Школа, де панує повага та любов

“Львівська Пошта” продовжує цикл матеріалів про львівські школи, які працюють за новою системою освіти – Нова українська школа. Цього разу “перевірку” пройшла спеціалізована школа І ступеня №4 з поглибленим вивченням англійської мови, що у Галицькому районі Львова

фото: Олег Огородник (16)
Нова українська школа (НУШ) на всій Україні відпрацювала вже більше півроку. За цей час першокласники мали б перегорнути чимало сторінок нових підручників, не виконувати домашніх завдань, натомість складати конструктори на уроках та вільно пересуватися класами! Чи це справді так, чи у всіх львівських школах запрацювала нова система освіти? Можливо, хтось за такою методикою працює вже не перший рік і може поділитися досвідом з іншими?
Отож “Львівська Пошта” продовжує цикл матеріалів про місцеві школи, які працюють за новою системою освіти – НУШ. У планах – обійти школи у кожному районі Львова і з’ясувати, як воно тепер – бути першокласником, чи подобається учням їхня школа, як ставляться батьки до таких змін і з якими труднощами зіткнулися вчителі.
Нагадаємо, в одній зі шкіл Львова, а саме в початковій школі “Джерельце”, що у Франківському районі, журналісти вже побували (“Школа, до якої хочеться ходити”, №11 (2126) від 8 лютого 2019 року. – Ред.), на черзі – школа у Галицькому районі Львова, а саме спеціалізована школа І ступеня №4 з поглибленим вивченням англійської мови, що на вул. Дзиндри, 7.

Одна велика шкільна родина

Невеличкий мурашник, де кожен має своє місце, наполегливо працює для самореалізації і на благо громади. Осередок педагогічної творчості, де є власний стиль, історія, традиції та пріоритети, де діти вчаться без муштри, заучування і постійного сидіння за підручниками. Саме так сміливо можна охарактеризувати Львівську спеціалізовану школу І ступеня №4 з поглибленим вивченням англійської мови.
Історія школи починається з далекого 1906 року. З ініціативи “Клубу Русинок у Львові” вчителям Академічної гімназії було доручено організувати першу українську дівочу гімназію. Так з’явилась приватна гімназія сестер-василіянок – перша українська жіноча школа в Галичині (до неї у Львові існували дві державні гімназії, де вчилися хлопці, і вчительська семінарія для хлопців і дівчат). Її фундатором, невтомним опікуном і натхненником був Митрополит Андрей Шептицький. 
Спочатку приватна гімназія сестер-василіянок розташована була на вулиці Супінського, 21 (тепер вул. Коцюбинського). Стара споруда навчального закладу не збереглася.
У 2006 році відбулася певна реорганізація – школу поділили на Львівську спеціалізовану школу І ступеня №4 з поглибленим вивченням англійської мови та Львівську лінгвістичну гімназію. Сьогодні директором школи є Ольга Іванівна Баран, а сам навчальний заклад розташований на вул. Дзиндри, 7, поблизу Стрийського парку.
Оскільки школа лише початкова, у цьому навчальному році в ній навчається не повних три сотні учнів. Трохи менше ста – першачки. Усі вони наче одна велика сім’я.

Учитися легко, коли цікаво

“Доброго ранку, доброго дня! Зичим щоранку, зичим щодня!” – саме з цих радісних слів розпочалася наше знайомство з найменшими учнями цієї львівської школи. Після цього відразу стало помітно – школа для них найкраща! Якщо в багатьох школах Львова та за його межами Нова українська школа запрацювала лише цього року, то у 4-й школі її принципів дотримуються вже давно. Заступник директора з навчально-виховної роботи 4-ї школи Ірина Гурка переконує: коли вчитися легко і цікаво, то й результат буде більший і  помітніший.
“Принципи роботи за системою НУШ нам не нові. Наприклад, багато наших вчителів давно знайомі з методикою “Лицем до дитини”, часто застосовують інтегроване навчання, вчать дітей бути творчими, ініціативними, комунікабельними, – зазначає Ірина Гурка. – Проте сказати, що це було неважко, також не можу. Вчилися вчитися по-новому усі – вчителі, особливо ті, хто має досвід роботи близько 30 років, батьки та, звісно, діти. Нам залишалося одне – пристосуватися до усього і почати працювати. Як виявилося, це стало не так важко. Сьогодні ми вже бачимо результати вони лише зі знаком плюс”.
Кожен вчитель школи націлений лише на успіх кожного учня, це помітно з перших слів розмови. “Кожен наш учень в центрі уваги. У школі він не просто спостерігач, який лиш те робить, що сидить і виконує те, що його попросять. Це особистість, яка думає, вміє працювати в групі чи парі і прагне самостійно вирішувати питання чи проблеми, – зазначає класний керівник 1-А класу Світлана Гаврюшина. – Для нас, вчителів, це можливо трохи й важче, бо до уроку треба набагато більше готуватися, але воно цього варте. Повернутися до старої системи освіти, звісно, не хотіла б”.

