1 вересня: благодійність замість квітів

Батьків школярів закликають не витрачати грошей на букети в День знань, натомість віддати кошти на допомогу армії або на лікування хворих дітей

До школи – без квітів, а гроші – на благодійність. Ось уже кілька років по всій Україні громадські активісти і просто небайдужі батьки закликають не нести традиційні святкові букети на День знань, а витратити ці кошти раціональніше. Мовляв, квіти постоять один-два дні і зів’януть, а благодійні внески можуть урятувати не одне життя.
І якщо на початках цю акцію підтримувало лише кілька шкіл, то цього року така ініціатива стала набирати обертів – до благодійності готові долучитися десятки, навіть сотні навчальних закладів по всій Україні. Чимало серед них і шкіл Львова та області. Принаймні про це особисто розповідають учителі, батьки учнів або ж закликають робити це через соціальні мережі. Хоча є й чимало противників таких починань. На їхню думку, не варто у вчителів забирати квіти, бо це доказ поваги і вдячності за їхню працю.
То чи готові львівські батьки долучитися до цієї акції, що нестимуть до школи в День знань їхні діти – квіти чи гроші, що думають про таку ініціативу самі вчителі, дізнавалася “Львівська Пошта”.

Гроші на армію чи на вітер?

Наша країна в стані війни ось уже чотири роки. Бійці, які цілодобово  тримають для нас небо, завше потребують допомоги – комусь треба бронежилет, комусь берці… Аби хоч якось допомогти війську, чимало ініціативних батьків та й самих директорів шкіл закликають не нести в цей день букетів, а матеріально допомогти війську. Це той рідкісний випадок, коли перспектива залишитися без квітів більшість учителів не ображає.
Одні з перших навчальних закладів нашого міста, які підтримують безквіткове 1 вересня, – Львівська спеціалізована середня школа №2 та Львівська школа I-III ступенів №69.
“Квіти – це зайва витрата грошей, краще вони підуть комусь на користь. Тому цього року, як і в два попередні, під час урочистої лінійки наші учні ходитимуть зі скриньками і збиратимуть гроші на АТО, – розповідає “Львівській Пошті” заступник директора з виховної роботи школи №69 Олександра Захарків. – Звісно, акція має рекомендаційний характер – у жодному разі ніхто нікому нічого не нав’язує, просто повідомляємо, що є така ініціатива. І батьки, і діти, так само, як і вчителі та керівництво школи, ставляться до цього вкрай позитивно, бо розуміють, що це життя і безпека кожного з нас. Мир для нас найголовніший”.
Зі слів освітянки, під час минулорічної акції школі вдалося зібрали 4,5 тисячі гривень. Усю суму витратили на потреби воїнів. Зокрема, закупили продукти харчування, матеріально допомогли учням, батьки яких є учасниками АТО, та придбали матеріали для маскувальних сіток.
Безквіткове 1 вересня підтримують школи №2 та №69 м. Львова
Тему благодійності замість придбання квітів на 1 вересня почали широко обговорювати і батьки, і вчителі. Одні кажуть, що ініціатива щодо збору грошей на допомогу потребуючим – чудова ідея і що вони вчинять саме так. Другі – що не варто цього робити, бо прийти учневі на День знань до вчительки без квітів не личить. Треті додають, що можна вчинити і так, і так.
“Зробити благодійний внесок і адресно скерувати допомогу набагато мудріше рішення, аніж витратити сотню на букет. У кращому випадку його вчителька з десятками інших поставить у відро з водою, а один-два букети забере додому, в гіршому – квіти просто зів’януть, і за кілька днів їх треба буде викинути. А так є шанс комусь допомогти. Тому я однозначно дам своїй дитині гроші, щоби зробила благодійний внесок”, – запевняє мама школярки Оля Кузьмич.
Іншої думки щодо цього вчитель Катерина Вірко. В одній із соцмереж вона написала: “Залиште вчителю хоча б квіти... Пам’ятаю цю акцію в минулому році. На педагогічній нараді оголосили: “Жодних квітів, і передайте це батькам!”. Передали, попередили. Проте принесла одна родина мені квіти. Знаю, що від щирого серця. Ну не встигла я їх приховати в класі. Стою на лінійці з букетом, всі поглядають на мене, немов я корупціонер… Мені має бути соромно? За що? За свою працю, за ночі із зошитами, за вдячність батьків? Може, за те, що я вчитель? У сучасного вчителя відібрали майже все – повагу суспільства, вільний час, вихідні, багато днів відпустки, часто навіть родину! Адже не кожен чоловік згодиться бути класним батьком (поруч із жінкою – класним керівником) чи щовечора бачити свою жінку з купою зошитів на столі. Залиште вчителю хоча б квіти як доказ поваги і вдячності за його працю!”.
А ось ще одна мама учениці – Ірина Почекайло каже: “Хто має можливість і бажання, той і квіти принесе, і на армію пожертвує. Думаю, зроблю те і те”.

Врятуймо хоч чиєсь життя!

