“Мамусю, хочу бути ветеринаром…”

“Пошта” дізналася, про які професії нині мріють маленькі львів’яни. Поради психолога батькам, з якого віку розповідати дітям про фах та чому небезпечно їх “ламати”

фото: Євген Кравс, Олег Огородник
Яку ж професію обрати? Хтось знає відповідь на це питання мало не з дошкільного віку, хтось дивиться на батьків чи дідуся з бабусею й мріє продовжити родинну професію, а дехто навіть у старших класах не може зробити свій вибір.
“Мода” на професії змінюється. Якщо два-три десятки років тому діти мріяли стати космонавтами, міліціонерами, згодом популярними стали професії юристів, економістів, співаків, танцюристів та політиків.
А що ж модно тепер? Про які професії мріють маленькі львів’яни та чого хочуть їхні батьки? Відповідь на це питання “Пошта” шукала на дитячому профорієнтаційному фестивалі “Місто професій – 2017”, який відбувся минулими вихідними, за сприяння Львівської міськради спільно з міжнародним діловим журналом Community. Такий захід проводять уже вчетверте.
Якщо дитина про щось мріє, чогось хоче, то варто її розвивати в цьому напрямку, поглиблювати її знання
Фестиваль “Місто професій” зібрав у парку ім. І. Франка кілька сотень дітей, які упродовж дня могли ознайомитися з кількома десятками професій: діти будували зі справжньої цегли, гасили вогонь разом із професійними пожежниками, “переслідували” злочинців на поліцейській машині, а ще виробляли цукерки, займалися різними видами спорту, лікували, танцювали, писали оповідання, опановували фах журналіста та сучасні комп’ютерні технології. До слова, газета “Львівська Пошта” на фестивалі презентувала професії журналіста, дизайнера та фотографа.
Ті, що “попрацювали” та “заробили” певну суму (всі учасники отримували спеціальний паспорт, а за кожну виконану роботу – гроші), опісля мали можливість придбати у крамниці “Міста професій” різноманітні подарунки.

Ветеринари, програмісти, стюардеси

Діти дуже різні й мрії у них також. Старші хлопці та дівчата вже дуже впевнено говорять, ким вони хочуть бути й навіть доволі обізнані з особливостями майбутньої професії. Менші дітки є більшими мрійниками і їх бажання можуть змінюватися мало не щодня.
Одинадцятирічна Вікторія мріє стати ветеринаром. “Я дуже люблю тварин, а вуличних, які не мають ні дому, ні господаря, мені особливо шкода. Саме тому мрію стати ветеринаром, аби їм допомагати, лікувати та піклуватися про них”, – розповіла “Пошті” дівчина.
А тринадцятирічний Юра мріє стати стоматологом.  Він уже знає, що стан зубів та й загалом ротової порожнини і в дорослих, і в дітей не найкращий, тож треба щось із цим робити. “Мрію стати стоматологом, бо мені дуже подобається лікувати зуби, цікаво, як правильно доглядати ротову порожнину. Люди мають проблеми з ротовою порожниною, але, думаю, у майбутньому зможу допомогти. У нас у родині є стоматолог, я був у нього в кабінеті й мені там дуже сподобалося. Мрію, коли виросту, відкрити власний стоматологічний кабінет, щоб допомагати іншим”, – додав хлопець.
Знайомити дітей із професіями варто вже в дошкільному віці
Підтримує дітей і мама Галина. “Ми часто спілкуємося на тему майбутньої професії. Намагаюся дітям підказувати, які є професії, які фахівці зараз  затребувані. Хочеться, щоб вони знайшли себе, обрали той фах, який  приноситиме задоволення і моральне, і матеріальне”, – ділиться думками жінка.
Назар, якому одинадцять, ще остаточно не визначився, ким хоче стати: хірургом, як тато, чи кухарем. “Захоплююся кулінарією і мені дуже  подобається готувати. Улюблена страва – запечена курка. Готувати мені допомагає мама, але багато вже вмію робити і сам, – говорить Назар. – Але і хірургія мене цікавить. Тато – хірург, він може мене багато навчити, допомогти. Тож ще обираю”.
Допомагає опановувати можливу майбутню професію програміста і тато одинадцятирічному Юрію. “Люблю інформатику, захоплююся комп’ютерами, мрію стати програмістом, – каже хлопець. – Тато мені допомагає. Знаю, щоб добре заробляти, треба спершу дуже добре вчитися”.
Не заперечує проти майбутнього вибору професії восьмирічної Вікторії і  мама Галина. “Донька мріє стати ветеринаром. Я не проти. Це її вибір. І якщо вона цього справді хотітиме, ми підтримаємо”, – додає мама.

