Йога: гармонія тіла і духу

Як йога впливає на організм людини, змінює світогляд, звички та харчування, чи можливо самостійно опанувати асани та навіщо потрібна медитація?

Не потрібно займатися йогою, щоб знати позу мирного воїна, собаки чи дитини. Їх часто використовують для розтяжки на фітнесі, аеробіці та перед бігом. Бо саме ці та інші асани допомагають розтягнути кожен м’яз нашого тіла, відчути кожну його частинку.
Однак самі йоги не поспішають називати мистецтво йоги спортом. Мовляв, фізичний аспект йоги – це лише невелика частина цілої системи, що передбачає зміну харчування, звичок та світосприйняття. То як йога змінює життя? Про це “Львівська Пошта” запитала у львівських інструкторів, практиків йоги.


Йога – це спосіб життя, інший світогляд, свідоме харчування

Христина Стех усе своє свідоме життя займалася спортивно-бальними танцями. Це був професійний спорт із конкуренцією, цілями, завзятими тренуваннями. Після вступу до вишу дівчині стало складно поєднувати важкі та довгі тренування, пари і навчальну сесію. Христина приходила додому дуже втомлена і не могла заснути до третьої-четвертої години ночі. Організм дівчини був на межі виснаження, тоді вона вирішила спробувати займатися йогою, переглядаючи ролики на ютюбі.
“Спершу займалася зовсім мало, буквально по 15-30 хвилин на день. І вже за два-три тижні помітила, що мій сон покращився, згодом відчула, як стабілізувався психологічний стан, з’явилися спокій та любов до себе. За якийсь час мені пощастило поїхати в Азію, де провела рік. Там щодня займалася йогою, вивчала історію цього мистецтва, почала розбиратись у собі, ставила собі такі запитання, про які раніше навіть не задумувалася. Саме там, у Азії, й почала викладати йогу”, – розповідає Христина.
Дівчина повернулася в Україну в 2018-ому. Ще не встигла розібрати валізи, як уже наступного дня була на інструкторських курсах. Христина вже рік викладає йогу, у вересні планує відкрити власну студію під назвою “X studio” у Львові.
“Йога заполонила все моє життя. Щодня я прокидаюсь о п’ятій ранку для особистої практики. Намагаюся займатися щодня, але бувають винятки, пов’язані з переїданням та іншими обставинами. Залежно від того, скільки маю вільного часу, можу повноцінно займатися дві години, а можу зробити лише пранаями (дихальні вправи. – “Львівська Пошта”) і біжу на заняття з клієнтами”, – веде далі дівчина.
Йога – це більше, ніж спорт! Йога – це спосіб життя, інший світогляд, свідоме харчування тощо, запевняє Христина Стех.
“Коли потрапляєш у компанію йогів, то ніби потрапляєш у інший світ, в якому завжди всі веселі, привітні, світ, де завжди тепло та комфортно. Там тебе сприймають такою, якою ти є. Йога вчить розслаблятися, веселитися без вживання спиртного та інших речовин. Якщо ж узяти фізичний бік справи, то так, йога – це зовсім нелегко. Однак заняття підбирають залежно від фізичної підготовки людини, її проблем зі здоров’ям тощо. З йогою ви можете підтягнути своє тіло, зробити його гнучкішим, сильнішим та витривалішим”, – каже вона.
Відколи дівчина почала займатися йогою, майже не хворіє.
“Звісно, у мене буває погане самопочуття, але тоді мені достатньо раніше лягти спати, і все минає. Також завдяки йозі я почала їсти більше овочів та фруктів, не вживаю “брудну” їжу – ту, що має багато складників. Що простіший продукт, то краще! До слова, я вегетаріанка. Однак до цього типу харчування дійшла свідомо, ще до занять йогою. Нині в мене струнке тіло, сильні м’язи, я витривала та здорова. І для мене це найважливіше. Стабільно раз на рік проходжу медичне обстеження, здаю різні аналізи. Після того, як у моє життя прийшла йога, я помітила, що більше полюбила людей. Тепер мені легко прокидатися о п’ятій ранку, я спокійніше реагую на критику і легше ставлюся до життя”, – розповідає Христина.
Хтось приходить у йогу по спокій, а хтось через філософію. Однак найчастіше люди починають займатися йогою, щоби покращити своє самопочуття, підтягнути тіло, сісти на шпагат, стати на голову, підтримувати здоров’я хребта, спини.
“Йога – це цілий світ, в якому можете знайти відповіді на всі запитання, вирішити безліч проблем. Звісно, ви можете почати своє знайомство з йогою удома, через відеоуроки. Я сама так починала. Для цього обов’язково придбайте спеціалізований килимок для йоги, щоби не травмуватися. Та все ж самостійні заняття мають недолік: ви не бачите себе збоку і можете завдати шкоди своєму тілу. Нині в світі минає мода на онлайн-уроки, люди повертаються у студії. Зокрема, через атмосферу, але в більшості випадків – через інструкторів. Тож якщо маєте можливість, краще звернутися до фахівців!” – наголошує дівчина.
Щодо медитацій, то вони напряму пов’язані з йогою, розповідає вона.
“Медитація – це частина йоги, її вищий рівень, до якого потрібно прийти, і готують до цього інші сходинки йоги. Починати знайомство зі справжньою медитацією варто через практику асан (хатха-йога). Важливою умовою виконання поз йоги є концентрація уваги на тому чи іншому органі, частині тіла. Таким чином ви зможете зануритися у свій внутрішній світ. Саме медитації допоможуть краще зосереджуватися”, – вважає Христина.
І радить дівчатам та жінкам подивитися фільми “Їсти, молитись, кохати”, “У диких умовах”, “Маленький Будда”, а також прочитати книгу “Йога. Шлях до здоров’я” Айєнгара.

