Така зміна церковної ситуації сприятиме швидшому і конкретнішому порозумінню між помісною православною церквою і УГКЦ. УГКЦ походить з того самого джерела, також є спадкоємицею Володимирового Хрещення. Тобто перешкод, як таких, немає. З нашого боку єдине, чого ми б хотіли і до чого ми будемо прагнути, коли така помісна українська церква буде в сопричастії з Римським апостольським пристолом. Для нас - це визначальний момент. Існує така форма суспільного існування, як т.зв. сопричастіє. Тобто кожна гілка тої первісної церкви розвивається у свій спосіб, має своє богослов'я, свій спокійний свобідний самостійний розвиток. Але вони перебувають у сопричастіє, тобто  визнають дійсність святих таїнств одна одної, вважають себе співсестрами однієї Христової церкви. Тобто, наприклад, коли у майбутньому грекокатолик може піти до православної церкви і прийняти сповідь чи причастіє і навпаки.

-  Які основні умови для досягнення єдності церков в Україні?

- Передаючи думку Блаженнішого: "народ, божий люд, має захотіти єдності". І тоді це обов'язково відбудеться. Це уже не залежить від волі ієрархів. Люди, у своєму середовищі, божий люд, має справді правдиво хотіти цієї єдності. Відповідно робити усі необхідні для цього кроки. Для зближення взаєморозуміння, взаємного прощення якихось помилок в історії і т.д.  Тобто важливим є оце бажання єдності. Коли чоловік і жінка хочуть бути разом, вони будуть долати усі перешкоди: сварки, непорозуміння, конфлікти. І, навпаки, якщо цього бажання немає, при першій нагоді вони розійдуться. За цією аналогією - якщо люди будуть хотіти єдності, - то вона обов'язково настане.

- Глави УПЦ заявили про широкомасштабне святкування 1020- річчя Хрещення Русі. Чи проводитимуться якісь масштабні події УГКЦ і чи будуть якісь заходи, що відбуватимуться спільно з православною церквою?

- Наша церква братиме участь в усіх святкуваннях, які відбуватимуться на державному рівні. Окрім того, вже продовж року на місцях, в єпархіях, відбуваються різні заходи. Як наприклад в Коломийсько-Чернівецькій єпархії були спортивні змагання між духовенством з нагоди 1020-ліття. У своєму посланні, яке Блаженніший видав з нагоди 1020-ліття, він зазначає, що це - важлива подія, добра нагода пригадати про своє християнське походження, і більше того, не просто пригадати, що я є християнином, але й подивитися на те, яким я є християнином сьогодні. Йдеться про духовний самоаналіз. Важко сказати наскільки цей ювілей, є ювілеєм, бо 1010 років також були ювілеєм, але тоді цього ніхто не хотів використати для якихось інтересів. Але, дасть Бог, що цей рік буде нагодою такої всеукраїнської єдності між віруючими  навколо Володимирового Хрещення. Крім загальних святкувань, де буде брати участь наша церква, організовується окреме наше святкування.  Біля Патріаршого собору буде відбуватися величаве богослужіння за участі всіх наших вірних з Києва і околиць. При тій нагоді буде відновлення хресних обітів, тобто «що я  устами своїх хресних батьків обіцяв, коли приймав християнство». Наша церква у цьому святкуванні ставить акцент не на якісь політичні дивіденди, які наша держава отримала від прийняття християнства, а на духовне значення такої події.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7006 / 4.15MB / SQL:{query_count}