Вчитися без примусу можна!

Відповідно до системи НУШ, у 4-й школі є все необхідне, аби працювати по-новому: діти сидять за гарними кольоровими партами, для роботи використовують цікаві пізнавальні матеріали – цеглинки “Лего”, конструктори, роздаткові матеріали, а теми закріплюють за допомогою музики, відео. Допомагають у роботі й придбана інтерактивна дошка та 3D принтер, на якому учні виготовляють цікаві речі для навчання.
Уроки в дітей проходять не лише за партами – вони гуляють на свіжому повітрі, проводять уроки в музеях та бібліотеках. Чимало дітей додатково відвідують ще й гуртки. Особливо їм до вподоби планета міркувань (логіка) і шахи.
Загалом кожен день в учнів 4-ї школи стартує по-особливому цікаво. Тут навчальний процес починається не із дзвінка, а з ранкового кола. На ігровому килимку або посередині класу діти діляться один з одним своїми враженнями, настроєм, обговорюють новини або самі визначають тему для розмови. Вчителі кажуть, що це дуже зближує дітей, робить їх більш відкритими.
“Завдяки НУШ тепер заохочувати дітей до навчання не потрібно. Діти самі хочуть вчитися, дізнаватися щось нове, – констатувала Ірина Гурка. – Особливо до вподоби дітям ранкове коло. Обов’язково у колі має бути дитина дня. Діти ними стають по черзі, ретельно до неї готуються, заздалегідь думають, що розповідатимуть однокласникам”.
Запроваджені у школі й дві фізкультхвилинки. Зі слів класного керівника 1-В класу Лесі Орищин, щодня і на кожному уроці учитель разом з учнями під музику чи відео роблять цікаву зарядку для очей та рук.
Ще однією особливістю школи є батьківські читання. Щочетверга до класу приходить хтось із батьків, невимушено сідає разом з дітками на килимок, читає улюблені твори малечі та пригощає їх фруктами.
Вкрай захоплено на уроці діти працюють цеглинками “Лего”. Чого діти тільки з ними не роблять: Катруся вміло рахує, Дениско складає слово, а Артем уміє робити з них звуко-буквений аналіз слів! Разом з Олександрою Власовою, класним керівником учнів 1-Б класу, завдяки “Лего” діти розвивають ще й моторику рук. “Тримаючи в руках цеглинки, дітям розминають пальці: систематично стукають по них, “грають” як на фортепіано, – каже вона. – Дітям це завжди дуже подобається і вони з нетерпінням чекають таких хвилинок”.

Власний логотип і гімн

Хоч приміщення школи не надто велике, керівництво постаралося усе обладнати так, аби місця вистачало усім. Перепрофілювати та переобладнати довелося, наприклад, учительську. Її в школі немає, натомість тут функціонує клас. “Школа дуже комфортна – кожну дитину видно, кожну знаємо в обличчя. Загалом наші діти завжди відкриті, ніколи не зазнають стресу, коли, наприклад, до класу приходять інші вчителі чи гості”, – додає педагог.
Пишається 4-та школа тим, що мають власний логотип та гімн. Зі слів Ірини Гурки, його школярі співають досить часто. “У нашій школі досі прийнято по понеділках співати Гімн України. Після нього учні співають гімн школи. Також наш гімн лунає на всіх шкільних урочистостях: лінійках, знаменних датах, концертах, тож його зобов’язані знати усі наші вихованці”, – зазначила співрозмовниця.
На кожну дитину вчитель складає портфоліо, де вкладає здобутки дитини, її творчі роботи. Наприкінці навчального року його віддають батькам для ознайомлення, де вказано, яких знань та успіхів досягла їхня дитина, а за потреби написано, ще над чим треба попрацювати додатково.
Загалом, зі слів Ірини Гурки, плани у керівництва школи чималі. Серед найближчих, звісно, щасливо завершити цей навчальний рік і набрати нових гарних першокласників. А у вересні все почати знову…