Вісім анг йоги

Михайло Ахекян нині викладає хатха-йогу та кундаліні-йогу, а познайомився він із мистецтвом йоги ще в 19 років.
“Тоді я вже сім років займався плаванням, цигуном та різними бойовими мистецтвами. Мабуть, як і більшість, вважав, що йога – це щось середнє між гімнастикою для бабусь та факірами, які їдять скло, сплять на дошках з цвяхами і ходять по розпеченому вугіллю. Оскільки займався спортом, то вважав, що я в хорошій фізичній формі. Та, прийшовши на перше заняття з йоги, зрозумів, що помилявся. Не зміг зробити й половини з того, що показував викладач, піт стікав градом, дихання постійно збивалося. Того ж дня обрав для себе йогу як практику розвитку свого тіла і духу. Нині щодня займаюся від двох до восьми годин”, – розповідає Михайло.
Йога – це не спорт! У спорті ми перемагаємо інших, маємо бути кращі за всіх. Швидше, вище, сильніше! Натомість йога, якщо її викладають правильно, а не як фітнес, дає людині більше, каже хлопець.
“Йога складається з восьми анг (частин): Яма, Ніяма (зовнішній та внутрішній кодекси, які мають на меті навчити людину не створювати конфлікти ззовні та всередині себе, а також мінімізувати збитки від уже створених проблем), Асана (власне фізична гімнастика йогів), Пранаяма (дихальна гімнастика), Пратьяхара (інтровертивна увага), Дхарана (концентрація), Дхьяна (споглядання, роздумування) та Самадхі (реалізація). Таким чином, йога – це і процес, і кінцева мета, і метод, яким вона досягається. Тож назвати йогу спортом язик не повертається!” – наголошує Михайло.
При грамотному підході завдяки шаткармам (очисні процедури.“Львівська Пошта”) можна забути фактично про всі недуги – від нежитю до розладів шлунка та сечокам’яної хвороби, запевняє співрозмовник.
“Асани та Пранаяма роблять тіло дуже сильним, гнучким та витривалим. Практика медитації дає можливість бути спокійним та зосередженим у критичних ситуаціях, а Яма та Ніяма дозволяють не створювати та не вигадувати собі проблем, які потім доводилося б героїчно вирішувати. Найголовніше те, що йога дозволяє набагато краще відчувати своє тіло. Шкідливі звички і любов до некорисної їжі відпадають самі. Адже кожен із нас хоче почуватися добре. Однак із дитинства нас годують “важкою” їжею, бо ж не виростемо, та поять шкідливими газованими водами замість соків. Тому середньостатистичне “добре самопочуття” насправді, м’яко кажучи, таке собі. Вичистивши увесь непотріб із тіла, я почав так добре почуватися, що повертатися до колишніх звичок зовсім не хочеться”, – веде далі Михайло Ахекян.
Перш ніж записуватися на заняття з йоги, треба розуміти, навіщо вам це.
“Без цього розуміння люди на заняттях нагадують байку про Щуку, Рака та Лебедя, які тягнули воза. Проте коли людина чітко усвідомлює, чого вона хоче, то йога, як казковий джин, може їй це подарувати. Хочете кинути курити? Йога допоможе зробити це швидше і легше. Є травми чи біль у тілі? Йоготерапія їх вирішить. Готуєтеся до пляжного сезону? Помірні навантаження, очисні практики та легка дієта дадуть результат. Шукаєте Бога чи зміст життя? У йоги є відповіді й на ці питання. Однак по останнє рідко хто приходить, і далеко не кожен викладач йоги може такі знання передати!” – наголошує Михайло Ахекян.
