Майбутня професія: як не помилитися з вибором

“Пошта” дізналася, як правильно мотивувати випускників шкіл до вибору фаху, яких помилок при цьому треба уникати батькам та як визначити професійні нахили сина чи доньки

Навчальний рік добігає кінця. На школярів молодших класів чекають омріяні канікули, а на старшокласників один із найскладніших періодів життя – зовнішнє незалежне оцінювання, остаточний вибір професії та, як наслідок, вступ у виш чи в інший навчальний заклад. Деякі хлопці та дівчата ще задовго до закінчення школи визначаються з майбутнім фахом, є такі, що вагаються з вибором, а є й такі, що за крок до дорослого життя взагалі не знають, ким хочуть стати, у якій сфері працювати.
“Пошта” дізналася, як правильно мотивувати випускників шкіл до вибору фаху, яких помилок при цьому треба уникати батькам та як визначити професійні нахили сина чи доньки.

Нічого не хочу…

Донька нашої співрозмовниці Ірини вже давно визначилася, де продовжуватиме навчання після школи, але з вибором майбутньої професії ще вагається. “Донька навчається у лінгвістичному ліцеї. Спершу більше уваги приділяла гуманітарним наукам, але в старших класах вирішила, що хоче вступати на факультет математичного спрямування, – розповідає мама. – Я можу дати дитині якісь поради, підказати, але намагаюся не тиснути на неї, адже це її життя, вона сама повинна вчитися самостійно ухвалювати рішення”.
Зі слів Ірини, при виборі професії учні зважають на різні чинники, наприклад, яка професія домінувала в родині, куди йдуть учитися однокласники, куди нині взагалі “модно” вступати. Хоча зараз спостерігається більше зацікавлення природничими науками, і це великий позитив.
Привчати дітей робити вибір треба з дитинства
“Все-таки бачу, що більшість однокласників доньки планують вступати у виші, – веде далі співрозмовниця “Пошти”. – Та вважаю, що всі не можуть мати вищу освіту. Важливо розвивати й професійно-технічну, бо це те, на що є великий попит. Наприклад, у Європі чи в США навчатися в коледжі дуже престижно, а в нас це чомусь вважають найгіршим варіантом”.
А ось у сім’ї іншої співрозмовниці “Пошти” Надії досі тривають суперечки, куди має вступати донька. “Ще коли вона була у дев’ятому класі, ми намагалися зорієнтувати її, допомогти визначитися, куди йти вчитися, який фах обрати, але й досі не отримали бажаного результату, – каже вона. – Донька не знає, чого взагалі хоче, ким би хотіла стати. Іноді мені здається, що вона надто балувана, бо завжди мала все, що хотіла, то й тепер їй здається, що в житті можна нічого не робити – не вчитися, не працювати, а отримувати те, що хочеш. Та ще є трохи часу. Сподіваюся, знайдемо спільне рішення, аби і їй підходило, і нас із чоловіком влаштовувало”.

Привчати робити вибір з дитинства

На переконання Олесі Тихоненко, психолога, члена Асоціації психологів України, привчати дітей робити вибір треба з дитинства. “Коли дитина ще зовсім маленька, її вже треба вчити робити вибір – нехай обирає, що хоче на сніданок, якою іграшкою бавитися чи на який дитячий майданчик піти, – переконує психолог. – І що раніше вона цього навчиться, то легше їй буде робити вибір у дорослому житті, зокрема й щодо професії”.
Дуже важливо, щоб випускник обирав майбутню професію сам
На пораду психолога, дуже важливо, аби дитина обирала майбутню професію сама. Батьки можуть скерувати, надати якусь інформацію, підібрати курси, які допоможуть опанувати майбутню професію, організувати зустрічі з людьми, які вже працюють у тій чи тій сфері.
“Ваша дитина, до прикладу, хоче стати пожежником. Є різноманітні ярмарки професій, що дають змогу більше довідатися про цей фах. Організовують так звані дні відкритих дверей, коли можна прийти у певну організацію чи структуру і побачити все на власні очі”, – додає співрозмовниця “Пошти”.  Крім того, нині є багато тестів, які допоможуть визначитися синові чи доньці, у якій галузі вони хотіли б працювати. До прикладу, такі тести можуть проводити шкільні психологи, зокрема перед тим, як дитина піде вчитися у спеціалізовану школу.
Олеся Тихоненко вважає, що необов’язково навчатися в престижному навчальному закладі, отримати престижну, на думку інших, роботу, аби почуватися щасливим та реалізованим у житті.
“Для кожного поняття щастя –різне. Хтось може працювати кухарем чи слюсарем, отримувати задоволення від такої роботи і бути щасливим. Це також варто брати до уваги, обираючи майбутню професію”, – каже вона.
Можна дати дитині якісь поради, підказати, але не тиснути, адже це її життя
Іноді виникає така ситуація, що молода людина вступила у ВНЗ, а через рік-два заявляє, що більше не вчитиметься там, бо це не її. Як бути? Психолог радить у таких випадках дати можливість синові чи доньці зробити свій вибір.
“Батьки можуть запропонувати, наприклад, узяти академічну відпустку, спробувати себе в іншій сфері, а тоді вирішувати, де все-таки здобувати освіту, – веде далі Олеся Тихоненко. – Коли молода людина вчиться на платній основі, мама з татом можуть сказати, що тут вони ще платять, а за іншу освіту платити не будуть. І якщо дитина справді чогось хоче, то старатиметься, можливо, навіть піде працювати, аби самостійно оплатити омріяну освіту. Варто проаналізувати всі аспекти, можливо, саме в іншій професії вона знайде себе”.

