Мальовничий край, куди варто повернутися

Як львів’яни живописним Любуським воєводством Польщі мандрували та знайомилися із Зеленою Гурою – містом, де шукають фігурки бахусів

фото: Ірина Цицак
Кришталево чисті озера в обрамленні соснових лісів, красиві озера з білими, жовтими та рожевими водяними ліліями, поля з різноманіттям урожаю в сусідстві знову ж таки з сосновими лісами, доглянуті виноградники різних сортів, добротні автостради і на кожному кроці будівництво все нових і нових автошляхів – саме цим насамперед запам’яталося Любуське воєводство Польщі, що на заході країни й на самому кордоні з Німеччиною.
Сказати, що там дуже гарно – це ще мало сказати. Це неймовірно гарний край, який потопає у зелені. Це наче казковий за своєю багатою природою край. О, а як тут дихається! І спів пташок у цьому благодатному місці наче дзвінкіший…

Всю цю красу бачити, чути та насолоджуватися нею мали можливість  журналісти (зокрема і “Львівська Пошта”) та туроператори з Львівщини, які минулого тижня з туристично-ознайомчою поїздкою побували в Любуському воєводстві, зокрема у місті Зелена Гура. Так, так, саме в Зеленій Гурі (де колись відбувався відомий музичний фестиваль) – у місті зелені та затишку, місті, розташованому в долині річки Одра (друга за величиною ріка країни), старовинному місті Польщі, де мешкають 130-тисяч жителів.
Поїздку до Польщі зорганізувала Львівська облдерж­адміністрація на запрошення Любуського воєводства. Восени 2016-го польська делегація медійників та туроператорів відвідала з туристично-ознайомчою поїздкою Львівщину, оглянувши перлини міста Лева, курортного Трускавця та міста Дрогобич. Полякам наш край дуже сподобався! Обіцяли приїхати до нас ще, а тепер запросили львів’ян до себе в гості.
Дорога у промотур “Відкрий Любуське” видалася далеченька, але купа  вражень та емоцій того таки вартували. Прямуючи з рідного Львова до Зеленої Гури (а це 750 км), насамперед відчули дуже хорошу якість (!) польських доріг. Автобани за європейськими стандартами – це потужна сила! Можливо, колись і в Україні будуть такі якісні дороги, бо це так важливо і для водіїв, і пасажирів.
Ба більше, маючи добротні дороги, поляки аж ніяк не зупиняються – все будують і будують далі нові автошляхи (зокрема, там працюють і українці). Ще б пак, є можливості – фінансування робіт відбувається в тому числі й за кошти Євросоюзу. Та й не лише будують – обслуговують шляхи також на відмінно – відповідні служби за цим пильнують, що ми й мали змогу бачити на власні очі. Гроші на обслуговування є – на окремих ділянках водії чемно сплачують кілька злотих за проїзд автобаном.

Поїздка була вкрай цікавою, а дводенна програма дуже насиченою. У списку – інтерактивний природний центр та планетарій у Зеленій Гурі, Любуський центр виноградарства у Забурі, і круїз галерою зі смакуванням місцевого вина по річці Одер у Цігаціце (від білих водяних лілій очей не відвести), і яскраве кулінарне шоу з частуванням страв за участі відомого шеф-кухаря та очільниці Любуського воєводства Єльжбети-Анни Полак, і концерт представників філармонії просто неба.
Особливо запам’яталася поїздка у Лагув – справжню природну перлину воєводства! Приїхавши сюди, потрапляєш наче в казку – екскурсовод веде нас у старовинний замок Йоанітів, серйозно, і водночас із жартами, розповідає про його історію, підіймається з нами на оглядову вежу (де нас на якусь хвилю… зачиняє), а потім проводить гостям зі Львова не менш пізнавальну, і знову ж із жартами, екскурсію мальовничим озером. Навіть дрібний дощ не був завадою мандрівці озером – очей було не відвести від природних перлин.
Які ж тут живописні краєвиди та енергетика води! І, звісно, є водяні лілії – цього разу рожеві. Сюди хочеться повертатися знову й знову… А тим часом у подвір’ї старовинного замку, який у досить добротному стані після реставрації (зараз тут готель), кипить робота – по суботам тут традиційно проводять весілля на понад сотню гостей. Це досить популярне місце для молодят у Любуському воєводстві – мальовниче місце затишку та гармонії природи. Фотосесії серед таких краєвидів – оце пам’ятка на все життя для закоханих…
Гарним фінішом нашої мандрівки до Зеленої Гури було яскраве свято Любуського воєводства. Тут і театралізована хода, і чудовий концерт. Чималий акцент на святі був і на сучасні наукові технології. Взагалі науку в місті (та й загалом у воєводстві) шанують – добрим прикладом є інтерактивний природний центр та сучасний планетарій.