Почати займатися йогою можна самостійно, але тільки тоді, коли немає іншої альтернативи. На ютюбі є безліч роликів. Початківцям Михайло радить канал Олени Чілелявіди: www.youtube.com/user/chilelavida
“Навіть кілька індивідуальних занять із кваліфікованим йога-інструктором зекономлять вам, без перебільшення, роки практики. Річ у тім, що в йоги є своя філософія, у тому числі філософія руху. І в кожній асані є свої мікрорухи, які візуально дуже складно побачити, а ефект від них дуже значущий. Тож початківцям все ж не раджу починати з групових занять, оскільки жоден викладач не зможе приділити вам стільки уваги, як це можливо зробити на індивідуальних заняттях. До того ж ви можете запам’ятати асани, підібрані спеціально для потреб вашого тіла, і практикувати їх самостійно, час до часу приходячи до інструктора по нові комплекси вправ та корекції”, – радить хлопець.
Практика асан має приводити людину до медитативних станів. Інакше вона не має змісту. Фактичне призначення практики асан у тому, щоб наше фізичне тіло могло нам не заважати і ми на нього не відволікалися, розповідає Михайло.
“Вважається, якщо ви можете просидіти в позі лотоса нерухомо понад дві години, то практика асан для вас завершена. Спробуйте нерухомо без телефону чи телевізора просидіти на кріслі бодай 20 хвилин – і відчуєте, наскільки це непросто. Одразу щось свербітиме, буде незручно, тіло затерпатиме і болітиме. Медитація – це психологічний процес, який приводить як до тренованості в ньому, так і до досягнення якісно нового стану. Поясню на прикладі: є безліч практик медитації, пов’язаних зі згадуванням. Під час такої практики ви, наприклад, зранку намагаєтеся максимально детально пригадати вчорашній день. Свідомо докладаєте зусиль і з кожним разом зможете згадувати щораз більше. Тож згодом вам буде легше пригадувати”, – радить Михайло Ахекян.
З його слів, ці вправи тренують мозок і дають хороші результати в майбутньому.
“Потужним стрибком у цьому процесі буде те, що ви візьмете цю практику за звичку. Тоді з часом зауважите, що стали більш зосереджені тут і зараз. Тобто ваш мозок розумітиме, що йому все це ще доведеться згадувати, що він “не літає у хмарах”, а уважно переживає все те, що з вами відбувається. Понад те, якщо вам буде неприємно щось згадувати, це буде додатковим стимулом для змін у майбутньому!” – наголошує Михайло.
Хлопець, зокрема, радить переглянути фільми: “Індійські йоги, хто вони” (дві частини), “Ганді” від BBC та чудовий сімейний фільм “ПіКей”, а також прочитати книги “Йога сутри Патанджалі”, “Хатха йога прадіпіка” та “Шива Самхіта”. Однак це досить складні для сприйняття книги, тож початківцям він радить спершу прочитати “Серце йоги” Дешикачара, “Наука про дихання” Рамачарака та “Йога Діпіка” Айєнгара. Саме ці книги закладуть правильний фундамент для розуміння йоги.

