Електронна черга у садок: вигода чи морока?

“Пошта” з’ясувала, чому маленьких львів’ян так складно влаштувати у дитсадок, через що і кого так часто змінюються місця в списках електронних заяв та що робити батькам, які зобов’язані виходити на роботу, але не мають з ким залишити дитину

Хто не встиг, той спізнився – вочевидь, саме за таким принципом діє електронна черга у дитсадки Львова. Тема дивної “непрохідності” дітей у садочкові групи останнім часом постала надто гостро. Шквал критики надійшов і до редакції “Львівської Пошти”.
Молоді батьки стверджують, що хоч і реєстрували дітей ледь не відразу після народження, все одно вихованцями дошкільних закладів вони стати не можуть. Одні називають причину – збій у електронній системі, інші – незрозуміле, але суттєве посування черги, ще інші винуватцями вважають пільговиків і переселенців, які “лізуть” без черги. Освітяни розводять руками і запевняють, що садочки переповнені, вільних місць у групах немає, але корупція тут не присутня, система електронної черги прозора, адже винятково сама зараховує дітей, тому жодного стосунку до формування груп завідувачі садків чи вихователі не мають.
То чому ж так складно влаштувати маленьких львів’ян у садок, через що і кого так часто змінюються місця в списках електронних заяв та що робити батькам, які зобов’язані виходити на роботу, але не мають з ким залишити дитину, з’ясувала “Пошта”.

Збій системи і “містичні” черги

У Вікторії Дворянин в електронній черзі до дитсадка стоять двоє діток. І якщо зі старшою донечкою, якій зараз майже три роки, проблем із записом у садок майже не було, то з молодшою, десятимісячною – чимало. “Старшу доньку зареєструвала ще тоді, коли їй було два місяці. У ясла вона не потрапила, тому воджу її в приватний садок, а в молодшу групу планую віддати уже з вересня. Меншу доньку зареєструвала, коли їй було півроку. Вона народилася в липні 2016-го, та оскільки нова система реєстрації передбачає, що дітей, народжених у поточному році, в садок можна зареєструвати лише з 1 січня наступного року, довелося це робити в новорічну ніч, – розповідає Вікторія. – Отож, знаючи, як складно на Сихові потрапити дитині в садок, майже, як то кажуть, під бій курантів почала свої спроби реєстрації. До речі, не я єдина – таких чимало”.
Зі слів жінки, мало того що система запрацювала невчасно, вона ще й нікого не пропускала, давала збій. “Коли я почала вводити правильні дані дитини (дату народження, номер свідоцтва про народження), сайт став зависати і в результаті показувати дату народження… 1 січня 1970 року! Це було цілковите безглуздя, яке неможливо було видалити!” – обурюється вона.
Отож, Вікторії довелося особисто писати три електронні листи адміністраторам сайту з проханням перереєструвати дитину. Перші два листи були проігноровані, а через тиждень прийшла відповідь на третій. У ньому жінку звинувачували в тому, що вона зареєструвала дані двічі, не під тим номером свідоцтва про народження  дитини і що інша дитина через неї не зможе потрапити в садок. Мовляв, сама винна!
За рік-два у Львові з’являться приблизно 20 садочків поблизу новобудов. Більшість їх будуть приватними і охоплюватимуть виключно жителів новобудов
На щастя, заяву відредагували, але дату реєстрації поставили не першим січня, а другим. “Через це моя черга суттєво посунулася. У трьох різних садочках, в яких зареєструвала дитину, за списком ми 60-ті, 70-ті і вище. Дитина всюди “непрохідна”, – веде далі жінка. – Що робитиму, коли вона трохи підросте і в садок треба бути йти – не знаю… Мабуть, оббиватиму пороги садочків. Якщо нічого не вийде – піду в районні відділи освіти”.
Незрозумілим посуванням черги обурюються ще дві матері – Ірина Шарій та Ольга Хворостовська. Перша свого півторарічного синочка в електронній черзі зареєструвала, коли йому було 10 місяців. З її слів, від моменту реєстрації й донині місце в черзі дещо змінилося – посунулося. “Сина я записала відразу в три садочки. У першому на початках ми були 16-ті, а стали 21-ші, у другому – були четверті, стали 10-ті, а в третьому – були треті, стали четверті, – каже жінка. – Як виглядає, в усі три садки мій син потрапляє, та все одно переживаю, що номери в чергах дуже швидко змінюються. Як буде далі – побачимо”.
А ось Ольга Хворостовська таким станом речей занепокоєна не на жарт – місця в садку для її дитини не вистачило, а на роботу виходити треба, до  того ж зовсім скоро. “У мене дуже посунулася черга з найменшою донькою. Вона народилася 17 січня 2015 року, а в електронній черзі я зареєструвала її 6 квітня наступного року. Точно пам’ятаю, що на момент реєстрації дитина у списку була 12-ою, тому й не надто тим переймалася. Але зараз вона… 48-ма! Відповідно того року дитина в садок не потрапить, – обурюється жінка. – В інші садки дитину не переписувала, бо ж старша сюди ходить. Найгірше з роботою. Яким чином усе маю владнати – не знаю…”

