У перший клас по-новому

З вересня 2018-го у школах впровадять нову систему освіти. Яким буде інший стандарт початкової школи, чи зможе реформа освіти запрацювати вчасно та які сюрпризи і зміни чекають на львівських першачків і їхніх батьків

Для багатьох дітей школа асоціюється зі страхом. У когось через погані оцінки, у когось через постійні зауваження щодо поведінки чи невиконане домашнє завдання. Діти часто бояться повертатися додому, бо “мама покарає”, а “тато вб’є”. Маємо надію на те, що нарешті все зміниться, і давні радянські стереотипи “мусиш вчитися”, “всі вчаться, і ти будеш” залишаться в минулому.
Хвалити, не критикувати, менше зубрити, натомість отримувати більше практичних знань і вмінь критично оцінювати інформацію – ось що тепер буде в пріоритеті. Уже з цієї осені всі учні перших класів України та їхні батьки зможуть на власному досвіді відчути, що таке Нова українська школа (НУШ).
За попередньою інформацією, на 1 вересня 2018 року в школах Львова планують сформувати 300 перших класів по 30 учнів. Це приблизно на два десятки більше, аніж є зараз.
Проте до старту НУШ активно готуються не лише самі учні, а й учителі. Для них активно проводять підготовку, переорієнтацію, вчать ставати для своїх підопічних друзями та партнерами і разом іти до мети – навчитися вчитися.
До школи з чужої території обслуговування можуть потрапити діти, брати і сестри яких уже навчаються в цій школі, а також діти, батьки яких працюють у цій школі чи внутрішньо переміщені особи
Загалом на потреби початкової школи виділили чимало грошей – майже два мільярди гривень. “На Нову українську школу через різні субвенції в 2018 році держава передбачила 1 мільярд 869 мільйонів 749 тисяч гривень. З них 998,7 мільйона підуть на закупівлю обладнання для початкових класів, а 386,5 – на підвищення кваліфікації вчителів”, – заявила ще на початку квітня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Наразі ж, як пояснила головний освітянин Львова Зоряна Довганик, до них ще жодні кошти не надійшли. “Для впровадження НУШ у львівських школах за перерозподілом наше місто отримає в межах 12,7 мільйона гривень. Кошти ще не надійшли, але вже можемо сказати, що їх буде недостатньо. Звісно, велику частину грошей виділить місто. Зараз працюємо над розрахунками”, – пояснює вона.
Чи зможе реформа освіти запрацювати вчасно, що її може загальмувати, яким буде новий стандарт початкової школи і які сюрпризи та зміни чекають на львівських першокласників, дізналася “Львівська Пошта”.

До школи – за пропискою

З цього року правила прийому дітей до перших класів змінилися. Тепер першочергове право на зарахування мають ті, що живуть поруч зі школою! Це передбачене новим Законом України “Про освіту”.
“Заяви від батьків для зарахування їхніх дітей до першого класу керівники навчальних закладів уже приймають. І оскільки тепер кожна школа повинна мати закріплену територію обслуговування, перевагу віддаватимуть тим дітям, які живуть біля школи, – каже Зоряна Довганик. – Батьки звикли, що мають право обирати школу кращу, сильнішу, спеціалізовану, тому на цьому тлі вже починають виникати конфлікти. Доводиться пояснювати, що з осені вже не буде ніяких спеціалізованих шкіл, скасовані всі конкурси, вступи чи тестування – усі школи будуть на одному рівні”.
До школи з чужої території обслуговування можуть потрапити діти, брати і сестри яких уже навчаються в цій школі, а також діти, батьки яких працюють у цій школі чи внутрішньо переміщені особи.
Якщо ж батьки хочуть віддати дитину до школи за межами територіальної прив’язки, її можуть прийняти лише в тому випадку, якщо там будуть вільні місця. “На сьогодні ми не маємо чіткої інформації, де можуть бути вільні місця чи скільки дітей навчатиметься в тій чи тій школі, оскільки триває набір і подача документів. Думаю, місць у школах вистачить усім, навіть у густонаселених спальних районах Львова. Школа зобов’язана прийняти всіх дітей зі своєї території обслуговування. Якщо ж станеться так, що дітей у школі буде дуже багато, доведеться їм вчитися у другу зміну. До цього мають бути готові насамперед батьки учнів третіх, четвертих і п’ятих класів”, – веде далі Зоряна Довганик.