Спробувати все

У трирічного Миколки ще все попереду. Та на святі професій йому найбільше сподобалося будувати, до того ж не з кубиків, а зі справжньої цегли. “Ми обійшли все, але знову повернулися сюди, – ділиться враженнями бабуся Миколки. – Хоче стати будівельником”.
Мама п’ятирічного Матвія Наталя розповіла “Пошті”, що син мріяв бути хіміком, клоуном і вважає, що навіть у ранньому віці варто розповідати дітям про те, звідки беруться гроші, які є професії та для чого треба працювати.  “Про професії, чому треба працювати, звісно, дітям треба розповідати навіть у ранньому віці. Тоді це найкраще робити в ігровій формі. Можна погратися у крамницю, лікарню чи будь-яку іншу професію. Дитині буде і цікаво, й пізнавально”, – вважає мама.
Знайомство з професією можна починати у три-чотири роки, а для п’яти-шестирічних дітей – це є обов’язковим
Погоджується  з попередньою співрозмовницею “Пошти” й мама Софійки. “Дочці також розказую, які є професії, чому потрібно працювати, – говорить співрозмовниця. – Ми навіть домовилися, що коли вона трішки підросте, то влітку зможе мати додатковий дохід. Наприклад, я пектиму печиво, а вона продаватиме. Ми з чоловіком її в цьому абсолютно підтримуємо”.  Ким хоче бути, Софійка ще не вирішила. Серед можливих варіантів були – лікар, ветеринар, танцівниця.
Шестирічна Катруся, коли виросте, хоче мати власний магазин, а її мама Юля вважає, що дуже важливо, коли діти у реальності можуть побачити, як працюють пожежники, поліцейські, лікарі чи будівельники і відчути це на собі. “Ми часто говоримо про різні професії. Але важливо, щоб дитина могла побачити на власні очі, відчути. На, жаль, у нас це не завжди, можливо. А такі фестивалі є дуже потрібними та корисними”, – додає співрозмовниця.

Так, як мама!

Шестирічна Катруся мріє стати лікарем швидкої допомоги так, як мама, і вже навіть спробувала на собі цей фах – лікувала дідуся. “Була у мами на роботі,  мені там сподобалося. Хочу бути лікарем. Вже навіть робила, разом з мамою, уколи дідусю”, – говорить Катруся.
Мріє йти маминою стежкою і Марічка – як виросте, хоче бути лікарем. “Донька мріє про медицину, а син, можливо через те, що ми живемо в селі, хоче бути ветеринаром або механіком автотранспорту”, – додає тато дітей Едуард.
А ось шестирічна Тереза та п’ятирічний Максим ще не визначилися, ким вони хочуть стати. Наприклад, Максим мріяв про професію поліцейського, а згодом почав займатися карате, тож цей вид спорту його також зацікавив.
Тереза – дівчинка дуже смілива: мріяла про те, щоб стати стюардесою й навіть про не зовсім дівочу професію – пожежника.
Марія Гавірко, дитячий психолог садочка №2 м. Львова:
– Знайомити дітей з професіями варто вже в дошкільному віці. Скажімо, у нашому садочку №2 знайомимо малечу з різними професіями – вихователі розповідають, яка особливість того чи іншого фаху, якщо є така можливість, ведемо дітей на екскурсії у різні заклади, аби вони на власні очі все побачили. Наприклад, ходили з дітьми у пожежну частину. Такі знайомства можна починати вже у три-чотири роки, а для п’яти-шестирічних дітей – це є обов’язковим. Вдома також варто з дітьми говорити на такі теми. Йдете з дітьми по вулиці, бачити двірника, який прибирає, розкажіть про цю професію. Адже це також робота і її хтось повинен виконувати. А не тільки зосереджуватися на спеціальностях банкіра, юриста чи лікаря. Ще важливо, коли знайомите дітей із людьми різних професій, виховувати любов до ближніх та толерантне ставлення, аби хлопці та дівчата не думали, що той, хто мете чи ремонтує вулиці, це люди нижчого рівня, яких можна зневажати. Коли діти мріють про якісь незвичні професії, наприклад, бути дослідником морів, капітаном космічного корабля, то варто і тут сина чи доньку підтримати. Можна знайти фільм відповідної тематики, прочитати цікаву книжку про море чи космос. А ще розпитати дитину, чому саме таку професію хоче обрати. Якщо дитина про щось мріє, чогось хоче, то варто її розвивати в цьому напрямку, поглиблювати її знання. На жаль, зараз є дуже мало дітей, які про щось мріють та чогось прагнуть у житті, й особливо, коли йдеться про старшокласників. Коли у вас уже старші діти і вони мріють про певну професію, варто їх заохочувати, не зважаючи ні на що. Навіть, якщо це професія “немодна”, економічно не надто престижна, але син чи донька впевнені, що цього хочуть, підтримуйте та заохочуйте. Адже, якщо ваша дитина опановуватиме фах, який не подобається, це може її просто “зламати”. Вона може не любити своєї професії й навіть звинувачувати рідних, що саме вони винні у цьому, адже не дозволили обрати те, про що дитина мріяла.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4949 / 4.5MB / SQL:{query_count}