Переповнення груп неминуче!

Проблема переповнення груп у дошкільних закладах стосується чи не кожного району Львова, хоча найпроблемнішими є Левандівка та Сихів. Загалом з більш ніж десяти тисяч дітей, зареєстрованих у електронній черзі на цей рік, у садок не потраплять близько трьох тисяч! Бо демографічна ситуація покращується, а нових садочків не відкривають. Та й нова система реєстрації, яку запровадили 15 серпня 2016 року, вводить певні корективи у списки. Зокрема, зі слів завідувача одного львівського садка, нова платформа передбачає, що батьки мають право обрати три садочки для реєстрації своєї дитини. Не потрапивши в один, дають в інший – “прохідний”. Тож відповідно як мінімум одного місця вже немає.
“Чому ще посувається черга? До прикладу, в садку відкрита електронна реєстрація в групу раннього віку (ясла) – від двох до трьох років і молодшу – від трьох до чотирьох років. Мама не захотіла реєструвати дитину в ясельну групу, а відразу в молодшу. Побачила, що та “прохідна” (наприклад, вона там 10-та в списку), і була спокійна, що на цій позиції її черга зупиниться і що наступного року проблем не буде, – пояснює завідувач. – Проте ті діти, які були зареєстровані в групу раннього віку, але не потрапили до садка цього року, автоматично переносяться на наступний рік у молодшу групу. Відтак список посувається, і ми нічого вдіяти не можемо. Уся система прозора, тому втручання батьків чи заві­дувачів неможливе!”.
Крім того, зі слів заві­дувача, велику частку садочкових місць “забирають” пільговики: діти-інваліди, діти учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, потерпілі від екологічних та інших стихійних лих, аварій, катастроф, діти військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО, діти військовослужбовців СБУ, прокурори, діти внутрішньо переміщених осіб, діти, які перебувають під опікою.
Найпроблемнішими нині щодо місць у садках є Левандівка та Сихів
Головний спеціаліст із дошкільної освіти міського управління освіти Наталія Клочко пояснила “Пошті”: аби в батьків не виникало жодних претензій щодо просування їхньої електронної заяви, за чергою і електронною реєстрацією потрібно постійно стежити. Це зобов’язані робити самі батьки. “Якщо батьки бачили, що дитина не проходить у той чи той садок, то до 10 травня вони мали змогу скоригувати свої заяви – віддати перевагу дошкільним закладам, змінити номер чи місце розташування садків, – каже вона. – З 11 до 31 травня ця електронна система заблокована з метою опрацювання всіх заяв. Далі станом на 1 червня кожен завідувач комунального садочка отримає список дітей, яких садок почне набирати впродовж 30 робочих днів, тобто включно до 13 липня”.
Отож, зі слів співрозмовниці “Пошти”, в останній декаді травня батькам почнуть приходити електронні або смс-повідомлення, аби ті прийшли і подали документи в садок. Якщо такі листи не надійдуть, батьки можуть самостійно прийти до обраного садка і поцікавитися, чи є їхня дитина у списку щодо зарахування.
У разі, якщо батьки за цей період до дошкільного закладу так і не прийдуть, 14 липня їхні електронні заяви опиняться в кінці черги. “З 15 липня керівник садка повинен задекларувати в управлінні освіти, скільки батьків не прийшло.
На їх місця потраплять ті, що будуть наступними в електрон­ній черзі, – веде далі вона. – Електронні заяви щодо дітей, які через брак місць не були зараховані в садок цього року, з 10 вересня будуть автоматично перенесені на наступний рік. Оскільки система побудована чітко за датою реєстрації, попереду в списку будуть ті, що зареєструвалися швидше”.