Думки учнів про школу

Катруся, першокласниця: “Найбільше мені подобається предмет “Я досліджую світ”, бо там можна не лише багато чого дізнатися, а й додатково щось намалювати чи написати. А ще люблю складати різні цікаві речі з цеглинок “Лего”.
Оленка, першокласниця: “Я люблю свою школу, особливо за те, що вона дала мені багато нових друзів. Найбільше подобається, коли вчителька цікаво переставляє парти. Не розумію, як можна не любити ходити до школи!”.
Владислав, першокласник: “У школі мене навчили писати і рахувати. Взагалі дуже люблю свою школу і гарно у ній вчуся. На Різдво написав гарний твір про Різдво та свої різдвяні канікули у таборі. Вчительці він сподобався, вона залишила його в класі”.
Денис, першокласник: “У школі мені найбільше подобаються уроки англійської та математики. З нашою вчителькою завжди цікаво – усюди нас водить, все розповідає”.
Іринка, першокласниця: “У школі я маю багато друзів, а ще в мене є улюблена вчителька. Часто під час уроків виходимо гуляти на вулицю, відвідуємо музеї та бібліотеки. Домашні завдання майже не задають, хіба що інколи доводиться щось дописати чи прочитати з того, що не встигли на уроці. Обожнюю працювати з “Лего”, з них викладаю фігури, за їхньою допомогою рахую і викладаємо слова”. 
Антон, першокласник: “Я обожнюю уроки англійської та фізкультури. А ще думаю, що найбільшим моїй здобутком у школі є те, що навчився правильно рахувати”. 
Софія, четвертокласниця: “У школі мене навчили любити Україну, свій край, поважати вчителів та друзів. Наша школа маленька, проте це дає можливість кожному учневі знати не лише кожного вчителя, а й інших дітей. Дуже шкода, що 4-та школа лише початкова. Хотілося б тут надалі вчитися, а так доведеться звідси йти… Дуже сумуватиму за нею… Планую вступати у лінгвістичну гімназію. Мені вже відомо, що доведеться складати вступні іспити з математики (де буде багато логіки) та української мови. Думаю, що мені все вдасться здати на відмінно, адже навчання тут на вищому рівні”. 
Марта, четвертокласниця: “У школі вчитися цікаво і легко, тому сумно буде з нею розлучатися. Планую далі іти в академічну гімназію, бо там більше математики”.
Ірина, четвертокласниця: “Дуже шкода, що 4-та школа лише початкова. Як би хотілося тут вчитися до 11 класу. Це було б просто супер!”.

Найцікавіше про школу №4 м. Львова

* У 2006 році ССЗШ №4 реорганізували і поділили на Львівську спеціалізовану школу І ступеня №4 з поглибленим вивченням англійської мови та Львівську лінгвістичну гімназію.
* Школа розташована на вул. Дзиндри, 7.
* Учнями і випускниками школи різних років є письменниця Ірина Левинська (Париллє), героїні ОУН-УПА Катерина Зарицька і Богдана Світлик, мистецтвознавиця Віра Свєнціцька, художниця Галина Захаріясевич-Липа, актор Богдан Ступка, співак Святослав Вакарчук, телеведуча Юлія Бориско, дипломат Маркіян Лубківський. Багато випускників школи є відомими науковцями, лікарями, економістами, дослідниками, юристами, які працюють як в нашій країні, так і за її межами.
* У школі навчається 298 дітей. Є 10 класів, з них три – перших: у найменшому – 18 учнів, у двох – по 28 учнів.
* У школі є власні логотип та гімн. Останній співають щопонеділка після Державного Гімну України та на кожних шкільних урочистостях: лінійках, знаменних датах, концертах.
* Школа працює з 08.00 до 18.00.
* У школі діє чотири групи продовженого дня.
* У школі є два гуртки: планета міркувань (логіка) і шахи.
* На початку нового навчального року на кожну дитину вчитель складає портфоліо, куди вкладає здобутки дитини та її творчі роботи.
* Уроки проводять на свіжому повітрі, в музеях, бібліотеках.
* 97% випускників школи вступають у гімназії.
* Щоранку в кожному класі дітям проводять ранкове коло. Зустріч відбувається на килимку, усі обговорюють погоду, новини чи обрану тему.
* На кожному уроці дітям проводять дві фізкультхвилинки: зарядка для очей, хвилинки позитивного мислення.
* Щочетверга у школі відбуваються батьківські читання та фруктовий день.
* Приміщення школи невеличке, у ній навіть не має учительської, оскільки кожен куточок задіяний для дітей. 
* За державні кошти школі придбали інтерактивну дошку та 3D принтер.
* Набір майбутніх першокласників на новий навчальний 2019/2020 рік розпочнеться наприкінці березня. Першочергово у школу прийматимуть дітей за територіальною приналежністю, дітей співробітників, з сімей, де вже старші діти вчаться. Потім – усіх охочих.

