Пришкільні гуртки: залишать чи ліквідують?

Чи скасують у львівських школах з початку навчального року групи продовженого дня, чи матимуть учні можливість відвідувати безкоштовні гуртки і хто їх утримуватиме, дізналася “Львівська Пошта”

Малювання, музика, шахи, танці – цікаві, веселі та пізнавальні заняття. Однак нещодавно в інтернеті з’явилося повідомлення, що учні можуть залишитися без гуртків та інших освітніх пришкільних і позашкільних благ. Бо, виявляється, новий закон “Про освіту” скасовує групи продовженого дня, утримання гуртків та шкільних бібліотек, оскільки грошей на це немає. Все просто – їх перестали фінансувати по всій країні!
За короткий час це повідомлення набуло широкого розголосу. Хвилю обурення підняли люди з усіх куточків України. І Львів не став винятком. Одні кажуть, що все це маячня, що такого бути не може, але більшість все ж таки стверджує, що це правда, адже від уряду можна чекати чого завгодно. Найбільше  обурює містян, що все зводиться до того, що фінансування освіти відбуватиметься виключно коштом батьків, а державним коштом вчитимуть тільки читати й писати… Як насправді виглядає ситуація, довідалася “Львівська Пошта”.

Перша ластівка

У статті, яка спричинила резонанс, мовиться, що відтепер, згідно з реформою освіти, скасовують групи продовженого дня, утримання гуртків та шкільних бібліотек. Також закон “Про освіту” змінює не лише обсяг освітніх послуг, а й суттєво скорочує державне фінансування програм позашкільної освіти, поглибленого вивчення природничих і гуманітарних предметів. “Реформа провадиться в стилі радянської зрівнялівки, а система освіти має виховувати людей з мінімумом знань, бажано неглибоких. В сукупності ж таке “реформування” в подальшому викличе пониження середнього інтелектуального рівня населення, що, за висновками експертів, як правило, веде до бідності”, – мовиться в повідомленні tenews.org.ua.
Понад те, обдаровані діти, які мали змогу навчатися в спеціалізованих школах, наприклад, із поглиб­леним вивченням фізики, математики, що є базовими галузями для розвитку сучасної високотехнологічної економіки, втрачають таку можливість. Тепер пропонують рівнятися на найслабшого. Держава суттєво зменшує видатки на освітні послуги в школах та понижує гарантії якісної освіти.
Школи з поглибленим вивченням іноземних мов та інших предметів ліквідовують. Держава більше не платитиме за утримання шкільної бібліотеки, психолога, логопеда, соціального педагога, гуртків та груп продовженого дня. Українським дітям фактично пропонують лише приміщення, яке, до речі, також більше не утримуватиметься державою, а передасться на місцевий рівень, де грошей, як відомо, нема, бо бюджет у нас централізований і залежить від “дядька з Києва”.
Унаслідок такої “реформи” під скорочення потраплять найперше вчителі іноземних та української мов, викладачі природничих предметів. Також не буде керівників гуртків і позакласної роботи, де дітям найцікавіше.

Хоч із роботи звільняйся…

Не хоче вірити в правдивість такої інформації Тарас Заморовський. Його двоє дітей – Ірена, яка перейшла в другий клас, і четвертокласник Вадим у групі продовженого дня залишалися завжди. Та й відвідування пришкільних гуртків для них радість. “Раніше наші діти ходили в приватні центри на різні заняття. Та, відверто кажучи, з метою економії грошей і часу минулого навчального року ми записали їх у безкоштовні державні гуртки. Зараз молодша донька двічі на тиждень ходить у пришкільний гурток народних танців і вчиться грати на сопілці, старший син також грає на сопілці і займається айкідо. Останнє платне, бо тренер винаймає в школі приміщення для занять, решта безкоштовна, – розповідає чоловік. – Оскільки ми з дружиною цілий день працюємо, забирати дітей зі школи в обід не маємо змоги. Досі були спокійні, бо знали, що діти в школі і домашнє завдання зроблять, і на гуртки підуть. А що тепер? Якщо син сам додому ще прийде і посидить, то залишати його з молодшою сестрою не дуже хочемо. Віддавати дітей на кілька платних гуртків для нас розкіш”.
Ошелешена такими новинами і Юлія Примак. Каже, що її донька цього року піде в перший клас і мала б залишатися в групі продовженого дня. “Відпустку на два тижні беру з вересня. За той час Єлизавета призвичаїться до школи, адаптується, познайомиться з дітьми та вчителькою, щоб можна було залишати дитину в школі аж до вечора, допоки ми з чоловіком не повернемося з роботи. Іншого виходу в нас нема. Сподіваюся, те, що пишуть, не відповідає дійсності, бо як тоді бути? Невже доведеться комусь із нас звільнятися з роботи? Ну як так?!” – обурюється жінка.

