Мій вибір, моя професія, мій успіх

З якого віку дітям варто замислюватися над майбутньою професією, яка роль у цьому батьків та чому так важливо змалку відвідувати профорієнтаційні заходи, такі як “Місто професій”

фото: Олег Огородник
Вибір майбутньої професії та запитання “Ким ти хочеш стати, коли виростеш?” – одна з найбільш обговорюваних тем. І не лише серед підлітків, а й школярів, дошкільнят, їхніх батьків. Адже, мабуть, серед них немає таких, хто хоча іноді не замислювався над майбутньою професією своїх дітей. Та, на жаль, у батьківських планах не завжди враховані інтереси та нахили нащадків.
На слова дітей садочкового віку “хочу стати балериною”, “буду пожежником” вони не надто зважають, мовляв, переросте, і бажання зміниться. У школі намагаються записати своїх синів і доньок на щонайбільшу кількість гуртків (переважно на ті, які до вподоби саме їм, наприклад, на плавання, малювання і карате одночасно). А випускникам шкіл рекомендують вчитися на юриста або архітектора, бо це престижно, хоча юнакам та юнкам так хочеться стати перекладачем або біологом…
Психологи стверджують, що завдання батьків – не “переламувати” вибір дитини, а навпаки – показати їй світ професій як важливий складник навколишнього світу, допомогти порадою, підтримати у їх виборі, щоб згодом дитина сама прийняла правильне рішення. Але це варто починати робити не зі шкільного віку, а із садочкового!

фото: ГУ ДСНС України у Львівській області

Обираємо справу до душі змалку

У тому, що починати розмову з дитиною про вибір майбутньої професії найкраще саме з дошкільного віку, переконана дитячий психолог Марія Гавірко. З її слів, якщо дати дитині можливість спробувати себе в різних заняттях, навчити працювати і ознайомити з азами професій у ігровій формі, в майбутньому їй буде легше зрозуміти, ким вона хоче стати.
“І про професії, і про повагу до різного виду діяльності з дітьми треба говорити змалку – приблизно з трьох років, – каже психолог. – Але не варто наголошувати лише на престижних спеціальностях, підштовхувати до їх цікавості чи взагалі робити вибір за самих дітей. Батьки, навпаки, мають навчати, що всі професії важливі, що нема серед них хорошої чи поганої! Діти мають зрозуміти, що освіта, посада і гроші важливі, але не домінантні. Насамперед треба бути людиною! Що банкір, що двірник повинен мати людські чесноти. Однак часто можна бачити, як мама іде з дитиною вулицею, поблизу прибирає двірник, і на дитячий вигук “фу” чи “бе” навіть не реагує. Кожен – що малий, що великий – має поважати працю інших”.
Крім того, Марія Гавірко зазначає, що раніше в садочках теми вибору професій порушували набагато частіше. Дітей водили на кухню, розповідали, як і з чого вариться каша, скільки кухар вкладає сил у свою працю. А в самій групі вихователька та її підопічні готували салати, робили канапки, щоб потім пригостити ними батьків. Бувало, що часто відвідували медичний кабінет, розповідали про роботу медсестри, надворі акцентували на невтомній праці двірника. Зараз таке практикують нечасто…
“Тепер про професії в садочку говорять украй рідко. Радше із прив’язкою до якоїсь дати. Наприклад, на Тижні безпеки говоримо про роботу пожежників чи поліцейських. Але, як на мене, профорієнтаційних занять повинно бути набагато більше! Що більше дитина знає та вміє, то більше варіантів вибору перед нею відкриті!” – наголошує співрозмовниця.
Кожна мама, на думку психолога, повинна придивлятися і прислухатися до своєї дитини щодо вибору гуртків. Вони мають бути різнобічними – як спортивними, так і інтелектуальними. Але їх не повинно бути забагато.
“Не варто силувати сина або доньку до відвідин гуртка, який їй не подобається. Гуртки мають бути цікаві насамперед дітям! Якщо нав’язувати свою думку змалку, це триватиме і в старшому віці – діти вступлять туди, куди захочуть батьки. Є багато прикладів, коли згодом вони неохоче вчаться в університеті, ходять на ненависну роботу, проживають життя “за когось”, – веде далі дитячий психолог. – Так само вибір гуртків не повинен бути надто широкий. В ідеалі їх має бути два: один – спортивного спрямування, другий – інтелектуального. Але вибір повинні зробити знову ж таки самі діти”.
Саме через батьків, які вказують дітям на престижність тої чи тої професії, 52% людей, які закінчили виші, не працюють за фахом. Таку статистику подала ідеолог найбільшого профорієнтаційного проекту в Україні “Місто професій” Тетяна Люлька. “Не потрібно заганяти дітей у рамки, вигідні батькам. За ними змалечку треба лише спостерігати і давати їм право вибору, – пояснює вона. – Уважно стежте за тим, який спосіб життя підходить вашій дитині, що їй найбільше до душі. “Місто професії” – якраз той випадок, коли свою дитину можна, умовно кажучи, відпустити, і спостерігати за тим, до чого вона тягнеться, що їй цікаво. Доведено, якщо дитина спокійна, дещо замкнута, не надто комунікабельна, у подальшому житті вона цілком може стати архітектором чи програмістом. Якщо жвавіша – спортсменом чи рятувальником”.

