“Відчепіться, я вас не знаю!”

«Пошта» запитала фахівців, які небезпеки чатують на дітей, коли вони залишаються самі в помешканні чи гуляють на вулиці, та куди звертатися по допомогу

У житті кожної родини настає момент, коли дитина підростає і стає самостійнішою. Син чи донька вже може гуляти з іншими дітьми на вулиці без нагляду дорослого, самостійно ходити в школу, їздити в міському транспорті чи залишатися на кілька годин удома. Звісно, батьки завжди переживають, аби з їхньою дитиною нічого не трапилося, коли їх нема поруч, і намагаються навчити її всього необхідного, щоб вона була у безпеці, вміла дати собі раду в складних ситуаціях, знати, до кого звернутися по допомогу в критичних випадках. Отож, “Пошта” зібрала поради фахівців, як навчити дітей уникати небезпек, які чатують на них, коли вони залишаються без нагляду дорослих, та куди звертатися по допомогу. 
Діти дорослішають по-різному. Хтось уже в сім-вісім років може сам гуляти на вулиці, залишатися на кілька годин удома, а хтось і в десять років потребує пильної уваги дорослих. Та якими б діти не були самостійними чи, навпаки, залежними від рідних, фахівці наголошують: правил безпеки поводження вдома і на вулиці потрібно навчати з раннього віку!  “З якого віку залишати дитину вдома і дозволяти їй гуляти в дворі самій, кожні мама і тато вирішують самостійно. Але до того, як настане такий момент, треба обов’язково навчити її голов­них правил безпеки”, – каже Віра Проців, інспектор патрульної поліції Львова.
* Вулиця. Перше правило безпеки на вулиці – не контактувати з незнайомцями. “Коли підходить незнайома людина і простить провести її до якогось конкретного місця, чимось допомогти, пропонує сісти в машину і кудись під’їхати (навіть якщо в тій машині є знайомі), дитина повинна відмовитися і піти геть. Якщо ж незнайомець надто наполегливий, кликати на допомогу. І в жодному разі не брати нічого у незнайомих людей!” – наголошує інспектор поліції.
* Бездомні собаки. “Коли дитина бачить згаю собак, то не повинна їх дразнити, щось кидати чи втікати. Якщо собака починає нападати, треба насамперед захистити ділянку шиї, бо саме туди переважно кусає пес, – радить Ігор Курус, речник Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області. – Та найкраще, аби дитина ніколи не гуляла сама, а була на вулиці хоча б із компанією друзів”.
* Чи викликати “швидку”? Навіть якщо батьки залишають удома підлітків чи менших дітей зі старшими, можуть також виникати непередбачувані ситуації: котрійсь дитині раптово стало погано, почалася носова кровотеча, вона травмувалася тощо. Чи треба негайно викликати “швидку”? “Так, діти можуть викликати “швидку”, – погоджується Наталія Поважук, головний лікар станції швидкої допомоги Львова. – Але треба, щоб цей виклик підтвердив хтось із дорослих – батьки, родичі, сусіди. Наприклад, мама повинна зателефонувати і підтвердити, що це справді зверталася по меддопомогу її дитина і що вона вже їде додому, але лікар потрібен обов’язково! Треба вчити дитину, що про будь-яку небезпеку варто повідомляти насамперед батьків чи близьких”. Зі слів лікаря, діти не завжди адекватно оцінюють ситуацію, загрозу здоров’ю чи навіть життю. “Коли є екстрені ситуації – аварія, нещасний випадок, тоді ніхто не чекає: одразу виїжджає бригада медиків і, якщо є потреба, забирає дитину в медзаклад, аби подати допомогу, – додає Наталія Поважук. – Але й у нас не бракує випадків, коли діти телефонують у “швидку” заради розваги”. 
* Дім. Коли вдома залишаються діти молодшого шкільного віку, то насамперед треба їх застерегти, аби в жодному разі не вмикали електроприлади, газову плиту, не відкривали кранів, не відчиняли вікон і не виходили на балкон. Ще одне джерело небезпеки – аптечка з ліками, яка має бути в місці, недоступному для дітей. Навіть дошкільнята повинні знати, що ліки з неї можуть брати тільки батьки. “У кожному помешканні є різна побутова “хімія”, яка може гарно пахнути і мати гарний колір, що може зацікавити дитину. Яка небезпека криється в цих засобах, батьки повинні розповідати дітям також із раннього віку”, – пояснює Ігор Курус. Коли ж удома залишаються діти старшого шкільного віку, то батьки мають навчити їх правильного користування побутовою технікою.
* Ключі від дверей. Коли дитині можна довіряти ключі від дверей, залежить від того, наскільки вона самостійна та відповідальна. “Сьогодні багато школярів самі повертаються зі школи додому, адже батьки працюють. І якщо ваш син чи донька ще не надто впевнені, самостійні, можна попросити когось із сусідів, аби вони відмикали та замикали двері вашої кватири, – радить Віра Проців. – А про те, що відчиняти двері нікому не можна, діти повинні знати змалечку. Адже всі рідні мають ключі, а знайомі про свій візит зазвичай попереджають”. 
* Торговий центр. Алгоритму дій, що робити, якщо загубився в торговому центрі, треба вчити дитину змалечку. В такій ситуації вона повинна звернутися по допомогу до людей у формі – охорони супермаркету, поліції, окрім них, можна підійти до дорослих (але знову ж таки найкраще до матерів із дітьми), до касира, який зможе передати інформацію охороні чи адміністратору, аби ті оголосили, що загубилася дитина.
* Транспорт. Перед тим як дозволяти дитині самостійно їздити в міському транспорті, треба кілька разів проїхати з сином чи донькою потрібний маршрут, все докладно пояснити  і показати. “Якщо трапилося так, що дитина сіла не в той автобус, не встигла на нього, вийшла не на тій зупинці, вона повинна знати, що не варто лякатися. Треба попросити допомоги чи у водія, чи у дорослих (найкраще звертатися до матерів з дітьми), чи у патрульних, – веде далі Віра Проців. – Якщо ж на вулиці вже темно, можна зайти в найближчий магазин чи аптеку, які зазвичай працюють допізна, і попросити допомоги там”. 
* Надзвичайна ситуація. Та як би ми не намагалися вберегти дітей, на жаль, уникнути небезпеки не завжди вдається. Якщо виникає надзвичайна ситуація –   прорвало водогін, сталося задимлення чи навіть загоряння, дитина травмувалася, вона повинна телефонувати насамперед батькам чи родичам, які є найближче, а також набрати номер певної служби екстреної допомоги. “Ми завжди наголошуємо, що навіть діти можуть телефонувати до нас і повідомляти про надзвичайну ситуацію. Але дуже важливо навчити їх у жодному разі не панікувати, а звернутися у відповідні служби, назвати своє ім’я, прізвище, адресу і пояснити ситуацію”, – зазначає Ігор Курус. А Віра Проців додає, що поліція приїжджає на всі виклики. “Якщо дитина може пояснити ситуацію, якщо оператор дізнається про те, що виникла небезпека, екіпаж однозначно приїде!” – наголошує інспектор поліції.  
Водночас співрозмовники “Пошти” кажуть, що нерідко бувають хибні виклики від дітей, тому батькам варто пояснити їм, які можуть бути наслідки таких “розваг”. “Якщо насправді є небезпека (наприклад, виникла пожежа), треба підходити до дверей, стукати, кликати на допомогу, привернути увагу будь-яким чином”, – розповідає Віра Проців. 
* Допоможуть гуртки та секції. Всі троє співрозмовників “Пошти” наголошують, що дітей, особливо учнів молодших класів, повинні контролювати дорослі. “Якщо батьки працюють і не мають можливості бути зі своїми дітьми, варто записати їх у якийсь гурток, секцію, де вони зможуть проводити позашкільний час і одночасно перебуватимуть під наглядом дорослих”, – радить Наталія Поважук.

