Симпозіум на Олімпі

Найлінивіший спосіб збагнути чужу культуру - попоїсти колоритних страв її кухні. Найчастіше саме спеції та їхні ансамблі з гарнірами, салатами та соусами, вступаючи у діалог з рецепторами язика, допомагають зрозуміти: вони делікатні (як французи) чи гострі (як азербайджанці), а може, навіть незбагненні (як греки). Незбагненною грецька кухня залишається через вигляд самої страви

Найлінивіший спосіб збагнути чужу культуру - попоїсти колоритних страв її кухні. Найчастіше саме спеції та їхні ансамблі з гарнірами, салатами та соусами, вступаючи у діалог з рецепторами язика, допомагають зрозуміти: вони делікатні (як французи) чи гострі (як азербайджанці), а може, навіть незбагненні (як греки). Незбагненною грецька кухня залишається через вигляд самої страви. Існує жарт про те, що жінка може зробити з нічого три речі: капелюшок, скандал і салат. За схожим принципом українці витворюють Грецію, маючи лише три стереотипи, - грецький ніс, грецький горіх і грецький салат! Нині господині докладають усіх зусиль, аби ввести на український різдвяний стіл, окрім уже звичних страв, ще одну - грецький салат - і тим самим завершити еру французького панування Люсьєна Олів'є.

Якщо цікавість бере гору і вам кортить з'ясувати істину грецького салату, то варто скуштувати його у приготуванні греків, аби зрозуміти, як вони це роблять. Тим паче, що потрібний заклад у Львові нещодавно відкрили на вул. Нижанківського під назвою "Діонісос".

Ресторан дивує не інтер'єром, а настроєм, який у ньому панує. Зали майорять картинками з побуту Греції, краєвиди посиденьок під виноградником з чаркою вина, пошрамована часом архітектура і піна на морському узбережжі, згідно з міфом, у ній отот має з'явитися Афродіта. Усі столики засервіровані, а родзинкою кожного з них є пляшечка молодого грецького вина, яке, якщо ви не наважитеся його відкрити під час частунку, відкоркують на прощання і наллють по келиху. На вікнах замість фіранок висять сіті з морських мушель, а в кутках розкинули своє широке листя пальми. У залі ненав'язливо лунає грецька музика, якій час від часу компонує мугикання кухаря. Цікаво, що красномовне гасло "Хліба і видовищ" у цьому ресторані набуло нового звучання - тепер можна й не йти до амфітеатру, а просто замовити страву з м'яса та гарніру - і перед вами маленький театр на тарілці.

 

Гарним прикладом такої вистави є гірос - страва з печеної на вогні свинини, дзадзікі (закуска­соус з йогурту, подрібнених огірків, часнику та спецій), хтіпіті (гострий пряний зелений перець, який росте тільки у Македонії), овочевий салат та рисовий гарнір. Чи не кожна страва вражає таким розмаїттям і ще раз доводить тезу про те, що грецька кухня - здоров'я в експерименті. Фірмовою стравою закладу є чорні креветки "Діонісос" загорнуті у бекон і посмажені на грилі, їх подають з овочевим салатом та рисовим або ж картопляним гарніром. У меню низка грецьких страв, приготовлених на грилі, що зачаровують екзотичними назвами: сувлакі, шніцелакі, котопулофілето, бутакі. Зовсім не схожі на українські супи пача та рубці, останній складається з маленьких ниточок м'яса, зварених на молоці з кислуватим соусом. Запивати м'ясні наїдки радять червоним вином, або ж узо - традиційна грецька 45градусна горілка із додаванням анісу (продукт відстоювання винограду і бродіння різних інших солодких фруктів). Винна карта містить найкращі варіанти: мерло, іміглікос, каберне, шардоне і мускат.

Що ж до славнозвісного салату, то українська варіація грецького не надто відрізняється від оригіналу, за винятком одного "але". У ньому лишень одна оливка. На верхівці. Цікаво, що запитання "Чому одна?" у шеф­кухаря викликало усмішку, і він спокійно пояснив - кількість маслин, це кількість людей, які їдять салат. Тому можна сказати, що ми не помиляємося, коли кидаємо до тарілки кілька жмень оливок, його ж їстиме багато гостей. Для греків оливка - це вже готова страва, яку у ресторані навіть подають окремо. До слова, добра трапеза на двох у "Діонісосі" обійдеться приблизно в 150 грн.

Заклад залишає враження продуманої і хорошої ресторації, яка наштовхує на роздуми, адже греки пронесли кулінарні традиції від того часу, коли гуляння було піком людського існування. У своїй любові до смачних наїдків вони дуже близькі з українцями. І, мабуть, якби Олег Скрипка народився у Афінах, то свою зіркову кар'єру почав би не зі слів "сьогодні в клубі будуть танці", а з того, що "сьогодні на Олімпі буде симпозіум..."

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9705 / 4.11MB / SQL:{query_count}