Йога – це не просто руки-ноги за голову!

Едуард Голяк, засновник студії йоги “Пташка” у Львові, займається йогою уже понад 20 років. Після розвалу Радянського Союзу і падіння “залізної завіси” на книжковому ринку з’явилося багато езотеричної літератури. Тоді йому до рук потрапила книга Айєнгара “Йога Діпіка”, згодом Едуард зустрів людину, яка навчила його кількох комплексів йоги.
“Спершу я займався з друзями, яких ставало щораз більше. Згодом почали шукати приміщення для занять, бо вдома уже не вистачало місця для всіх охочих. Тоді й виникла ідея почати займатися йогою серйозніше. Поїхав у Донецьк, повчився там, практикував у місцевих студіях. Відтак повернувся до Львова, відкрив свою студію і почав набирати групи. Ось так уже понад 15 років існує студія йоги “Пташка”. Серед її інструкторів – мої учні. Також час до часу проводжу інструкторські курси, цікавлюся різними техніками масажу. Окрім фізичного аспекту йоги, свого часу мені пощастило познайомитися з філософією йоги. Нині практикую для себе одну із методик, яка включає медитацію та інші аспекти життя, зокрема харчування”, – розповідає Едуард Голяк.
Людям, які займаються в студії “Пташка”, він не звертає уваги на харчування. Та зазвичай ті, що займаються йогою, згодом самі починають цікавитися, наприклад, вегетаріанством.
“Кожен, хто прагне поглибити свої результати в хатха-йозі, рано чи пізно приходить до свідомого харчування. Саме так працює хатха-йога. У більшості випадків, коли люди говорять про йогу, то мають на увазі хатха-йогу, тобто фізичні вправи. Однак йога – це ціла система, яка передбачає певну мету та різні шляхи її досягнення. Йога має на меті дати людині звільнення. Саме завдяки йозі ми приходимо до розуміння того, що наша ідея, наше сприйняття себе як індивідуальності досить фальшиве, хибне. Якщо глибше проаналізувати те, за що ми себе сприймаємо, то виявиться, що таке сприйняття геть безпідставне!” – наголошує Едуард Голяк.
Мабуть, нам усім бодай раз у житті снилося, що ми літаємо. І очевидно, що в той момент ми усвідомлювали все, що відбувалося з нами уві сні, як реальність, каже співрозмовник.
“Тобто не можна сказати, що вві сні свідомість вимкнена, навпаки – вона активно працює. І в цій свідомості ми бачили себе, наприклад, птахом і нічого не знали про те тіло, що лежить у ліжку, має певне ім’я, національність, освіту. Ми абсолютно нічого про це не знали. А тепер на мить уявімо, що ми все своє життя проживаємо в цьому сні. Для нас воно буде цілком реальним, наповненим якимось бажаннями, страхами, почуттями.  Натомість у ліжку лежить тіло певної статі, про яке ви й не здогадуєтеся в сні. Ця ідея гарно показана в першій частині “Матриці” братів Вачовських. Цей фільм глибоко проілюстрував ідею Гіти”, – розповідає Едуард Голяк.
З його слів, ми можемо усвідомлювати себе кимось одним, не підозрюючи про існування нашого іншого “Я”. Тож маємо прийняти той факт, що існує наше тіло, розум і наше “Я”.
“Тоді виникає запитання, а хто ж я. І саме йога має на меті дати відповідь на нього – не теоретично, а практично. Тобто наше тіло, розум постійно змінюються, але наше “Я” залишається незмінним. На жаль, більшість людей цікавиться тільки фізичним аспектом йоги. А насправді йога – це не просто руки-ноги за голову! Щодо мого життя, то, відколи почав займатися йогою, у мене змінилися риси характеру, сприйняття світу, реакція на стресові ситуації. Також я навчився змінювати свої звички. Тобто потрібно розуміти, що будь-яка звичка – це те, що прийшло ззовні, щось напрацьоване. Так само можна свідомо напрацювати іншу звичку. Не скажу, що це легко, і, звісно, не робиться за один день. Однак завдяки інструментам йоги це реально”, – каже Едуард Голяк.
При цьому харчування – частина цієї практики. Розуміючи, як їжа впливає на свідомість, ви зможете змінити риси характеру, коли зміните своє харчування.
“Щодо самостійних занять йогою, то, чи це буде книга, чи відео в інтернеті, ви в будь-якому разі берете собі якогось автора за вчителя. А що ви знаєте про цю людину? Чи він добрий учитель, чи правильний? Я почав вивчати йогу за книгою Айєнгара, і саме він мені “розповідав”, куди ставити ноги, руки, що робити. Фізично він не був присутній біля мене, але саме він став моїм учителем. Книга чи відео має недолік у тому, що автор каже вам зробити вправу так, а ви робите це по-своєму, причому переконані, що все робите правильно. Тільки коли ваш учитель біля вас, він зможе вказати на помилки, допомогти виконувати вправи правильно”, – переконує Едуард Голяк.
Якщо говорити про медитацію, то її застосовують для того, щоб заспокоїти розум, бо “спокійний розум – легше тіло”. Тож зазвичай люди займаються медитацією, щоби покращити розтяжку.
“Насправді під медитацією розуміють дуже різні речі. У більшості випадків це уявлення чогось спокійного, приємного, щоби розслабити розум. Насправді в йозі те, що називають медитацією, використовують для того, щоб опинитися в стані, у якому ви ще не заснули, але вже відключилися від сприйняття свого тіла та зовнішнього світу. Ця практика називається Пратьяхара. У цьому стані ви не бачите сновидінь, не відчуваєте свого тіла. Саме в цьому стані починається усвідомлення, хто ти є. А уявлення берега та шуму моря, які нам “впарюють” як медитацію, не має жодного відношення до того, що називають медитацією в йозі!” – наголошує Едуард Голяк.
Співрозмовник познайомився з йогою завдяки книзі “Йога Діпіка” Айєнгара, а ось філософію йоги зрозумів за допомоги книги “Бхагавад-гіта як вона є” у перекладі Бхактіведанти. Також Едуард Голяк радить прочитати книгу “Who are You” (C. Butler), яка познайомить із медичними дослідженнями метаболізму. Також можете почерпнути багато додаткової інформації на сайті www.haribol.ru
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.6023 / 4.26MB / SQL:{query_count}