Чи матимуть українці роботу?

Як карантин змінив сферу зайнятості та що очікувати далі

Минуло два місяці з початку карантину. Експерти визнають, що запобіжно-карантинні заходи, прийняті з метою запобігання поширенню пандемії, мали негативні наслідки для соціально-економічної сфери навіть у найрозвиненіших державах світу.
Середній показник безробіття у світі наразі становить 10%. В Україні офіційний показник зареєстрованого безробіття є нижчим, але ситуація може змінитися. Значна частина громадян з тих чи інших причин не скористалися послугами служби зайнятості, хоча й перебувають у стані безробіття. Наприклад, українці, які повернулися з-за кордону і планують одразу після закінчення карантину повернутися на свої робочі місця або ж люди, які довгий час працювали в тіні, а тому не можуть розраховувати на допомогу по безробіттю. Щодо роботодавців, то тих, які виявили себе соціально-відповідальними, виявилося не так вже й багато. Хоча на це теж є  ряд об’єктивних причин, спричинених карантином.

Менше роботи - більше турбот

Офіційні дані свідчать, що ВВП України в першому кварталі скоротився на 1,2%, а за підсумками року може перевищити 5%. Кризові тенденції позначилися на доходах українських родин. Лише в Києві зарплатний борг станом на 1 квітня 2020 р. зріс на 33,8% з початку року.
Структурою, яка, незважаючи на карантин, продовжує надавати послуги безробітним та роботодавцям, є державна служба зайнятості. Пандемія змусила багатьох переконатися в тому, наскільки важливими є функції, що виконуються службою. Протягом карантину запроваджено низку законодавчих змін, які значно спростили умови реєстрації  в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю на цей період.
По-перше, забезпечено можливість подання заяв про надання статусу безробітного та допомоги по безробіттю дистанційно, тобто на електронну пошту центру зайнятості, де людині зручно перебувати на обліку. Також зареєструватися як безробітний та оформити допомогу віднедавна можна через онлайн-портал державних послуг «Дія», інформує відділ комунікацій Державного центру зайнятості.
По-друге, підвищено з 650 до 1000 грн мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину та протягом 30 днів після його завершення.
По-третє, зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу).
По-четверте, роботодавці з числа суб’єктів малого та середнього бізнесу, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, можуть отримати допомогу по частковому безробіттю для покриття витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено робочий час. Наразі обсяг коштів на цей проєкт достатній, аби зберегти робочі місця.
Фахівці центрів зайнятості не припиняють дистанційно підбирати для безробітних підходящі вакансії, а для роботодавців - кваліфікований персонал. Адже в період дії карантину продовжують працювати підприємства, які забезпечують життєдіяльність країни: продуктові та господарські магазини, комунальні служби, лікарні, аптеки, транспортні підприємства, пошта, фінансові та інші установи.
За час карантину роботу вдалося знайти для 75 тисяч безробітних. Вирішити це завдання було нелегко, адже кількість вакансій за останні місяці значно скоротилася і станом на 12 травня  нараховувала лише 50 тисяч одиниць.

Нелегкий шлях до одужання

Скасування карантину не призведе до негайного одужання економіки та сфери зайнятості. Період відновлення роботи підприємств, установ та організацій у найближчі місяці буде непростим, зокрема, через збереження карантину, обмежену роботу транспорту та інші проблеми.
Під особливим ударом ще якийсь час перебуватимуть сфери туризму та готельного господарства, авіа та залізничний транспорт сфера дозвілля (спортивні та інші масові заходи). Купівельна спроможність населення теж буде помірною, оскільки люди в період пандемії втратили постійні заробітки.

Час заробляти вдома

Нинішні обставини можуть справити довгостроковий вплив на поведінку громадян. Як відомо, насамперед дохід втратили особи, що працювали без оформлення трудових відносин або перебували в цивільно-правових відносинах. Така тенденція зберігається й на міжнародному рівні: експерти схвильовані зменшенням кількості осіб, які сплачують страхові внески навіть у країнах із налагодженою системою соцзабезпечення. При цьому офіційне працевлаштування надає не лише суттєві гарантії під час роботи, але й забезпечує отримання  допомоги в разі її втрати.
В Україну повернулися заробітчани. Обмеження щодо перетину кордонів ускладнює їх повернення на свої робочі місця, тому найближчим часом колишні заробітчани шукатимуть роботу тут. Тож роботодавці мають унікальний шанс запустити нові проєкти і знайти робочу силу, яка допоможе їх реалізувати.
Окрім того, самі колишні заробітчани можуть вдало започаткувати власну справу, що сприятливо відобразиться на ринку праці України. Хочеться вірити, що створені для цього програми уряду допоможуть цьому. Прикладом є програма доступних кредитів «5-7-9». Зазначимо, що Кабінет Міністрів України зняв обмеження на отримання допомоги за декількома програмами одночасно. Урядовці підкреслюють, що пріоритетом є першочергова допомога саме малому бізнесу.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, виступаючи 13 травня 2020 року у парламенті, зазначив, що у дорожне будівництво буде проінвестовано державою близько 100 млрд грн. Це дозволить отримати роботу 154 тисячам громадян, зайнятих безпосередньо на будівництві та в пов’язаних сферах. Усього в планах Уряду - створення 500 тис. робочих місць в усіх галузях економіки.

Робота після COVID

Ознайомившись з аналізом МОП, можемо сформулювати деякі прогнози щодо розвитку сфери зайнятості. Їх слід враховувати, передусім, шукачам роботи.
1. Форми дистанційної зайнятості будуть вдосконалюватися. Більш деталізовано будуть відображені аспекти переведення працівників на такі умови роботи, збереження зарплати та поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім’ї та вихованню дітей. На рівні компаній це подекуди спричинить додаткові витрати на зміну внутрішніх процесів.
2. Дистанційна робота підвищить попит й на дистанційне навчання.
3. Працівники робитимуть вибір на користь легальної зайнятості. Краще мати роботу зі скромним, але гарантованим заробітком та можливістю отримання лікарняного, аніж товстий зарплатний конверт і перспектива втрати роботи  будь-якої миті.
4. Роль держави зростатиме. Уже сьогодні роботодавці звертаються за підтримкою до служби зайнятості задля збереження робочих місць.
5. Обираючи професію, зважте, чи є вона затребуваною на ринку праці. Якщо ні, то вам загрожуватиме скорочення в першу чергу.
6. Значення гігієни праці та безпеки на виробництві посилиться.
7. Уже зараз потрібні програми, які забезпечать недопущення погіршення становища жінок, адже вони, насамперед, припиняють виконувати трудові обов’язки черезд догляд за дітьми.
8. Зросте усвідомлення важливості солідарності замість індивідуалізованих рішень. Стає зрозуміло, що добробут одних людей залежить від добробуту тих, хто їх оточує.

З початку дії карантину, тобто з 12 березня по 12 травня 2020 року статус безробітного отримали 197 тисяч громадян, що вдвічі більше ніж за аналогічний період минулого року. Станом на 13 травня 2020 року кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, становить 486,8 тис. осіб, що на 181 тисячу, або на 59% більше ніж на цю ж дату минулого року (станом на 13 травня 2019 року кількість безробітних становила 305,4 тисячі).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7470 / 4.15MB / SQL:{query_count}