Десять правил безпеки 

(від патрульної поліції Львова)
1. “Увага, небезпека!”. Голосно кричи про допомогу.
2. “Підкуп. Умій говорити “ні”. Не бери подарунків у незнайомців.
3. “Загроза”. Терміново телефонуй батькам.
4. “Захист своїх речей”. Не залишай речі без нагляду.
5. “Захист”. Повідомляй дорослих.
6. “Увага! Небезпечні речі”. Повідомляй дорослих про небезпечні речі.
7. “Ні пари з уст”. Не розповідай стороннім, що є вдома. 
8. “Ні – насильству”. Не задирайся з іншими та не ображай нікого.
9. “Правила дорожнього руху”. Дотримуйся правил на дорозі.
10.  “Сам удома”. Не відчиняй чужим двері.

Шість правил уникнення небезпеки

Пояснити дитині, які бувають небезпеки і як їх уникнути, можна за допомоги гри, пише osvita.ua. До прикладу, можна відтворити такі ситуації.
1. Дитина чекає, коли її заберуть із садка/школи, а незнайома людина підходить і каже: “Твої батьки попросили тебе забрати”. 
Дитина з безпечної відстані повинна вигукнути: “Скажіть секретне слово!” І якщо незнайома людина його не знає, в жодному разі не йти з нею. Треба бігти до будь-кого добре знайомого дорослого (вихователя/учителя, батьків). А якщо ви ще не придумали секретне слово, обов’язково зробіть це.
2. Дитина вирушила з групою/класом на екскурсію чи в іншій справі за межі дитячого садка/школи. 
Діти ніколи не повинні залишати межі навчального закладу самі або залишатися без нагляду вихователя/класного керівника в місті. Якщо учитель дозволить дитині піти кудись без класу, варто йти з кимось із однокласників. Головне правило – нікуди не йти самому.
3. В зоомагазині дитина дивиться на тварин і чекає маму, яка щось купує в сусідньому відділі. Незнайомець підходить і каже, що біля магазину хтось залишив котика, якого дитина може взяти собі.
Дитина повинна вигукнути: “Ні! Ви не моя мама/мій тато!”, а потім бігти до батьків чи працівника магазину. 
4. Дитина сидить на лавочці зі своїми друзями, доки мама розмовляє з іншими батьками. До дитини підходить незнайомець і просить дозволу сфотографувати її. 
Відразу ж крикнути “ні” і бігти до батьків або до знайомих дорослих. Ніхто не має права фотографувати дитину без дозволу батьків. 
5. Дитина бавиться з друзями на дитячому майданчику,аж раптом хтось просить її спокійно і тихо піти з ним, тому що в нього є ніж або інший небезпечний предмет. 
Якщо хтось погрожує небезпечним предметом, головне  не мовчати! Треба робити все можливе, щоб утекти: бити, кричати. 
6. Дитина їде на велосипеді в своєму районі повз пішохода, і він раптово намагається її схопити.
Навчіть дитину завжди гуляти з кимось. Якщо хтось намагається затримати її, треба спробувати вирватися. Якщо дитина старша, може штовхнути велосипед на викрадача і побігти в іншому напрямку. Якщо ж дитина маленька, повинна відбиватися і кликати на допомогу: “Допоможіть! Мене викрадають! Це не моя мама/тато!”
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7494 / 4.46MB / SQL:{query_count}