Нова українська школа: що варто знати

Нова українська школа (НУШ) – це реформа загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно із сотнями вчителів та управлінців з освіти по всій Україні.
Реформа НУШ в українських школах запрацювала у 2018/2019 навчальному році, а це означає, що українські першокласники вже отримують якісно нову освіту.
* НУШ – це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і поваги до кожної людини. Це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. А для батьків вона – відкрита, чесна і націлена на співпрацю.
* Головна ідея Нової української школи – компетентнісне навчання. Учні не просто здобувають знання, а вчаться використовувати їх на практиці та опановують навички.
* Значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Дітей вчать вчитися, тому саме навчання побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукає відповіді на запитання, осмислює вивчене, а вчитель допомагає їй у цьому.
* У НУШ діти навчаються граючись. Через гру (тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору і творчих завдань) учні дізнаються набагато більше.
* Інтегроване (об’єднане) навчання. Це означає, що, наприклад, рослини вивчають не тільки з точки зору ботаніки, а й додають до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови та літератури.
* Спонукальне, а не каральне оцінювання. Оцінка – це не покарання, а фіксування, на якому рівні перебуває дитина, і ціль, до якої вона має прямувати. У першому і другому класах бали не ставлять, лише використовують вербальне оцінювання.
Право на помилку. Відсутність страху помилки – це запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.
* Інклюзивне навчання. НУШ – школа, доступна для всіх, у тому числі для дітей із особливими освітніми потребами.
* Новий учитель. З ретранслятора він має перетворитися на помічника, ментора дитини, який супроводжує її в процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Учитель і дитина – це партнери, тому рішення щодо роботи на уроці вони приймають спільно.
* Педагогіка партнерства. Батьки разом з учителями та адміністрацією школи мають спільну мету – щаслива і успішна дитина. Стосунки між ними побудовані насамперед на співпраці, взаєморозумінні та бажанні разом іти до мети.

