ЗНО-2018: репетитори чи самоосвіта?

У скільки обійдеться підготовка до ЗНО, якого репетитора обрати та чи можливо успішно пройти тести без додаткових витрат на індивідуальні заняття

В Україні система зовнішнього незалежного оцінювання діє вже понад десять років. Підготовка до ЗНО непокоїть та змушує не спати ночами як абітурієнтів, так і їхніх батьків. Ще б пак, за рік учні мають повторити увесь шкільний матеріал, надолужити те, що колись пропустили повз вуха. Буває, їм важко самотужки це зробити, тож батьки витрачають чималі кошти на репетиторів, сподіваючись, що на індивідуальних заняттях діти зможуть краще підготуватися до доленосного тестування.
Незважаючи на всі клопоти та переживання, учні випускних класів та їхні батьки радіють, що система ЗНО об’єктивна. Відтак не потрібно відкладати річну зарплату та шукати знайомих, через яких буде можливість “віддячити” деканові за вступ, як це було раніше. Не потрібно нести викладачам “дефіцити” – консерви, будівельні матеріали, крупи, аби ті гідно оцінили вступний іспит абітурієнта. Звісно, сьогодні це смішно, але досі люди старого гарту переконані, що ЗНО можна… купити. Насправді ні! Та все ж доведеться витратити кошти на репетиторів або ж спробувати самостійно підготуватися до вступу. До слова, останній варіант часто унеможливлюють самі батьки. Мовляв, ЗНО без репетиторів скласти неможливо. Хоча насправді репетитори жодних тестів чи варіантів відповідей не дають – лише знання! І щоб здобути ці знання, треба добряче попотіти.

Неможливо навчити того, хто не хоче вчитися

“Результат ЗНО на 20 відсотків залежить від репетитора, тобто від його здатності організувати дитину до роботи і на 80 відсотків – від самого учня. Бо неможливо навчити того, хто не хоче вчитися. Переважно репетитор тет-а-тет розповідає те саме, що й учитель на уроках. Насправді проблема в тому, що у класі, де тридцять дітей, увага, так би мовити, розсіяна. Тож лише дитина, здатна до самоорганізації, зможе засвоїти матеріал. А учневі, який не може зосередитися на предметі, потрібен той, хто організує його до роботи – репетитор”, – розповідає викладач Франкового вишу, репетитор з математики Ірина.
Відтак репетитор ще раз проговорює дитині той матеріал, який викладали вчителі на уроках. Однак немає жодної гарантії, що вступник, відвідуючи додаткові заняття, успішно пройде ЗНО.
“Результат ЗНО залежить насамперед від того, як абітурієнт налаштувався на навчання. Особливо якщо цей процес підкріплений видатками в сім’ї. Тоді дитина більше старається, розуміє, що повинна вчитися. Думаю, абсолютно реально можна скласти ЗНО самостійно. Все залежить від свідомості, наполегливості, старанності. Дитина, яка вчиться і ставить собі за мету скласти ЗНО самостійно, отримує непоганий результат. Водночас є випадки, коли учні ходять до репетиторів, та все одно погано складають ЗНО. Деякі просто відсиджують заняття, не усвідомлюючи, що нічого надзвичайного репетитор не зробить, дива не станеться!” – наголошує вчитель львівської середньої школи, репетитор з української мови та літератури Марія.

Викладачі вишів охоплюють більше матеріалу

Вибір серед репетиторського складу чималий – викладачі вишів, шкільні учителі, різноманітні курси тощо. Звісно, викладачі вишів обходяться батькам значно дорожче, бо оцінюють свою роботу значно вище.
“Якщо говорити виключно про математику, то тих знань, які дають у школі, абсолютно вистачить, аби написати завдання першого та другого рівнів складності. Лише з третім рівнем – логічним мисленням – викладачам ВНЗ все ж легше працювати, аніж шкільним учителям. Насправді в цьому рівні доволі складні завдання, наприклад, рівняння з параметрами, стереометрія, що, мабуть, далеко не кожен учитель вміє логічно та доступно пояснити дітям, щоб вони це справді зрозуміли”, – каже викладач Франкового вишу Ірина.
Студентка Вероніка, яка ходила на репетиторство до викладачів вишу, переконана, що вони мають інший підхід та можуть охопити більше матеріалу. Однак якщо дитина не має бажання ходити на додаткові заняття, їй буде байдуже, в кого просиджувати навчальні години – у вчителів чи у викладачів…
“Готувалась до ЗНО виключно з репетиторами – викладачами Франкового вишу. Всі предмети склала на 180 – 185 балів. Викладачі ВНЗ обходяться значно дорожче, проте їхній підхід також відрізняється від шкільних учителів. До того ж, коли готувалась до ЗНО, моя викладачка пропонувала написати наукову роботу, за яку, в разі призового місця, додали б 10 балів до ЗНО. Суттєва перевага викладачів ВНЗ у тому, що вони підносять знання дитини до того рівня, аби вона могла претендувати на “бюджет”. Однак вимагати гарантій вступу до вишу від викладачів також не можна: все залежить не тільки від рівня знань чи можливостей абітурієнта, а й від хорошої мотивації”, – розповідає студентка географічного факультету Франкового вишу Вероніка.