Львівщині потрібні робітники!

Незважаючи на те, що впродовж останніх років значна частина випускників шкіл намагаються здобути вищу освіту, Львівщині все-таки більше потрібні люди робітничих професій.
“В області відкривають підприємства, де потрібні робітники, тому намагаємося орієнтувати випускників шкіл на такі професії, – каже Олександра Тарасюк, заступник начальника відділу активної підтримки безробітних Львівського міського центру зайнятості. – Звісно, і діти, і батьки по-різному реагують на таку інформацію, але ми намагаємося показати реальну картину, аби після закінчення навчання молоді люди могли знайти роботу”.
Хтось може працювати кухарем чи слюсарем і отримувати задоволення від такої роботи
Зі слів співрозмовниці “Пошти”, працівники центру проводять зустрічі зі школярами Львова та області, аби допомогти їм обрати майбутню професію. Крім того, можна звернутися у Львівський міський центр зайнятості та пройти спеціальне тестування, щоб визначитися, у якій сфері варто себе реалізувати. “До нас можуть звертатися чи батьки з дітьми, чи самі діти, аби пройти тестування за спеціальною сертифікованою програмою”, – пояснює Олександра Тарасюк.

Обирати треба виважено

Майбутня професія – це не лише можливість заробітку, а й певний стиль  життя. Тому спеціалісти радять робити вибір дуже виважено. Серед порад:
* Не готові – не обирайте. Не варто робити вибір тільки тому, що цього вимагають інші. Можна зробити перерву у навчанні, попрацювати, а тоді визначитися, що більше до душі.
* Розширюйте перелік професій. Додавайте варіанти, аналізуйте можливість вибору суміжних.
* Покращуйте навички. Розвивайтеся, здобувайте знан­ня, які допоможуть опанувати омріяну професію.
* Перевірте себе в різних професіях. Можна попрацювати волонтером у певній сфері, аби зрозуміти специфіку роботи.
* Оцініть свої можливості. Не варто будувати наполеонівські плани в тій галузі, яка вам далека, незрозуміла.
* Вивчіть ринок праці. Можна ознайомитися з вакансіями за допомоги інтернет-порталів чи оголошень у газетах.
* Будьте далекоглядними. Проаналізуйте, які галузі будуть найбільш розвинені в той час, коли ви закінчите виш.

Попит на швачок і поліцейських

У січні – лютому 2017 року Львівський міський центр зайнятості отримав понад чотири з половиною тисячі вакансій від роботодавців нашого міста. Серед пропозицій перше місце посіли робітничі професії (66%), друге – службовці (25%) і менше одного відсотка – вакансії для осіб, які не мають кваліфікації. Найбільший попит на швачок, кухарів, офіціантів, продавців продовольчих та непродовольчих товарів, охоронців, слюсарів-сантехніків, касирів торговельного залу, операторів автоматичних ліній верстатів та установок, водіїв автотранспортних засобів, підсобних робітників, прибиральників, вантажників тощо. Серед спеціалістів із вищою освітою роботодавці потребують бухгалтерів, рекламних агентів і поліцейських.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7136 / 4.43MB / SQL:{query_count}