Чиновниця переконує: щороку мерія відкриває в садочках нові групи, але їх все одно бракує. Аби точно потрапити в обраний садок і в обраний рік, Наталія Клочко радить батькам записувати дітей відразу ж після настання нового року. “Нова система реєстрації передбачає, що дітей, народжених у поточному році, в садок можна реєструвати лише з початку наступного року, тому раджу з цим не зволікати. Якщо мама згадає про реєстрацію за рік-півтора, шансів буде менше, – пояснює вона. – Цього року було багато невдоволених батьків, які нарікали на нову платформу, мовляв, вона не працювала або давала збій. Річ у тім, що ця система для нас нова, на початках в ній був закладений європейський час, тобто нуль годин першого січня система видавала, що це… 22 година 31 грудня. Зараз ми все це візьмемо до уваги і обіцяємо наступного року виправити. Передбачено, що система запрацює в перший робочий день нового року”.
Наостанок Наталія Клочко порадила батькам, чиї діти не потраплять у садок цього року, не панікувати, а спробувати в своїй електронній заяві переписати номери садків, і можливо, саме там місце для дитини знайдеться.

В електронній черзі на 2017 рік зареєстровано 10 тисяч 254 заяви. З них близько трьох тисяч дітей не потрапить у садок. На сьогодні вільних місць немає в жодному ДНЗ. Проте найближчим часом місто планує відкрити кілька додаткових садочкових груп. Мовиться про садок №168 (вул. Кульпарківська, 182), де шукають педагогів та вихователів; садок №17 (вул. Зубрівська, 9), де відкриють п’ять додаткових груп; садок №14 (вул. Щурата, 2) – тут будуть дві групи; садок №9 (вул. Рильського, 9) – буде ще одна група.
Наступного року по кілька груп з’являться в: садку №96 (вул. Клепарівська, 31), садку №102 (вул. Медової Печери, 13) та садку №97 (вул. Дністерська, 25).
Крім цього, щоб хоч якось розвантажити наявні державні садки і забезпечити маленьких львів’ян дошкільною освітою, міська влада розглядає можливість надання адресної допомоги людям, які водитимуть дітей у приватні дитсадки. Передбачається, що гроші отримуватимуть не люди, а дошкільні установи, які частково покриють витрати батьків. Зокрема, зі слів головного спеціаліста з дошкільної освіти міського управління освіти Наталії Клочко, передбачається 30-відсоткове погашення суми з розрахунку на одну дитину. “Приватний заклад подаватиме списки щодо відвідуваності дітей і отримуватиме за кожну дитину компенсацію. Наші умови також враховані – приватні садки зобов’язані працювати за нашою програмою, брати участь в електронній реєстрації, семінарах, нарадах”, – зазначає вона.
З її слів, кошти передбачені на комунальні витрати закладів і на те, аби не підвищувалася батьківська плата. “Наприклад, тривалий час ціна більшості приватних садків коливалася в межах 1800 гривень, а вже з нового року вони підвищили цю вартість до трьох тисяч. Отож, тепер батьки будуть спокійні за те, що плату їм більше не підніматимуть”, – додає вона.
Коли саме запрацює ця система відшкодувань, ще не відомо. Зараз це на рівні обговорення.