Учителі краще орієнтуються в шкільній програмі

Самі ж учителі переконані, що під час підготовки до ЗНО потрібно вміти відсіювати матеріал, який навіть не ввійшов до програми.
“Не думаю, що викладачі вишу здатні краще підготувати дитину до ЗНО, аніж шкільні учителі. Адже тестування – це завдання саме зі шкільної програми. Тож саме вчитель має розуміння, чого дитину потрібно навчити. Водночас викладачі вишів подекуди “гублять” якісь елементарні речі попри те, що мають фахову підготовку. Тож дитина у викладачів ВНЗ може вчити значно більше, та серед того “більше” не завжди може взяти те, що потрібне саме для успішного проходження ЗНО”, – запевняє учителька львівської середньої школи Марія.
“Торік учень нашої школи ходив на репетиторство до викладача з історичного факультету і склав ЗНО на 160 балів. Тобто не так важливо, чи ходить дитина до викладача вишу чи до шкільного учителя. Важить те, як вона готується та наскільки серйозно ставиться до вступу. До слова, викладач університету вивчає та викладає окремий розділ історії, а підготувати дитину потрібно від найдавніших часів до сьогоднішніх. Водночас шкільний учитель знає всю програму, постійно “вариться” в цьому. Вважаю, що роботу вчителя та дитини можна розділити 50 на 50. Завдання учителя – подати весь матеріал, а завдання дитини – засвоїти його”, – розповідає учитель львівської середньої школи, репетитор з історії Любов.
Студентка Ольга, яка ходила на репетиторство до шкільних учителів, вважає,  що різниці між викладанням немає. Головне правильно підійти до цього процесу, налаштувати себе.
“Як студентка, з упевненістю можу сказати, що програма ЗНО доволі легка. Тим паче сьогодні є безліч безкоштовних ресурсів, онлайн-курсів. Також можна взяти конспект у однокласника, який ходить до репетиторів, та вчитися самостійно. Важким для випускників є те, що ЗНО пишуть у школі в іншій частині міста в присутності незнайомих людей, без жодного права на перездачу. Тобто насправді ЗНО не таке складне, як емоційно важке для дітей. Якщо дитина бодай щось вчила у школі, є свідома того, що вступ до вишу –відповідальний крок, вміє налаштуватися на щоденне вивчення предметів, то цілком реально може успішно скласти ЗНО без репетиторів”, – каже студентка Інституту економіки та менеджменту НУ “Львівська політехніка” Ольга.
З її слів, батьки можуть найняти хоч десять репетиторів, та якщо дитина не усвідомить, що потрібно докласти зусиль та вивчити предмет, нічого з того не буде. “Батьки завжди казали, що мій вступ – заслуга репетиторів. Частково погоджуюся з цим. Проте якби в 11-ому класі я не усвідомила, що одна річ – ходити до репетитора, а друга – вчити те, що дає репетитор, то навряд чи отримувала б сьогодні стипендію. Тобто без внутрішнього налаштування на успішне складання ЗНО репетитор може хоч об стінку битися – це не дасть ніякого результату. Всі репетитори – мої шкільні учителі. Мої результати на ЗНО з усіх предметів по 180 балів”, – розповідає Ольга.