Від пожежників до палеонтологів та балерин

Місцем, де діти можуть відчути себе дорослими, де можна подивитися і вирішити, ким стати в дорослому житті, у минулі вихідні став Парк ім. І. Франка. Саме тут розгорнулося наймасштабніше дитяче профорієнтаційне дійство “Місто професій”.
Вхід на територію дозволили дітям із паспортами, які всі вони могли отримати відразу ж при вході, а дорослим – лише в супроводі малечі.
Увесь згаданий парк був розбитий на тематичні майданчики. На одному можна було гасити пожежу, на другому ганятися за злочинцями на поліцейській машині, на третьому взяти кров для аналізу, а ще побути ветеринаром, потанцювати на пуантах, взяти участь у археологічних розкопках. Тобто можна було ознайомитися з такими професіями, як кінолог, вибухотехнік, лікар, соціальний працівник, криміналіст, будівельник, перукар, агроном, ветлікар, діджей, автослюсар, юрист, банкір, кухар, актор, модель, кравчиня, “жовтий добродій”, етномузиколог, а також у новіших професіях – бізнесмен, біржовий трейдер, гейм-дизайнер, інженер-енергетик тощо.
Загалом, зі слів керівника проекту “Місто професій” Тетяни Супрун, цього року у Львові були представлені понад 160 спеціальностей. На саме свято в цей суботній травневий день завітало більш ніж дев’ять тисяч дітей! Удвічі більше було батьків.
“Щороку Львів, як кажуть, задає планку іншим українським містам. Саме у Львові завжди представлені найрізноманітніші професії, які ми собі лише можемо уявити. Наприклад, були тут і балерина, і дизайнер мислення, і навіть біржовий трейдер. Тому місто Лева вразило як організаторів, так і самих відвідувачів. Кожна служба, як-от пожежники, поліція, дорожники, ще більше “масштабувалися”: діти змогли не лише поспілкуватися з представниками цих спеціальностей, розпитати про їхню роботу, а й посидіти в спецмашинах, – розповідає про свої враження від заходу Тетяна Супрун. – Загалом на цьому святі було дуже багато техніки – діти гасили пожежу, бачили зсередини рятувальні машини, їздили на котку, який укладав асфальт, піднімалися на техніці, що змінює лампочки вуличного освітлення”.
На думку керівника проекту, цього року профорієнтаційне свято для дітей підтримало вісім міністерств та відомств. “Можемо пишатися тим, що у Львові понад 60% професій представляли саме державні установи. В минулі роки їх було не більш ніж 10-15%. Вважаю, ми вийшли на досить високий показник, бо відчуваємо певну підтримку з боку держави”, – додала вона.
Уже традиційно чи не найцікавішими як для дівчаток, так і для хлопчиків була професія рятувальника. Дітям запропонували аж сім локацій: диспетчер служби порятунку, хімік-рятувальник, вогнеборець, гірський рятувальник, кінолог, психолог ДСНС та піротехнік. Окрім цього, у парку працювала фотозона, де можна було зробити  світлину із Левом-рятувальником.
Яскравими костюмами та спеціальними масками хімічного й бактеріологічного захисту привертав увагу дітлахів майданчик хімічної лабораторії. “Тут найцікавіше. Повертаюся на цей майданчик з мамою уже другий раз”, – каже восьмирічний Данилко.
Не менш цікавою для малих учасників видалася можливість відчути себе справжнім вогнеборцем. Аби спробувати ліквідувати умовну пожежу за допомоги пожежного ствола, потрібно було спочатку вистояти довгу чергу. Але ті, кому вистачило на це терпіння, були надзвичайно вражені. “Мене одягли в спеціальний одяг – дуже важкий. Ледь вистояла у ньому. Але це так класно!” – розповідає десятирічна Аліна. “Хочу стати пожежником. Вони мужні, сильні і завжди приходять на допомогу людям, які цього потребують”, – додає її одинадцятирічний брат Артем.
