Нам залежить на людях, які є лідерами

Яцек Міхаловскі, директор Польсько-американської фундації свободи, про зміни в стипендіальних програмах для українців, амбіції нашої молоді і її перспективи

Яцек Міхаловскі, директор Польсько-американської фундації свободи, про зміни в стипендіальних програмах для українців, амбіції нашої молоді і її перспективи

Альтернативою розвитку внутрішнього потенціалу для молодих українців є сьогодні саме європейські стипендії. Серед європейських країн, які пропонують стипендіальні програми українській молоді, Польща - однозначний лідер. Кінцевою метою цих пропозицій, з погляду стратегії польського розвитку, є формування критичної маси молодих, освічених лідерів, які через 10 - 20 років прийдуть до влади у своїх країнах, а отже, зможуть витворити і спільну модель ефективного розвитку східноєвропейського регіону. Поговорити про особливості цього процесу "Пошта" запросила Яцека Міхаловскі, директора Польсько­американської фундації свободи. Розмова відбувалася під час польськоукраїнської конференції колишніх стипендіатів Польщі.

- Пане директоре, Ви очолюєте фундацію, яка передусім знана серед українців за програмою Лейна Кіркланда - 9місячної стипендії для молодих лідерів з пострадянського простору. За останні 9 років тільки в нашій країні цю стипендію і можливість навчатися в Польщі отримали 189 українців. Чи плануєте Ви якісь зміни у філософії Ваших стипендіальних програм? Що вартувало б змінити, зважаючи на розвиток і діяльність кількох сотень ваших випускників?

- Я не готовий зараз говорити про це детально, бо наша фундація в наступному році святкуватиме 10річчя, і щойно тоді ми зможемо підбити серйозні підсумки виконаної роботи, а також поговорити про подальшу стратегію. Але вже зараз можу запевнити в тому, що програму Кіркланда ми й надалі продовжуватимемо. Правда, більший акцент зробимо не тільки на розвиток інтелектуальний, але насамперед на особистісний. Ця якісна зміна в програмі буде зроблена для того, щоб наші випускники поступово працювали над витворенням спільного майбутнього України і регіону загалом.

- Чи означає це, що в стипендії Кіркланда будуть змінені також і формальні критерії відбору?

- Ні, нам і далі залежить на людях, які є лідерами у своїх середовищах. Для нас також дуже важливо, щоб стипендіати з України добре контактували з колегами з Білорусі, Грузії, Росії, бо через 20 років всі вони, молоді та освічені, керуватимуть своїми країнами. Крім того, через рік або два ми запропонуємо цим молодим людям почати роботу над проектом на тему спільного майбутнього тієї частини Європи, де ми живемо. В Польщі, до прикладу, вже з'явився такий проект, який показує, якою буде країна у 2030 році. Вже сьогодні ми починаємо думати над тим, щоб створити подібний проект для всього регіону. Це буде дуже складне завдання, але важливе, бо саме молоді поляки й українці визначатимуть, як розвиватиметься ця частина Європи у наступні десятиліття.

Іншим нашим проектом є робота з людьми, які працюють на рівні місцевих адміністрацій. Основна мета - привести їх до того, щоб вони відкрито служили простим людям і приносили їм користь, а не керували ними у своїх інтересах.

- Чи бачите Ви якусь особливу різницю між молодими поляками та українцями?

- Ні, може, тільки в тому, що вони живуть в дещо різних країнах. Польща є трохи багатшою. Хоча ще десять років тому українці були більш закритими в собі, але зараз цього вже немає. От якби ви запитали мене про молодих українців і молодих німців, то я б сказав, що між ними є велика різниця.

Розповім про ще одне спостереження: дев'ять років тому домінували чоловіки, а зараз входимо в такий світ, коли жінки починають відігравати більшу роль, і це дуже добре. Зрештою, в українській політиці ми вже бачимо цю боротьбу жіночого і чоловічого начал.

- Чи не передбачаєте небезпеки того, що освітні ініціативи, про які ми говоримо, можуть сповільнитися через тривалу політичну нестабільність в Україні і, зрештою, через відсутність у нас єдиної стратегії національного розвитку?

- Думаю, що після Помаранчевої революції українці чекали великих змін у своїй країні, точно так само, як їх чекала Європа, і коли цього не сталося, то настало розчарування. Але дуже немудро чинить той, хто вважає, що Майдан - це змарнований час. Наша "Солідарність" 30 років тому теж означала для нас щось одне, а зараз означає інше, проте її значення ніхто не підважує і не заперечує.

Зараз в Україні росте покоління молоді, яке пізнало силу і символіку Майдану, а тому наше спільне завдання допомогти йому у розвитку. І коли ви запитуєте мене про можливу втому Польщі в цій сфері, то я відповім: "Якраз навпаки!". Я б дуже хотів, щоб українці приїжджали до Польщі і до Європи, як до себе додому.

Львів - Київ - Львів

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.2125 / 4.39MB / SQL:{query_count}