Головний меседж природного центру – навчати дітей через ігри, пізнавати світ через ігри. І це полякам дуже добре вдається. Тут цікаво не лише малечі, але й дорослим. Ще б пак, тут можна дізнатися кількість ударів власного серця, можна зробити відбиток свого тіла, побачити як функціонує наш хребет. Є прилад, який показує, які матеріали та на скільки передають струм. Загалом тут є 34 різноманітні інтерактивні атракційні стенди. До слова, у Польщі є багато таких наукових центрів, створення яких фінансувало ЄС. Не менш цікаво в планетарії. У світі є лише три планетарії з куполом як тут (він піднімається вгору), один із них розташований у США. І створення цього унікального об’єкта також фінансували за кошти ЄС. До слова, тут можна дізнатися, як довго ви б вижили на Марсі чи Венері.
У Зеленій Гурі – це один з адміністративних центрів воєводства, львівська делегація зустріла і гостей зі славного міста Тернопіль. Українці завжди знайдуться. На свято до міста завітала й завше усміхнена очільниця Любуського воєводства Єльжбета-Анна Полак. На святі пані посадовець отримала презент із міста Лева – “Наливки зі Львова”.
“Запрошуємо львів’ян та жителів Львівщини відвідати наш мальовничий і лісистий край! У нас дуже гарно й затишно. Наш край багатий на ліси, озера мальовничої краси – загалом є 500 (!) озер. Наш край має понад 200 старовинних замків і палаців, дерев’яних костелів. Наша гордість – виноградники та центри виноградарства. Також в нашому краю добре розвинене бджільництво. Тішимося, що наш край – це і регіон сучасних наукових та інноваційних технологій”, – зазначила “Львівській Пошті” маршалек Любуського воєводства Єльжбета-Анна Полак.

Дійсно, Любуське воєводство дуже пишається своїми виноградниками, центрами виноградарства та винарнями. Навіть є спеціальні екскурсійні маршрути – це як одна з принад до туристичної мандрівки воєводством. Ба більше, у самій Зеленій Гурі, на схилах біля тамтешньої пальмової оранжереї розстелилася плантація виноградника. Така краса! Справді, місто зелені, квітів, затишку й гармонії. Зокрема, полюбляють поляки пахучу лаванду та красиве квіткове різнобарв’я.
Символ Зеленої Гури – Бахус, бог вина. У середмісті (зокрема біля ратуші) загалом є 37 різноманітних фігурок маленьких бахусів. Відшукати їх не так просто – якщо одних видно, то інші, наче заховалися (і тут згадуються відомі гноми як у Вроцлаві). Є у місті й один великий Бахус, який сидить і відпочиває на сонечку… 
У середмісті Зеленої Гури є Почесне консульство України. До слова, у Любуському воєводстві легально працює 10 тисяч українців, зокрема на будівництві доріг. Поза тим, є й інша інформація, що неофіційно на роботі наших співвітчизників тут понад 30 тисяч осіб. Загалом у Польщі зараз перебуває понад мільйон (!) українців. 
У свою чергу поляки їдуть на заробітки до сусідньої Німеччини, бо там зарплати вищі. Поза тим, аби польська молодь не покидала рідний край, тут діє муніципальна програма (її фінансують із бюджету). Є передбачені кошти на втілення у життя цікавих проектів та ідей молоді. Також воєводство фінансує і проходження практики студентів у місцевих фірмах. Все просто: є заохочення – є зацікавлення. 
Львів-Любуське воєводство (Зелена Гура)-Львів

Редакція газети “Львівська Пошта”
дякує Львівській облдержадміністрації
за організацію подорожі  

Найвища у світі статуя Ісуса Христа

Якщо помандруєте у Любуське воєводство, то заїдьте у місто Свебодзін. На пагорбі є найвища у світі статуя Ісуса Христа. Її висота 36 метрів (три метри – це корона). 33 метри – роки життя Ісуса Христа. Фігуру Христа з розпростертими руками (ширина рук – 25 метрів), розташовану на пагорбі висотою в 16,5 метрів, видно всім проїжджаючим по трасі у бік Свебодзіна.  
При цьому висота Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро, який послужив прототипом статуї в Свебодзіні, становить 30 метрів на 8-метровому п`єдесталі. Щоправда, бразильська статуя розташована над містом на 710-метровій горі Корковаду. Відтак польська статуя у Свебодзіні є на шість метрів вищою за 30-метрового Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро і на два метри – за статую Крісто-де-ла-Конкордія в болівійській Кочабамбі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0079 / 4.45MB / SQL:{query_count}