Провокації навколо митрополита

В українській історії митрополит Андрей уособлює в собі той максимум духовної і національної енергії, любові і віри, яким не завжди обдаровані навіть цілі покоління.

В українській історії митрополит Андрей уособлює в собі той максимум духовної і національної енергії, любові і віри, яким не завжди обдаровані навіть цілі покоління.

Життєпис митрополита Шептицького, але ще більше його зріла філософія, його любов до ближнього - у безпосередній щосекундній реалізації в житті, глибина його текстів і послань - це наша можливість дослідити для себе глибинні основи нашої національної історії загалом і людського духу, зокрема.

Щороку, у листопаді, в українських та польських колах відбуваються численні наукові конференції, презентації фільмів та літератури, присвячених вивченню і оцінці постаті митрополита. Зрештою, питання його беатифікації уже двічі піднімалося на високих ватиканських рівнях, але, вочевидь, було заблоковано саме на ґрунті політичному.

Проте саме тоді, коли у Львові, Кракові та Варшаві відбуваються серйозні заходи до річниці народження митрополита, деякі польські кола зі Східної Польщі, знані більше як "кресов'яки", традиційно ініціюють акції протесту проти цього, наполягаючи на власній версії історії, ґрунтованій більше на емоціях і образах давніх літ, аніж на реальних історичних фактах.

Провідником цих настроїв є, зокрема, ксьондз Тадеуш Ісакович­Залеські, який звинувачує митрополита у початку конфліктів 1942 - 1943 років, "оскільки Андрей Шептицький підтримав Гітлера і своїми діями спричинився до розвитку націоналізму". На думку ксьондза, "за східним кордоном Польщі сьогодні росте націоналізм"...

Останнім випадом проти митрополита Андрея з цього середовища стали протести 25 листопада під будинком Польської академії умінь у Кракові, що відбулися, власне, під час конференції, присвяченої митрополиту Андрею Шептицькому. Учасниками мітингу стали понад 40 прихильників так званих "кресових" організацій.

Як повідомляє "Rzeczpospolita", з транспарантом "Шептицький підтримував Гітлера та СС "Галичину" ввійшли "кресов'яки" на одну із сесій під час конференції.

Водночас, на своєму блозі, ксьондз Тадеуш Ісакович­ Залеські намовляє читачів висилати протести до Ватикану проти беатифікації митрополита Андрея Шептицького.

У відповідь на протести україніст, професор Володимир Мокрий заявив, що "Андрей Шептицький - людина, яка показує складну матерію польськоукраїнських стосунків".

"Історія польськоукраїнських відносин є точно така, як роду Шептицького, - вона може об'єднувати. Адже це внук Фредрів і Шептицьких. Тут ця межа проходила через сім'ї. Якщо буде мир і любов у  сім'ї, в роду Шептицьких, де по обох боках є і українці і поляки, то буде також мир між народами - запросто", - вважає професор.

Незнання
не є аргументом

Очевидно, нам важливо вкотре проаналізувати та виробити адекватну реакцію на ці гучні, а, проте, маргінальні голоси. "Пошта" багато разів поспіль писала про подібні збурення з боку "кресов'яків", які інколи виглядають на добре сплановані провокації в площині сучасних польськоукраїнських відносин. Зауважимо, що відбуваються вони саме під протекторатом священика, який, переступаючи через основну мораль любові до ближнього, регулярно й активно пропагує власну версію історії, яка є досить далекою від правди.

"Існує думка, що історію треба забрати від політиків і віддати історикам. Добре було б  її забрати також і від декотрих священиків, принаймні від тих, хто так мало знає, а так багато вигадує. Бо якби отець  Ісакович­Залеські знав трохи більше про життя і вчинки митрополита, то, певно, не дозволив би пресі оповідати такі небилиці. У кожному випадку є добре правило, яке стосується і церковних, і світських осіб: Ignoratia non argumentum est - незнання не може бути аргументом", - вважає Ярослав Грицак, відомий історик.

Нагадаємо, раніше у коментарі "Пошті" Олександр Доброєр, директор Європейського інституту соціальних комунікацій, богослов, соціолог, засновник  першої пресслужби у Римо­католицькій церкві в Україні зауважив, що "реагувати на вислови отця ІсаковичаЗалеського  навряд чи варто. Натомість адекватна "відпо­відь" таким тенденціям, що існують у деяких  польських  колах і пресі, повинна сформуватися в культурній, науковій, пасторальній і, звичайно, мас­медійній площині," - зауважив пан Олександр.

У коментарі він також сказав, що "по обидва боки польськоукраїнського кордону живе багато людей, які мають упередження одні до одних. Але сьогодні виростає інше покоління поляків та українців, і власне вони повинні бути головним об'єктом турботи Церкви. Ми маємо багато друзів за польським кордоном, які доброзичливі до нас і зацікавлені в неупередженому погляді на нашу спільну історію. Ці ж тенденції варто плекати і у власному середовищі".

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8156 / 4.39MB / SQL:{query_count}