Самоосвіта: важко, але реально

Шкільні учителі та викладачі вишів запевняють, що дитина може скласти ЗНО самостійно – все залежить від старання. “Абітурієнт цілком реально може самостійно скласти ЗНО. До речі, такі випадки трапляються часто. Вступники можуть самостійно готуватися, а потім приходити на консультації до вчителів. Держава оплачує вчителям такі консультації, на яких вони пояснюють те саме, що й під час репетиторства. Наприклад, до мене на консультацію приходили учні, яким я пояснювала, на що варто звернути увагу, радила тести. Згодом вони проходили ЗНО на 190 балів і більше. До слова, то був історичний клас, було п’ять годин історії на тиждень, і це має значення”, – розповідає репетитор з історії Любов.
Підтвердженням цих слів є студенти, які готувалися самостійно та вступили на державну форму навчання в престижні виші країни. “Вважаю, що система ЗНО є справедливою, чесною: вступають ті, що бодай зуміли здолати шкільну програму. Також упевнена, що підготуватися до ЗНО самостійно важко, проте цілком реально. Я, наприклад, самостійно готувалася. Математику завжди розуміла, вчила, тож лише купила книжки для підготовки та проходила минулорічні тести ЗНО. Відтак власними зусиллями склала цей предмет на 198 балів. Але зауважу, що багато чого залежить від системи нарахування балів та складності самих завдань, які, до слова, щороку змінюються”, – розповідає студентка економічного факультету Франкового вишу Софія. “Насправді пощастило вступити на “бюджет” лише завдяки успішному ЗНО з математики. Наприклад, історію України готувала самостійно, “плавала” в цьому предметі і склала його на 155 балів. Тобто у випадку, якщо предмет важко дається або взагалі відсутнє розуміння, що вчити, варто ходити до репетитора”, – каже дівчина.
Отож, висновок банальний – вступає той, хто вчиться! Можна витрачати тисячі на репетиторів, проте навіть прохідний поріг не здолаєш. Або ж цілий рік вчитися самостійно, ходити на консультації, не лінуватися і пройти на “бюджет”. Як кажуть у народі, як постелиш – так і виспишся. Усе залежить лише від вас, випускники!

Підготовка до ЗНО: готуйте… 30 тисяч

“Львівська Пошта”, поспілкувавшись із львівськими репетиторами та промоніторивши різні сайти, підрахувала, скільки в середньому коштуватиме підготувати учня до ЗНО-2018. Найпопулярніші категорії репетиторів в Україні: українська мова та література, математика, історія України та англійська мова. Переважно репетитори вказують ціну за годину заняття. Так, у середньому година заняття з української мови коштує 80 – 120 грн; математики – 100 – 150 грн; історії – 70 – 100 грн. Що стосується англійської мови, то ціни варіюються від 100 до 300 грн за годину. До слова, часто репетитори з англійської мови вказують ціну в іноземній валюті. Загалом вартість додаткових занять залежить від того, чи репетитор – вчитель у школі, чи викладач вишу, який у нього досвід та наскільки успішно проходили ЗНО учні, яких він готував.
Отож, виходячи з цін, підрахуємо приблизну загальну вартість:
Українська мова та література: 2 год * 2 уроки на тиждень * 4 тижні * 8 місяців * 80 грн/год = 10 240 грн. 
Математика: 2 год * 2 уроки на тиждень * 4 тижні * 8 місяців * 100 грн/год = 12 800 грн.
Історія України: 2 год * 2 уроки на тиждень * 4 тижні * 8 місяців * 70 грн/год = 8960 грн.
Таким чином, підготовка до ЗНО-2018 з репетиторами із трьох предметів за вісім місяців обійдеться щонайменше 32 000 грн. 

Вступ у виш: платформи для безкоштовної підготовки

На жаль, сьогодні далеко не кожен має можливість відвідувати репетиторів. Переважно такі заняття оплачують батьки, які подекуди ледве кінці з кінцями зводять. Для учнів, які мріють вступити, є інший спосіб – безкоштовні онлайн-курси. Вони полегшують самостійну підготовку до ЗНО, адже фільтрують інформацію та теми, які охоплює програма.
“Ilearn” – на платформі є курси з української мови та літератури, англійської, математики, історії України та біології.
“Prometheus” – тут доступні курси з української мови та літератури, математики та історії України.
“Готуємось до ЗНО” – на онлайн-платформі доступні зручні й насичені експрес-уроки з української мови й літератури.
“Akademia.in.ua” – освітній портал, який пропонує найбільшу кількість безкоштовних онлайн-курсів із підготовки до ЗНО. Тут знайдете такі дисципліни: українська мова та література, історія, географія, біологія, хімія, іноземні мови та математика.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7853 / 4.48MB / SQL:{query_count}