Притягнути до відповідальності домашнього тирана!

В Україні законом посилили відповідальність за домашнє насильство

Парламент посилив покарання за домашнє насильство – ухвалений закон збільшує штраф та максимальний термін арешту за вчинення злочину. Також документ передбачає кілька нових адміністративних важелів, які допоможуть притягнути кривдника до відповідальності. 
Новий закон врегульовує притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання заборонного припису. Правопорушник може бути притягнутий до відповідальності протягом 6 місяців після вчинення злочину. 
За насилля, яке зашкодило чи могло зашкодити фізичному або психічному стану, передбачений штраф до 340 грн, громадські роботи 30-40 годин. Альтернативне покарання – адміністративний арешт на 10 діб. Якщо порушення буде вчинене повторно протягом року, штраф складатиме до 680 грн або 40-60 годин громадських робіт, або арешт на 15 діб, інформує Центр громадського моніторингу та контролю.
Важлива новація стосується розгляду справ про домашнє насильство без присутності кривдника. Це можливо, якщо правопорушник повідомлений. Завдяки цьому розгляд справ має пришвидшитись, адже раніше порушник міг спеціально переховуватись і затягувати слідство. Багато справ про домашнє насилля повертались із суду назад до поліції через неявку відповідача на засідання, як це передбачав закон. 
Також тепер закон дозволяє притягувати військових за вчинення домашнього насилля на загальних підставах, а не на підставі дисциплінарного статуту, як було раніше.
«Фактично за дисциплінарними статутами відповідальність за домашнє насильство не наставала, зважаючи на те, що домашнє насильство не є військовим правопорушенням чи правопорушенням, пов’язаним зі службою», – пояснює керівниця Аналітичного центру «ЮрФем» Катерина Шуневич.
Початкова редакція законопроєкту передбачала запровадження суспільно корисних робіт як покарання за домашнє насильство. Однак до другого читання ця норма була виключена.
Попри невелике збільшення штрафів та термінів арешту, експерти позитивно оцінюють закон, адже він спрощує притягнення до відповідальності. Експерти нагадують, що це не єдиний закон, який має протидіяти домашньому насиллю. Три роки тому в законодавстві визначені види насильства: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне, розширене коло осіб, яких можуть визнати кривдниками, передбачено адміністративну та кримінальну відповідальності.
Проте навіть дуже суворий закон не зможе покарати кривдника, якщо суспільство замовчуватиме проблему. За даними опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, половина українців, які стикалися з домашнім насильством, не зверталися до поліції. Фахівці кажуть, так відбувається, бо часто постраждалі не знають, куди звернутись, не довіряють поліції, бояться реакції кривдника. 

Водночас в Україні є кілька гарячих ліній для тих, хто зазнає домашнього насильства. Зокрема, можна зателефонувати за короткими номерами 1547 і 116-123. Перший номер – це урядовий контакт-центр, другий належить громадській організації «Ла Страда – Україна», яка надає психологічну та юридичну консультації, підтримку телефоном та через соціальні мережі. За допомогою можна звертатись анонімно. 
Експерти зауважують, що є способи, як викликати поліцію, аби кривдник не здогадався про це. Вже кілька років в Україні працює проєкт «Поліна». У Національній поліції кажуть, що коли телефонують на 102 та просять допомоги в «Поліни», то чергові відразу розуміють, що сталось і як реагувати. 
Станом на 2021 рік у 36 містах України функціонують 55 мобільних груп з протидії домашнього насилля. До їх складу входять дільничні офіцери поліції, працівники ювенальної превенції, слідчі карного розшуку та екіпаж патрульної поліції. Найчастіше мобільні групи поліцейських, що входять до «Поліни», реагують на сімейні конфлікти зі застосуванням фізичної сили. 
Фахівці наголошують, що через карантинні обмеження за останні півтора року звернень щодо домашнього насилля побільшало. 
«Дійсно, карантинні обмеження, обмеження пересування, які закрили людей в чотирьох стінах, вплинули на всі родини. Згідно з попередніми результатами дослідження, 10-20% жінок говорили, що під час тогорічного карантину вони вперше зазнали домашнього насильства. Воно починалося з психологічного насильства та переростало в фізичне, а іноді і в сексуальне», – зазначає віцепрезидентка «Ла Страда – Україна» Катерина Бороздіна.
Щоб допомогти постраждалим, по всій Україні відкривають кризові кімнати, де можна залишитись у важкий період. Водночас активісти кажуть, що велика частина їхньої роботи інформаційна. Дуже важливо розповідати українцям про можливість звернутися по допомогу. Адже головне правило запобігання домашньому насильству – не мовчати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4286 / 4MB / SQL:{query_count}