З цікавістю спостерігали за своїми дітьми й батьки. “Вже годину не можемо відійти від рятувальників. Наш Артем хоче і пожежником тут побути, і в диспетчерській посидіти. Були на майданчику для будівельників, трішки попрацювали там і знову повернулися сюди. Мій син дуже хоробрий, бачу, що йому подобається “силова” справа. Цілком можливо, що стане рятувальником. Та я не проти!” – каже мама хлопця.
Велике зацікавлення серед малих відвідувачів викликала професія піротехнік: діти мали змогу оглянути зразки небезпечних боєприпасів, які виявили в різних куточках Львівщини.
А от восьмирічній Насті найбільше сподобалася медична лабораторія. “Мене одягнули в халат, начепили маску і окуляри. Спочатку я взяла кров із пальчика ляльки, а далі під мікроскопом розглядала її частинки. Все – як у справжній лабораторії”, – ділиться враженнями дівчинка.
Не сиділи без діла і найменші учасники заходу – малювали, співали, бавилися з чотирилапими друзями.
Діти віком від 10 років і старші зупинялися на майданчиках, де сервірували святковий стіл, провадили розкопки, на тих, де можна було посидіти перед комп’ютером, проявити кмітливість та винахідливість.
Неабиякий інтерес викликали у них професії журналіст та рекламіст. Цього року, як і в минулі роки, їх представляла газета “Львівська Пошта”, яка традиційно є інформаційним партнером “Міста професій”. Менших учасників цікавило, що потрібно для того, аби їхнє фото опинилося на шпальтах газети, а трохи старших – чи справді, щоб стати хорошим журналістом, потрібно писати гарні твори у школі.
“Журналістика мені дуже подобається. Зараз я навчаюся у восьмому класі, але вже думаю, чим саме хочу займатися в майбутньому. Цілком можливо, що оберу саме цю професію. Дуже люблю теми про школу, зірок шоу-бізнесу”, – каже відвідувачка “Міста професій” Діана.
Треба сказати, що працівники “Львівської Пошти” не лише відповідали на безліч запитань усіх зацікавлених журналістикою, а й встигли провести кілька майстер-класів!
“На “Місті професій” до столика “Львівської Пошти” з цікавістю підходили діти, почасти разом із батьками. Дізнавалися про роботу редакції, професії, здобувши які, можна працювати в газеті, про те, як писати новини, брати інтерв’ю. За моїми спостереженнями, особливо цікавою стала газетна справа для дітей віком 10 – 15 років. Багато з них волили б писати в майбутньому про культуру і спорт, траплялися й такі, що цікавилися написанням політичних статей. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку обирали з переліку потрібних у газеті спеціальностей професії дизайнер та фотокореспондент, – ділиться враженнями журналіст “Львівської Пошти”, учасниця “Міста професій” Дзвенислава Сіра. – Цікавою була наша локація і батькам, бабцям та дідусям. Вони спостерігали за журналістськими майстер-класами, цікавилися публікаціями в нашій газеті. Цього дня дехто лише познайомився з “Львівською Поштою”, інші – подякували колективу редакції за якісну роботу та цікаву газету”.
І хоч цього року учасники профорієнтаційного заходу не отримували за свою роботу гривники, як це було в усі попередні роки, проте точно отримали купу добрих вражень!
“Цього року не було ніяких умовних грошей та магазинів. Річ у тім, що ми стали помічати певну маніпуляцію: батьки підганяли дітей змінювати локації, аби ті встигли спробувати себе в усіх професіях, та й самі діти розпорошувалися, прагнучи не попрацювати та заробити, а лише мати запис про пройдену професію. Тому цього року відбулися певні зміни. І це добре! Ми зауважили, що і в батьків, і в дітей почала змінюватися мотивація під час вибору професій, у них було достатньо часу побути саме там, де їм найбільше подобалося”, – резюмує керівник проекту “Місто професій” Тетяна Супрун.
Нагадаємо: шостий сезон “Міста професій” триває! Після Львова вже 1 червня таке ж свято відбудеться в Дніпрі. Згодом організатори планують відвідати ще понад десять українських міст.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.2664 / 4.48MB / SQL:{query_count}