Хто мати, а хто мачуха?

"Америка вітає всіх, хто хоче працювати, і дає їм для цього всі можливості. А в Україні розпочати якусь справу дуже складно. Тут перешкоди є в усьому. Саме тому українці, які живуть і працюють у Штатах, не хочуть повертатися додому, навіть незважаючи на ностальгію за рідними", - ді­литься враженнями про свій досвід у США колишній львів'я­нин, а тепер житель американського Чикаго Володимир Кісіль.

 

Ігор Чорновол
ny1.jpg

 

"Америка вітає всіх, хто хоче працювати, і дає їм для цього всі можливості. А в Україні розпочати якусь справу дуже складно. Тут перешкоди є в усьому. Саме тому українці, які живуть і працюють у Штатах, не хочуть повертатися додому, навіть незважаючи на ностальгію за рідними", - ді­литься враженнями про свій досвід у США колишній львів'я­нин, а тепер житель американського Чикаго Володимир Кісіль.

Пан Володимир виїхав у Штати 12 років тому, полишивши в Україні дуже складну і невизначену ситуацію. Працював на будівництві, в ресторані, в пральній та на інших роботах. Спершу жив у Нью-Йорку, а відтак подався до Чикаго й там розпочав свій бізнес у сфері нерухомості. 

- Чикаго входить у десятку провідних міст світу, воно є одним з найбільших на середньому заході країни, сюди приїжджає дуже багато людей, які рано чи пізно хочуть придбати собі житло. І це сприяє розвитку бізнесу. Хоча конкуренція тепер дуже жорстка і багато фірм не витримують, - розповідає пан Володимир.  За його словами, започаткувати власну справу за океаном дуже просто - реєструєш фірму в Інтернеті, через три дні отримуєш ідентифікаційний номер і вперед. 

-          Там зроблено все, щоб кожна людина могла працювати, бо, що більше людей працює, тим більше грошей надходить у державну скарбницю. Це  дуже працьовита країна, там працюють всі й дуже багато, - говорить колишній львів'янин. - Людина, яка приїжджає сю­ди, не відчуває себе меншовартісною. Ні з боку влади, ні з боку пересічного американця немає жодних обмежень чи утисків  для емігрантів. Закон дуже суворо карає будь-які види дискримінації - чи то расової, чи національної, чи сексуальної. Єдине, що заборонено емігрантам - голосувати та бути обраними до органів влади.

А до українців влада США ставиться особливо лояльно.

- Коли розпочиналася лотерея "грін-карт", кожна країна отримала обмеження на 100 тис. виграшів. Росію давно позбавили права участі, Польщу також, а Україна залишається фаворитом. Америка бачить у нашій державі  геополітичні та стратегічні перспективи. За нами Росія, перед нами Євросоюз. Якби у державі була стабільність, зокрема політична, Штати могли б розпочати масштабну інвестиційну кампанію в Україну, - продовжує пан Володимир.

Стабільності чекає не тільки влада США, а насамперед українські чорнороби, які, щоб підняти дітей на ноги, їдуть світ за очі.

- Наші заробітчани також хочуть повернутися, бо ностальгія за Батьківщиною велика, але українська реальність відштовхує... Я зрозумів, Україна - це не та країна, де людина може мати якісь гарантії, - категорично заявив співрозмовник.

Українців у Чикаго багато, вони мають свої школи, церкви, намагаються зберігати свої традиції. Поняття туги за рід­ною стороною для американ­ців досить далеке, так само, як і потреба спілкування з рідними. Для них на першому місці робота, бізнес, гроші. А українці, які приїжджають туди, поринають з головою в роботу лише для того, щоб не думати про дім, про рідних.

- Ті, що вже якось стали на ноги, цікавляться політичною, суспільною ситуацією і в США, і в Україні, де залишилися їхні рідні. Коли була Помаранчева революція, українці в Америці зібрали колосальні кошти, в них були великі надії, що все зміниться на краще, але..., - говорить пан Володимир.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1618 / 4.09MB / SQL:{query_count}