Майбутні зміни

Відтепер дитина, яка йде у перший клас, не зобов’язана показувати рівень своєї навченості, оскільки Нова українська школа створена саме для того, щоби навчити дитину вчитися! Усі знання і навики – читати, писати і рахувати вона повинна здобути в першому класі!
“Способів і методів упровадження нових підходів до навчання дітей дуже багато. Нова українська школа руйнує стереотипи, бо це зовсім інший спосіб подачі знань, – каже посадовець. – Відтепер учитель буде не просто викладачем, а насамперед партнером і наставником. Використовуватиме під час уроку певні методи, активні підходи до викладення теми. Наприклад, дитина не вивчатиме тему уроку, а пізніше її засвоюватиме. Спочатку вона все виконає практично і спільно з учителем дійде певних висновків”.
Передбачена в першачків і ранкова зустріч: діти ставатимуть у коло чи сідатимуть на килимок і ділитимуться своїми враженнями – що вони очікують від сьогоднішнього дня і з якими почуттями хочуть повернутися додому.
Крім того, на учнів чекає багато експериментів, досліджень, робіт у групах. Парти вже не будуть розташовані так, що діти дивляться одне одному в потилицю, а стоятимуть колом чи ще якось по-іншому. Діти мають навчитися працювати в команді, уміти ділитися думками, підтримувати одне одного, більше спілкуватися. Буде присутня гра, різні види читання, а на кінець робочого дня – рефлексія: зворотний зв’язок із дитиною після засвоєння поданої інформації.
Не буде в першачків і домашніх завдань. Єдине – батькам доведеться допомагати дітям підготуватися до практичного заняття чи реалізації проекту
Також, відповідно до нового стандарту освіти, першокласники писатимуть олівцем. Зі слів Зоряни Довганик, завдяки цьому в них зникне страх зробити помилку. “Коли дитина зможе витерти і написати потрібну літеру, тоді вона буде впевнена у своїх силах. Це дозволить їй учитися, рухатися вперед, а не думати над тим, помилилася вона чи ні”, – додає Зоряна Довганик.
Жодної техніки читання та її перевірки вже не буде, адже набагато важливіше те, не скільки дитина прочитала, а чи зрозуміла текст та чи вміє поставити до нього запитання.Не буде в першачків і домашніх завдань. Єдине – батькам доведеться допомагати дітям підготуватися до практичного заняття чи реалізації проекту.
Однак при всій “спрощеності” навчального процесу дисципліни в школі ніхто не скасовував. Просто тепер кожна дитина повинна для себе зрозуміти, що це таке. “Відповідно до нових правил, діти разом із учителем самостійно формуватимуть правила поведінки в класі. І коли вони самі напрацюють правила поведінки, кожен буде їх дотримуватися. Діти будуть відповідальними, бо то була їхня ідея і їхня думка була врахована”, – коментує освітянка.

З цікавістю і без примусу

Аби зрозуміти, чи зможуть українські діти вчитися за новими стандартами освіти, 100 українських шкіл по цілій країні вже випробували на собі цю концепцію. В експерименті взяли участь і п’ять шкіл Львова – №66, початкова школа “Світанок”, школи “Малюк”, “Дивосвіт” і школа №99. Уже є й перші враження батьків та педагогів.
Закінчує перший клас за новим стандартом освіти син Оксани Щерби. Жінка каже, що рік у школі для них минув непомітно. Син на уроки не те що йде охоче – поспішає. “Спочатку були хвилювання, переживання, як шестирічна дитина справлятиметься на уроках, якою буде її успішність. Але майже з перших днів ми зрозуміли, що все добре: діти бавляться, малюють, пишуть, щось розглядають і при цьому вчаться, – запевняє жінка. – Мій Ілля, який на початку осені знав лише букви, цифри і читав по складах, за короткий термін навчився швидко читати і сміливо рахувати”.
“Стару” та “нову” школи може порівняти й Галина Криницька. Її син Артем ось-ось закінчить четвертий клас, а донька Соломія – перший. “Коли син ішов у перший клас, то вже вмів читати і рахувати. На уроках багато працював, учив табличку множення і носив важкий ранець із підручниками. Домашніх завдань не було, та все одно вдома завжди доводилося доробляти те, що не встиг зробити на уроці. Тобто був звичайний робочий день школяра, – розповідає співрозмовниця “Львівської Пошти”. – А в донечки все по-іншому: до школи вона може нести замість підручника… кленові листочки, а замість зошита кольорові олівці або ляльку. За цей рік вони часто ходили на вулицю, пізнавали довколишній світ, а в дощ бавилися у класі на килимку. Вважаю, саме так і повинні вчитися малі діти – без примусу і з цікавістю в очах”.
100 українських шкіл вже випробували на собі нову концепцію. В експерименті взяли участь і п’ять шкіл Львова – №66, початкова школа “Світанок”, школи “Малюк”, “Дивосвіт” і школа №99
Задоволені стартом Нової української школи батьки, діти і сама директор спеціалізованої середньої школи №66 Лілія Фещук. Ось уже рік, як цей навчальний заклад перейшов на новий державний стандарт освіти. З її слів, уроки в дітей проходять за принципом інтегрованого навчання: вони більше досліджують, творять, пізнають і практикуються.
“В Новій українській школі присутня культура комунікації. Тепер діти і вчителі мають партнерські, дружні стосунки, бо є спільна мета – разом відкривати світ, що швидко розширюється та змінюється, – пояснює директор школи №66 Лілія Фещук. – Дисципліна і правила нікуди не зникли, просто тепер ніхто на них не зациклюється, навпаки, заохочуємо висловлювати свої думки, працювати в команді. Учитель почав дивитися на рівні очей дитини. А в школярів зник страх помилки, бо підхід до навчання та вимог зовсім інший”.