Відмовитися від квітів на 1 вересня можна й заради хворих українських дітей. Такий вчинок закликають робити небайдужі з Дрогобича, Трускавця, Червонограда. Зокрема, не купувати традиційні букети на День знань, а всі кошти віддати на лікування важко хворих дітей – Естер Олишко та Олега Казмірука просять дві червоноградські школи – №4 та №12. До речі, про останнього вже писала “Львівська Пошта” (№30 (1940) від 20 квітня 2017 р.). Нагадаємо, що 10-річний Олег з діагнозом мієлодиспластичний синдром зараз лікується в Західноукраїнському спеціалізованому медичному центрі.
“Ми оголошуємо акцію “Врятуймо життя!”. 1 вересня у школі будуть встановлені скриньки для збору коштів. Усі зібрані гроші після підрахунку за участі голів батьківських комітетів будуть передані на лікування Естер Олишко та Олега Казмірука. Пам’ятаймо, що чужого горя не буває! Робімо добро разом!” – ідеться в повідомленні.
Коли віддаєш, то твоє серце наповнюється
Долучитися до другої щорічної акції “Благодійність замість квітів” запрошують благодійний фонд “Таблеточки”, Osvita.ua і сайт “Розвиток дитини”. В рамках цієї акції батькам школярів та дошкільнят пропонують замість придбання квітів на День знань передати ці кошти онкохворим дітям, які потребують лікування, а замість квітів подарувати вчителеві або вихователеві дитячого садка спеціальний сертифікат про благодійну допомогу.
“Акцію “Благодійність замість квітів” проводять уже другий рік поспіль. Торік учителями, вихователями та батьками було зібрано 178 тисяч гривень, які витратили на придбання ліків хворим дітям, – зазначає “Львівській Пошті” координатор роботи з корпоративними партнерами благодійного фонду “Таб­леточки” Анна Гутман. – Ми не знаємо, скільки шкіл візьме участь в нашій акції, бо батьки (або ж школа) самі переказують гроші на нашу платформу. Тобто волонтери коштів не збиратимуть, також не буде жодних скриньок. Гроші можна переказати тільки через сайт”.
Співрозмовниця зазначає, що зараз на рахунку вже більше восьми тисяч гривень, але основні та найбільші надходження будуть 1 вересня. Всі гроші, як і минулого року, підуть на закупівлю ліків.
Докладнішу інформацію про акцію можна знайти на сайті www.tabletochki.org.

Ірина Яремко, волонтер, співкоординатор Центру забезпечення військових Народної самооборони Львівщини:
– Абсолютно підтримую такі акції! Не купувати на 1 вересня квіти, а зекономлені гроші витратити на допомогу потребуючим – чудова ідея. Саме перед 1 вересня ціни на букети стрімко зростають, та й батьки бігають шаленими темпами одні наперед одних… Хтось може вибрати найкращий букет для своєї вчительки, в той час як інші не мають змоги цього зробити. Усі ми потроху стали розуміти, що це зайве, абсолютно непотрібне, і ці шаблони вже час змінювати. Вважаю, що варто потроху відмовлятися від стандартних лінійок, на яких діти лише втомлюються і навіть непритомніють. Щодо того, куди зібрані кошти скерувати, то особ­ливого значення немає – як кажуть, у кожного свій вибір. Наприклад, необов’язково, щоб ця благодійність ішла на військо. Зараз є чимало людей, яким реально потрібна допомога – на дороге лікування, різні потреби сім’ям, що опинилися в скруті тощо. Але закликати до благодійності насамперед треба власним прикладом, а не словами і лозунгами. Важливим є не наказ, а думка і прохання кожного директора школи. Тобто якщо керівництво розповість і пояснить, навіщо це робити і для кого, буде набагато ефективніше. У дітях потрібно виховувати поняття того, що коли віддаєш, то твоє серце наповнюється. Мовиться не лише про благодійність чи щось матеріальне: наприклад, можна навчити віддавати частинку себе, свій час, своє тепло. Тому я абсолютно підтримую такі ідеї. Якби кожна школа взяла участь в такій акції, можна було б назбирати досить велику суму на допомогу. На жаль, зараз благодійна допомога війську від людей зменшилася. Можливо, через те, що війна надто затягнулася, і вже на четвертий рік люди втомилися, а можливо, великі сподівання українці покладають на державу і просто вимагають від неї більшої допомоги. Так, державне забезпечення війська набагато покращилося, але за такий короткий період часу воно не може стати повноцінно забезпеченим. Річ у тім, що в стані війни, коли наші позиції змінюються і часто просуваються вперед, бійці просто не мають змоги забрати зі собою велику частину речей, тому потреби є завжди. Знаю це точно, бо лише цього тижня ми повернулися зі своєї 33-ої волонтерської поїздки. Щоб виконати щось необхідне – тут із дому не принесеш (маю на увазі, наприклад, кілометр кабелю, генератори чи бензопили). Все це потрібно купувати, а на це потрібні великі гроші. Від війни втомилися не лише пересічні люди, а й багато волонтерів. Через життєві обставини вони теж часто не можуть віддавати себе безкоштовно, аби допомагати війську. Волонтерів, які ще їздять на передову, залишилося зовсім мало, тому ось ця співпраця школи і реальна волонтерська робота могла б бути чудовим прикладом для підростаючого покоління, як треба дбати про військо та як розвивати свою державу. Наприклад, дітям ми могли б багато чого розповісти про схід України, його мешканців, їхнє життя, про те, чим різняться патріоти Західної України та Східної.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.8663 / 4.46MB / SQL:{query_count}