За шкільною партою… стоячи

У трьох львівських школах в межах пілотного проєкту першокласники навчаються за партами-конторками

Наші діти забагато сидять: за результатами досліджень, більш ніж 80 відсотків часу, окрім сну, і то часто неправильно! Звісно, це негативно позначається на поставі та на здоров’ї загалом. Змінити ситуацію, дати дітям змогу під час навчання не лише сидіти, а й засвоювати знання стоячи ставлять собі за мету ініціатори проєкту «Дамо дітям рухатись», який цього тижня презентували у Львові. 
Відповідно до пілотного проекту, в трьох львівських навчальних закладах – школі №31, ліцеї ім. В. Стуса та ліцеї №52 ім. М. Лобачевського – учні одного першого класу навчаються як за звичними партами, так і за партами-конторками. Проєкт здійснює ГО «Дамо дітям рухатись» спільно з управлінням освіти Львівської міськради в межах реалізації ініціативи ЮНІСЕФ «Громада дружня до дітей та молоді».
У трьох львівських навчальних закладах – школі №31, ліцеї ім. В. Стуса та ліцеї №52 ім. М. Лобачевського – учні одного першого класу навчаються як за звичними партами, так і за партами-конторками
Як розповів «Львівській Пошті» керівник проєкту Богдан Цюваник, це соціальна ініціатива однієї з ІТ-компаній Львова. Її працівники, чимало з яких є молодими батьками, працюють переважно за комп’ютерами стоячи, бо так зручніше і продуктивніше. І лише коли втомлюються ноги – сидячи. Однак вони зауважили, що діти такої свободи не мають. А коли почали вивчати це питання, то виявили, що за кордоном у багатьох школах, окрім звичних парт для сидіння, обладнують робочі місця, за якими можна стояти. У США, для прикладу, так навчається понад мільйон дітей, і ця цифра з року в рік збільшується, адже, крім поліпшення постави та зору, учні стають більш сконцентрованими, у них покращується пам’ять і навіть поведінка. Ще років 20 тому в Україні пробували запровадити щось подібне, однак далеко не зайшли.

«У 2018 році ми створили громадську організацію «Дамо дітям рухатись», вивчили це питання і видали брошуру про історію сидіння та досвід іноземних країн у боротьбі зі шкільною гіподинамією. Відтак звернулися в МОЗ і МОН з пропозицією просувати і лобіювати цю ідею, навіть частково фінансувати. В міністерствах погодилися, що це чудова ініціатива, однак невідомо, чи спрацює це для дітей в Україні, тож потрібне підтвердження медиків. А вже цього року ми «запартнерилися» з управлінням освіти ЛМР і розпочали цей пілотний проєкт», – каже співрозмовник.
У класах, які беруть участь в експерименті, половина робочих місць – звичні парти для сидіння, половина – парти-конторки, за якими учні стоять
У класах, які беруть участь в експерименті, половина робочих місць – звичні парти для сидіння, половина – парти-конторки, за якими учні стоять. Діти гуртуються парами, бо як для сидіння, так і для стояння парти мають відповідати зросту і впродовж уроку що 15 хвилин змінюватися. 
«Ми наголошуємо, що школярі не повинні постійно стояти чи сидіти. Користь буде від частої зміни пози, хоч будь-яка поза стояння краща, аніж поза сидіння. Зараз завершується медичне обстеження дітей, результати його опрацюють у Києві. Впродовж року будемо проводити тестування, а навесні – знову обстеження. Які показники ми досліджуємо? Передусім стан опорно-рухового апарату, зір, а також пам’ять, концентрацію уваги, відчуття тривожності. Звісно, за рік ми не побачимо якихось вражаючих результатів, однак вони безперечно будуть. Сподіваємося, що ці першокласники продовжать навчання за такими партами до 11 класу, а ми будемо за ними спостерігати», – веде далі керівник проєкту. 
Наша мета – зростити нову генерацію українців, не тільки здоровіших, а й активніших, мобільніших, вільніших, розумніших!
З його слів, у батьків спершу були побоювання: як це дитина стоятиме на уроці?! Але, як уже показала практика, діти, особливо хлопчики, не хочуть сідати за парти після 15 хвилин за партами-конторками. Вчителі переживали, що процес зміни місць перериватиме урок і вимагатиме багато часу. У перші дні це справді забирало до п’яти хвилин, бо діти щоразу «переселялися» зі всіма своїми речами. Зараз це займає не більш ніж хвилину. Окрім того, це дає змогу краще вчитися гіперактивним дітям, яких тепер чимало.
Це соціальна ініціатива однієї з ІТ-компаній Львова. Її працівники, чимало з яких є молодими батьками, працюють переважно за комп’ютерами стоячи, бо так зручніше і продуктивніше
«Нещодавно ми спілкувалися з батьками на батьківських зборах, вони нас всіляко підтримують, розуміють мету, адже мовиться не лише про здоров’я, а й загалом про спосіб життя: більше руху, більше динаміки у всьому. Наша мета – зростити нову генерацію українців, не тільки здоровіших, а й активніших, мобільніших, вільніших, розумніших!» – наголошує Богдан Цюваник.
Медичну підтримку в межах проєкту забезпечують медичний центр «Інново» та «Гайдук. Педіатрія». Їхні фахівці проводять медичне обстеження дітей як у класах, де відбувається експеримент, так і в контрольних – на початку навчального року і наприкінці, щоб можна було порівняти результати.
«Це унікальний проєкт, який сприятиме вихованню і становленню здоровішої нації. Ми навіть не уявляємо, що дати дітям рухатися від першого класу означає створити у їхніх головах нову поведінкову модель. Це протидія гіподинамії, яка, відповідно, призводить до низки захворювань і порушень», – каже Ярополк Пшик, фізичний терапевт, засновник медичного центру «Інново».
Методологію проведення дослідження розробив Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ, який займається саме дослідженням чинників шкільного життя, що мають вплив на здоров’я.
У США так навчається понад мільйон дітей. Крім поліпшення постави та зору, учні стають більш сконцентрованими, у них покращується пам’ять і навіть поведінка
«Якщо нам усе вдасться і навесні ми підтвердимо наші сподівання висновками медиків, то будемо поширювати цей досвід на всю Україну. Сподіваємося в цьому на підтримку ЮНІСЕФ. А щоб ця ідея запрацювала, потрібно розробити санітарний регламент, стандарт парт, методику навчання. Зрештою, хочемо ввести саме поняття «парта-конторка» в навчальний процес, щоб школи могли закуповувати їх бюджетним коштом. Також плануємо створити благодійний фонд, який допомагатиме з переобладнанням класів. Є чимало меценатів, готових підтримати цю ідею. Передусім будемо популяризувати її. Уже зараз є сайт, на якому батьки і вчителі можуть більше дізнатися про проєкт: https://letkidsmove.org, а також https://www.facebook.com/letkidsmove.org. Окрім того, на сайті можна подати заявку на участь в проєкті. До нас уже надходять такі заявки, і ми поставимо їх у чергу, щойно підтвердимо наші сподівання. Будемо допомагати цим школам переобладнувати класи, щоб дати дітям можливість більше рухатися», – запевняє Богдан Цюваник.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2692 / 4.03MB / SQL:{query_count}