Реформа не без проблем…

Як саме відбуватиметься старт Нової української школи в усіх навчальних закладах України і чи буде він успішним, багато в чому залежить від самих учителів та наявності всіх необхідних матеріалів, підручників.
Як зазначає Зоряна Довганик, уже з вересня педагогам доведеться вчитися разом із учнями, бути креативними, хотіти змін та запроваджувати новації. “У вчителів буде зовсім інший підхід до роботи. Педагог повинен бути молодим душею, активним, ініціативним. Можливо, йому доведеться сісти з дітьми на килим, подивитися на освітній процес очима дітей. Він повинен буде допомагати дитині вчитися, а не просто давати певні педагогічні настанови, – каже освітянка. – Звісно, буде нелегко, але більшість вчителів уже пройшли відповідне навчання в нашому навчально-методичному центрі”.
Також, аби система запрацювала на всі сто, у кожному класі мають бути відповідні навчальні зони. Їх затвердили аж сім. Завдяки цим зонам діти зможуть і вчитися, і відпочивати. На думку Зоряни Довганик, не всі львівські школи (зрештою, як і по всій Україні) мають великі класи і можуть умістити всі згадані зони. Здебільшого вони є в тих приміщеннях, які колись використовували як садочок. Але, на думку співрозмовниці, вихід завжди є – для своєї роботи вчителі можуть використовувати рекреації: виходити на подвір’я, ходити в бібліотеки, театри.
Але ще до кінця не визначилися із навчальними матеріалами, за якими навчатимуть першачків. Батьки майбутніх школярів побоюються, що все знову доведеться купувати власним коштом. Зоряна Довганик каже, що це неможливо. “На даний момент відбувається вибір підручників для Нової української школи. Сподіваємося, що все встигнуть схвалити і надрукувати до 1 вересня. Забезпечення підручниками – завдання держави. Батькам не доведеться нічого купувати, бо це нереально! Відразу після друку книжки розподілятимуть по районах і школах. Швидше з’явитися в продажу вони не зможуть. Зрештою, якщо надрукувати їх справді не встигнуть, завжди є матеріали, які батьки спільно з учителями зможуть роздрукувати”, – резюмує Зоряна Довганик.

У наступному номері – читайте продовження теми: інтерв’ю із Ольгою Зелінською, учителькою початкових класів Львівської СЗШ №73, тренером Нової української школи, про головні відмінності навчання по-новому і те, що мають знати й уміти діти, які підуть у перший клас.

Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі

1. Зона відкриттів
Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.
2. Зона новин
Ця зона допоможе керувати класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, і температуру повітря, і світові новини. 
3. Зона матеріалів
У ній можна розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Місце можна використовувати для таблиць із формулами та графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів.
4. Комунікативна зона
Ця зона для обговорень того, що було вивчене, для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають учителеві можливість оцінити прогрес дитини і отримати інформацію на майбутнє.
5. Зона тиші
Ділити простір класу з двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, а деяким просто потрібна зона тиші, щоби робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку мають бути. Якщо це можливо, дітям можна дати навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.
6. Зона вчителя
Це маленька оаза, простір, де вчитель може показати фотографії родини, друзів, хатніх тварин або ж залишити кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від учнів чи інших учителів. А ще цю зону можна використовувати для проведення розмов тет-а-тет із учнями.
7. Тематична зона
Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних книг, ігор, що стосуються предмета. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Тут можна розмістити діаграми, ключові ідеї та стратегії, тематичні картки тощо. А також представити портрети визначних людей, роздруківки з термінами та різні допоміжні матеріали..

