Розмова з Богородицею

Два роки тому 32річній мешканці Тернопільщини після довгої і важкої хвороби наснилася Пресвята Діва Марія. Матір Божа пообіцяла, що жінка встане з інвалідного візка та почне ходити. Через кілька днів сон справдився

Два роки тому 32річній мешканці Тернопільщини після довгої і важкої хвороби наснилася Пресвята Діва Марія. Матір Божа пообіцяла, що жінка встане з інвалідного візка та почне ходити. Через кілька днів сон справдився

...Відтоді жінка свідчить, що бачить Матір Божу, записує її послання. Час від часу у неї з'являються стигми.

Випадки об'явлень Пресвятої Родини звичайним людям, візії, спілкування з Богом - без сумніву, речі позараціональні. Як, зрештою, і сама віра.

Що символізують вони і як мусимо їх трактувати? Як відрізнити правдиві послання від самонавіювання чи обману? Де ця межа і хто уповноважений її накреслити?

Такі містичні знаки - випробування не лише для тих, хто переживає їх безпосередньо, а може, більшою мірою - для їхнього оточення. Хтось впадає у глибоку екзальтацію, хтось починає інтерпретувати те, що коїться, як особисту заслугу, а дехто навіть переводить це у категорію "чим же він (вона) заслужив бачити Бога, а не я?". Відтак, те, що могло б стати імпульсом до очищення людини - для чого, певно, і дозволяється Богом відкриття таємниці - перетворюється у звичайну людську метушню.

Історії життя людей, які свідчать про видіння, провокують визнати, що Бог дозволяє бачити невидиме далебі не "найсвятішим". Навпаки, "пересічність" особи, ба навіть її упослідженість за соціальними вимірами, а відтак тривале терпіння, видається, є більшим "аргументом" для Бога, якщо про якусь раціональну аргументацію тут узагалі можна говорити...

Очевидно, сприйняття таких знаків, чудес, видінь - це питання внутрішньої віри, глибини і розвитку кожної людини.

На прохання нашої співрозмовниці "Пошта" не подає ні її адреси, ні імені. Зазначимо тільки, що це інтерв'ю - лише мала частина тригодинної розмови.

- Як жили і чим займалися до того часу, поки захворіли й опинилися в інвалідному візку?

- Я закінчила середню школу, потім училище, пізніше працювала на заводі. У 1997 році вийшла заміж, через рік у мене народилися два синиблизнюки. Але після пологів почала дуже хворіти. У 2005 році опинилася в інвалідному візку. Все господарство залишилося на мамі. А я, шукаючи спілкування і підтримки, почала ходити до баптистів...

- Але чому не до традиційної церкви?

- Не можу зараз того пояснити. Мені здається, те рішення я прийняла у напівсвідомому стані. Сільський парох дуже молився за мене - щоб я навернулася до нашої віри і щоб змогла ходити. Зі мною про це говорило багато людей, але я, здається, нікого тоді не чула. До переломного моменту, коли мені наснилася Діва Марія, у грудні 2007го...

- Можете розказати, що було у тому сні?

- Вона звернулася до мене і сказала, що якщо я багато молитимусь і залишу баптистів, то почну ходити.

- Ви повірили?

- Наступного дня я зателефонувала своїм тодішнім одновірцям і повідомила, що більше до них не прийду. А відразу по тому попросила маму, щоб сходила за нашим священиком - я хотіла висповідатися... Старенький священик ледь не заплакав, зізнавшись, що вже три роки молиться за мене. Через тиждень мені наснився Ісус і сказав уві сні: "Ти правильно вчинила!"

Через кілька тижнів - 9 січня 2008 року- мені сниться Матір Божа і каже: "Вставай!". І відразу по тому почала підійматися на небо, до дуже гарної великої хмари.

На ранок син розповів, що у сні теж бачив Діву Марію, яка сказала йому, що мама встане з інвалідного візка.

Я, правда, в те не надто повірила, але гаряче молилася... Після обіду моя мама поїхала у районний центр, і якоїсь миті я відчула: мене відпустило щось важке, одночасно - сильний струм пройшовся всім тілом... І раптом я відчула свої ноги. Почала поволі підніматися - і встала...

- Пам'ятаєте свою першу реакцію?

- Я заридала. А потім кажу до Господа: "Дякую, Боже, і прости, що я і вірю і не вірю одночасно..."

Після того, як встала, Богородиця прийшла до мене 26 березня, коли ми якраз були в дорозі до Джублика.

Молячись із вервицею, побачила Діву Марію і відразу перехрестила її, а у відповідь від неї чую: "Дякую!" Я питаю: "Хто ти?" А вона відказує: "Цариця Миру, прийшла спасти і навернути багатьох".

Відтоді часто бачу її і чую послання від неї та Ісуса. Протягом деякого часу мала стигми, зараз - ні, але постійний фізичний біль.

- Чи мали Ви якісь послання до Вашої хвороби?

- Так, одного разу у сні Мати Божа сказала, що я буду дуже багато і довго терпіти.

Під час прощі у Меджугор'ї мені на руці з крові з'явився хрест. І саме тоді Матінка Божа сказала мені, щоб я молилася за хворих, але не за залежних...

- Молитесь?

- Так, і часом чую, як нечиста сила хоче шкодити в тому. Наприклад, деколи не можу втримати вервечку в руках, падає мені. В одному з послань Ісус порадив мені відганяти злого духа Його ім'ям.

- Як записуєте послання? Чуєте голос чи Вашою рукою хтось керує?

- Послання чую від Ісуса, який передає їх у п'ятницю, десь близько восьмої вечора. Тримає за руку і пише...

- ...Вашим почерком?

- Так. Але деякі послання, які були записані, потім щезали. Наприклад, 20 грудня 2008 року, там, де згадувалася боротьба зі злом і було сказано про те, що Сатана хоче сісти на куполі церкви. А щоб цього не сталося, треба молитися. Це послання я записала в щоденнику, а наш священик - у комп'ютері. Проте пізніше воно щезло і там, і там.

- Чи питали Ви Матінку Божу, скільки часу матимете такі візії?

- Так, ще 16 років.

- Чи дізналися Ви щось про потойбічне життя?

- Так, я навіть бувала з Ісусом у потойбічному світі. Скажу, що жодного фізичного вогню насправді там немає, цей вогонь - це муки сумління. Не всі душі потрапляють до раю відразу. Багато з них надовго опиняються у чистилищі, де душа ще може покаятися.

Важливо, щоб родичі і близькі люди померлих дуже багато жертвували для добра. Давали милостиню, допомагали людям, бо кожна добра справа перетворюється у духовну пожертву для тих, чиї душі вже на Небі...

- Чи було якесь послання про долю України?

- Так, я питала про це Богородицю. Вона відповіла, що наша влада - без Бога, і через те нам так важко. Каже, що буде покращення, але не сказала, коли саме. І ще сказала, що велика загибель чекає на Росію, якщо там люди не покаються...

Записала Світлана Одинець
У підготовці матеріалу редакція газети дякує Олегові та Ярині Петрукам

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8233 / 4.42MB / SQL:{query_count}