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– Кількість населення Львова невпинно зростає. За останніми даними мобільних операторів, у день до Львова заїжджає 100-150 тисяч населення! Загалом ми позиціонуємо себе як місто молодих людей, молодих сімей, які виховують чимало малолітніх дітей. І це великий позитив для нашого міста. Всі ці діти – потенційні відвідувачі садочкових груп. Чималу кількість дітей до міста, і відповідно до садочків, привозять і ті, що живуть не в самому Львові, а поблизу. Крім того, в нас з’являється чимало новобудов, де також мешкає велика кількість дітей. У підсумку місць в садочках катастрофічно бракує. Аби хоч якось вирішити це питання, закликаємо забудовників думати про розвиток інфраструктури – створювати школи, садки, бібліотеки, медіатеки. Через те, що проблема з охопленням дошкільними закладами львівських дітей очевидна (груп не вистачає, а садків бракує), місто постійно працює над тим, аби це питання вирішувалося. Рух є, і це помітно, бо за останні п’ять-сім років наша освіта є галуззю, яку фінансують чи не найбільше. Для прозорості була запущена й електронна реєстрація в дошкільні заклади Львова. Але містяни повинні розуміти, що електронна черга – це лише інструмент формування груп. Закликаю батьків шукати вихід із ситуації законним шляхом! Зокрема, в управлінні освіти розробили план щодо суттєвого збільшення кількості місць у садочках та відкриття нових груп.
Юліан Чаплінський, начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради:
– Сьогодні є багато забудовників, які готові поблизу своїх житлових комплексів будувати садки, що дозволить хоч трішки розвантажити ті, що є. В документації ми маємо право і зобов’язання передбачати землі для садків, у тому числі й на землях забудовників, але якоїсь законодавчої процедури зобов’язання забудовників будувати садки не існує! Насамперед це сприяє їхньому продажу квартир. Усі повинні розуміти, що садки не можуть з’явитися швидше, аніж самі новобудови. Крім того, щойно збудоване житло неможливо відразу ж заселити – це робиться кілька років, а тому робота садка також може відтерміновуватися. Якщо бути більш точним, то прогнозуємо, що за рік-два у Львові з’являться приблизно 20 садочків поблизу новобудов. Звісно, більшість їх будуть приватними і охоплюватимуть виключно жителів новобудов. Зокрема, дошкільні заклади передбачені в таких великих комплексах, як “Добра оселя”, “Авалон”, “Ваш дім”. Львів має кілька яскравих прикладів вже наявної роботи садків, зведених коштом забудовників. Наприклад, такі садки вже функціонують поблизу житлових комплексів “Екодім” на Сихові та на вулиці Мазепи. Зовсім скоро запрацюють садки й на вулиці Пасічній (житлово-будівельна компанія “Ваш дім”) та на вулиці Шевченка (компанія “Інтергал-Буд”).
Оксана Жолнович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціального права Львівського нацуніверситету ім. І. Франка:
– У випадку, коли дитині виповнилося три роки, але в садочок її влаштувати не вдалося, мама все одно зобов’язана вийти на роботу. Чинним трудовим законодавством такі речі ніяк не регламентовані. Грубо кажучи, це проблеми самих батьків. Є щонайменше два правові виходи з даної ситуації. Перший: якщо в дитини є певні проблеми зі здоров’ям, то батькам варто звернутися до лікарів і отримати висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина потребує догляду на довший період. Таку можливість дають на півроку, а далі знову потрібен огляд і висновок лікарів. Звісно, ця відпустка неоплачувана, як, зрештою, і відпустка для догляду дитини до трьох років. Але місце роботи за жінкою повністю зберігається. Другий: звільнитися з роботи або вийти на роботу на неповний робочий день (на пів або на чверть ставки). На вимогу жінки роботодавець повинен дати їй таку можливість! Якщо ж жінка після завершення терміну відпустки для догляду дитини до трьох років без поважних на те причин на роботу не вийшла, роботодавець має повне право звільнити її.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7457 / 4.55MB / SQL:{query_count}