Задля гармонійного розвитку

Шкільний вік – це той час, коли можна встигнути спробувати себе у різних напрямках, заняттях завдяки великому вибору гуртків. На думку вчителя музики, керівника музичного гуртка однієї з львівських гімназій Галини Василівни, щоб організувати учнівське дозвілля, шкільні гуртки просто необхідні. “В сучасному світі успішній людині потрібно багато що знати і вміти. Але цього треба вчитися! У одної дитини може проявитися схильність до малювання, друга вподобає спорт, третя обере музику. Але яким би не було заняття, дитині воно вкрай необхідне, це допоможе їй бути сміливішою, відкритішою, додасть сил долати різні страхи і самовдосконалюватися, – пояснює педагог. – Наприклад, якщо учень боїться відповідати перед класом чи соромиться публічних виступів, то може піти до музичної чи театральної студії, де його поступово “готуватимуть” до сцени разом з іншими дітьми”.

На тому, що гурток є важливим елементом гармонійного і повноцінного розвитку дитини, наголошує начальниця управління освіти Львова Зоряна Довганик. І додає: як групи продовженого дня, так і гуртки при школах функціо­нуватимуть надалі!
“Гурток – це те місце, де дитина може відпочити, розвиватися, проявляти свої таланти і задовольняти власні інтереси. Держава нічого не скасовує! Це повідомлення неправильно трактоване, – запевняє освітянка. – Згідно із законодавством, уже кілька років групи продов­женого дня утримують не завдяки державним субвенціям, а коштом міського бюджету. Наприклад, освітня субвенція, запланована на 2018 рік, прийшла до нас із нестачею 83 мільйони гривень. І саме міський бюджет її дофінансовував. Відповідно будемо намагатися все оптимізувати і утримувати реальну мережу гуртків та груп продовженого дня у школах. Тобто вони функціонуватимуть відповідно до потреб батьків. Їх ніхто не скасовуватиме”.
Зі слів Зоряни Довганик, усе буде, як і в попередні роки: з початку навчального року вчителі складатимуть списки, скільки дітей воліють залишатися в групах продовженого дня і скільки відвідуватимуть гуртки. “Батьки, які мають потребу залишати дітей, писатимуть заяви, а ми формуватимемо групи продовженого дня. Вони будуть безкоштовні”, – додала співрозмовниця.
Як запевнила головний освітянин міста, у Львові, навпаки, усе роблять для того, аби ще більше дітей були зайняті в гуртках. “Маємо такий проект, як позашкілля у школах. Тобто багато гуртків організовуємо на базі шкіл, просимо керівників самих приходити до дітей, аби батьки не возили їх у Будинок школяра чи Будинок творчості. Звісно, це стосується тих гуртків, які можуть розміститися в школах, – переконує вона. – Танцювальні чи спортивні гуртки часто вимагають великих залів, тому працюють переважно в Будинку творчості”.

Експеримент за експериментом
Цього року чотири львівські школи – №67, №98, “Школа радості” і школа “Джерельце” взяли участь в пілотному проекті “Школа повного дня”. Зі слів Зоряни Довганик, навчально-виховний процес у них тривав вісім годин. В першій половині дня була навчальна діяльність, фронтальна, групова, інтерактивна. Друга половина дня обов’язково включала розвиткову та пізнавальну діяльності. Діти мали змогу щодня брати участь в різноманітних екскурсіях, відвідувати гуртки. Після 16.00 вони або йшли додому, або залишалися в групі продов­женого дня та відвідували гуртки, які працювали в школі. На переконання освітянки, пілотний проект був вдалим і наступного навчального року поширюватиметься на інші школи міста!


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7606 / 4.43MB / SQL:{query_count}