Іванна Коберник, радник міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО “Батьківський контроль” та “Смарт освіта”:
– Головна відмінність Нової української школи у тому, що вона відповідає реаліям ХХІ століття і готуватиме дітей до життя, яке дуже швидко змінюється, та даватиме не лише суму знань, які дуже швидко застарівають, а знання, вміння і навички, які допоможуть дітям бути успішними в майбутньому. Головне завдання початкової школи – щоби дитина полюбила вчитися, навчилася вчитися з розумінням того, що це доведеться робити все життя. На відміну від попередньої системи освіти велика увага приділятиметься розвитку не лише когнітивного інтелекту, а й емоційного – вміння співпрацювати, конструктивно висловлювати свої емоції, розуміти і приймати емоції інших людей, мирно вирішувати конфлікти та складні завдання. На це також має бути спрямована робота вчителя. Цього нині навчають за допомоги обов’язкового для всіх учителів, які набирають перші класи, онлайн-курсу і на курсах підвищення кваліфікації. Це враховане і в новому держстандарті початкової освіти, і в типових програмах, і в нових підручниках. Цей новий стандарт в режимі експерименту вже рік реалізовують у ста пілотних школах – по чотири в кожній області. Ми моніторимо ситуацію в них, і враження батьків нас дуже тішать: діти хочуть ходити до школи, їм подобається вчитися. Новий закон і новий стандарт дають учителеві повну автономію, він може взагалі не використовувати підручники, якщо виконуватиме вимоги держстандарту. Підручник перестає бути єдиним каноном, на який усі зобов’язані орієнтуватися! Пілотні класи працювали без підручників – за роздрукованими чи електронними матеріалами. Була модельна програма, різні варіанти матеріалів, однак маємо позитивні відгуки. У підручник життя школи не впирається – це також один із засадничих принципів реформи. Урок може проходити на вулиці, в музеї, у вигляді походу до супермаркету і даватиме дітям кращі знання і навички, аніж просто сидіння за книжкою і зошитом. Однак свобода учителя полягає в способах досягнення результатів, визначених новим стандартом, який суттєво відрізняється від попереднього. Ніде в світі перехід до компетентісного підходу в освіті не відбувся за один рік. У всіх країнах були прогресивніші й консервативніші учителі. МОН зробило все можливе, аби донести до найширшої аудиторії вчителів усю необхідну інформацію. Однак будь-яка реформа буде успішною тільки тоді, якщо матиме підтримку суспільства! Тому важливо, щоби батьки, яким доведеться мати справу із занадто консервативним учителем, коректно звернули йому увагу на вимоги держстандарту, а за потреби навіть поговорили з директором. Це прискорить упровадження реформи. Головна порада батькам: не хвилюйтеся і не порівнюйте навчальний досвід своїх дітей зі своїм власним, бо світ змінився, і вимоги до того, що має знати і вміти дитина, сьогодні не такі, як були 20-30-40 років тому! Батькам треба переключитися і жити сьогоднішнім днем, спостерігати за дитиною, а також шукати більше достовірної інформації. Раджу зайти на сайт Нової української школи – nus.org.ua. Там можна знайти відповіді практично на всі питання. Адже найкращий спосіб боротьби з тривогою – поінформованість. Спостерігайте за своєю дитиною. Якщо вона радо йде до школи, розповідає цікаві речі про те, що відбувається в школі, якщо її допитливість зростає, вона ставить багато запитань, відкрита до нового – це головний маркер, що адаптація до школи проходить у неї нормально.
Богдан Остальський, головний педіатр Львова:
– Ще в березні набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я, який скасував медичну карту дитини для вступу до школи та дитячого садка. Це була розширена довідка/документ (026/о) на восьми сторінках формату А4, де була докладна інформація про всі огляди і процедури, які проводили дитині. Її заповнювали від руки і зберігали в школах та дитячих садках. Відтепер для вступу до школи чи в дитячий садок така медична карта дитини є непотрібною! Її форма недійсна, тож від батьків її не мають права вимагати. Уся інформація про результати огляду залишається і зберігається в стінах поліклініки, і всього цього не потрібно подавати у школу! До школи потрібно буде подати лише медичну довідку форми № 086-1/о – “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язково медичного профілактичного огляду”. Щоби її отримати, дитині, яка йде у перший клас, разом із батьками доведеться пройти всіх необхідних спеціалістів відповідно до віку. Це практично всі вузькі спеціалісти. А далі піти до свого сімейного лікаря, який має зробити висновок і видати довідку невеликого формату. Довідка ця повинна містити таку інформацію: дані про дитину, про те, чи вона здорова, щеплена, чи не мала контактів з інфекційними хворими і чи може відвідувати навчальний заклад. Тобто містити інформацію про результати медогляду та рекомендації щодо занять фізкультурою.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7699 / 4.59MB / SQL:{query_count}