Іванна Дух, вчитель англійської мови:
– Наша школа з поглибленим вивченням англійської мови, тому на цей предмет робимо великий акцент. У першому класі в дітей цей предмет є тричі на тиждень, а в четвертому – чотири рази на тиждень. Англійську мову, як для дітей у першому класі, так і для решти, проводимо цікаво та пізнавально. Розуміємо, що діти не можуть запам’ятати все те, що, наприклад, написано у підручнику, тому стараємося матеріал охоплювати за допомогою гри чи інших методів. Зокрема, щоб зробити уроки англійської цікавими, доводиться багато матеріалу повторювати, співати, виконувати руханки, вмикати відео. Саме картинки на відео дуже захоплюють дітей, вони таким чином все набагато краще запам’ятовують. У нас навіть є записані спеціальні програми, які демонструють все те, що діти вже вивчили на уроці, і так вони “закріплюють” здобуті знання. Для навчання дуже часто застосовуємо різні змінні види діяльності. Також усе навчання інтегруємо. Якщо, наприклад, тема тижня у дітей “Година і час”, то уроки англійської також під них “підтягуємо”: визначаємо годину, вчимо цифри і так далі. На уроці англійської мови діти у першому класі вже читають, але ще не пишуть, лиш можуть у повітрі рухати пальцями і “вимальовувати” літери. Наприкінці першого класу дитина англійською мовою вже уміє назвати своє ім’я, прізвище, членів родини, знає шкільні предмети, кольори, тварин і навіть промовляє короткі речення.
Тетяна Гандера, мама першокласниці:
– З особливостями навчання у 4-й школі та їхніми підходами я ознайомлена вже давно, оскільки старша донька також тут навчалась. Як кілька років тому, так і зараз школою дуже задоволені, бо в ній справді є високий рівень навчання та потужне викладання англійської мови. Це не може не тішити. Хоч ми мешкаємо дещо віддалено від 4-ї школи, проте, коли постало питання, де вчитиметься молодша донька, сумнівів не виникало жодних – лише тут! І навіть те, що школа невелика, вбачаю у цьому лише переваги – усі всіх знають мало не поіменно, приміщення закрите, класи розташовані компактно, а територія завжди під охороною. Уже практично минув рік навчання моєї першокласниці в цій школі, і за цей час ще жодного разу не виникало якихось непорозумінь чи конфліктів. Не було й таких днів, аби Тая не хотіла йти до школи, хіба що коли вранці було годі прокинутися. Загалом до системи Нової української школи ставлюсь позитивно. Усе суспільство розвивається, рухається вперед, тому й ми не можемо стояти на місці. Реформи в освіті нам усім були дуже необхідні. Ми всі повинні йти лише вперед! І хоч у школі дітям вчитися було цікаво та пізнавально завжди, але тепер стало ще краще. Діти вже не хочуть просто сідати за парти і зубрити якийсь матеріал, вони прагнуть розвиватися, досліджувати та щоразу щось нове пізнавати. Діти хочуть постійного додаткового руху. І тут, без сумніву, усе це є!
Олена Пнєвська, мама другокласника:
– 4-ту школу наша сім’я уже знає приблизно 10 років. Річ у тім, що в ній вже навчається наш третій син. Тобто вже тричі ми ходили в перші класи і так складалося, що тричі до тієї самої першої вчительки. Без сумніву можу сказати, що 4-та школа стала для нас великою родиною. Школа у нас “сильна”, рівень навчання високий. І це не просто слова. Суджу по двох старших синах – початкову школу мої хлопці завершили на відмінно і легко вступили у гімназію. Не потрібно було ані жодних додаткових завдань, ані “підтягувань” із якихось предметів. Хоч кажуть, що НУШ стартувала лише для першачків, проте, це далеко не так. У нашій школі за такою системою працюють усі, зокрема клас мого сина-другокласника. Навчання у них цікаве, інтегроване, на уроках, крім книжок, використовують багато інших цікавих матеріалів, наочно все демонструють на телевізорі чи мультиборді, виходять на вулицю. Помітно, що дитині до школи дуже цікаво ходити, навчальний матеріал подається легко та пізнавально. Син навіть сам хоче виконувати домашнє завдання. Пригадую, як на вихідних, переглядаючи робочі зошити, прочитала, що потрібно було зробити проект про життя Тараса Шевченка. Запитала сина, чому він нічого не сказав, мовляв, вже пізно і не встигнемо нічого зробити, на що той відповів, що вже сам давно все зробив. Виявляється, діти на уроці отримали аркуш паперу, упродовж кількох днів дізнавалися цікаві факти про поета, а вдома треба було лише дещо доробити і домалювати. Отож син без ніяких нагадувань усе зробив сам. А все через те, що матеріал був для нього цікавий. Загалом навчанням у школі дуже задоволені, особливо вчителями та їхнім рівнем навчання та викладання шкільного матеріалу. Тут завжди відчуваються теплі і дружні стосунки між усіма – між директором, вчителями та дітьми. Діти не бояться вчителів, як це прийнято деінде, завжди можуть спокійно до них підійти та вирішити якесь питання. Те саме стосується і нас, батьків: ми завжди можемо підійти до вчителя чи керівництва школи і за потреби щось перепитати, вирішити якесь питань чи просто поспілкуватися. Двері школи для батьків відчинені завжди. У нас навіть батьківські збори проходять незвично і в дуже теплій та дружній атмосфері – за чаєм чи кавою обговорюємо шкільний процес, за потреби вчитель визначає, на що варто звернути увагу. Ми всі тут доповнюємо один одного.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.3805 / 4.64MB / SQL:{query_count}