Стипендії не для всіх

У лютому студентам вишів нараховуватимуть стипендії за новою рейтинговою системою: кому і скільки. А хто ж залишиться без грошей?

Уже цього місяця студенти отримуватимуть стипендії за новими правилами. 
Відповідно до постанови уряду “Про внесення змін до стипендіального забезпечення”, на них чекають кілька новацій: кількість студентів, які отримуватимуть стипендії, суттєво зменшиться, але розмір стипендії зросте. До того ж списки стипендіатів визначатимуть не за середнім балом, а за рейтингом, який складатиме вищий навчальний заклад. 
Чи вже визначилися виші, як формуватимуть рейтинг студентів для отримання стипендії? Як оцінюють самі студенти ці зміни? Заради чого повинна вчитися молодь? Із цими запитаннями “Пошта” звернулася до адміністрації Львівського нацуніверситету ім. І. Франка, керівників студентського самоврядування Львова та самих студентів. 

90% – за знання, 10% – за активну діяльність

Уже з 1 січня  2017 року академічну стипендію студентам вищих навчальних закладів повинні нараховувати відповідно до рейтингу успішності. Тобто тепер стипендію отримуватимуть не всі студенти, які здобудуть середній бал за екзаменаційну сесію, як це було раніше, а лише ті, що посядуть високі місця в рейтингу вищого навчального закладу. Рейтинг складатиме кожен виш самостійно. Приблизно на 90% місце студента в рейтингу залежатиме від навчальної успішності і на 10% – від критеріїв, які встановить навчальний заклад (наприклад, наукова, спортивна або громадська діяльність). 
Для студентів передбачені два види стипендій – соціальна (для соціально незахищених громадян, пільговиків) та академічна (за навчальні досягнення). Академічну стипендію отримуватимуть близько 45% студентів бюджетної форми навчання, соціальну – майже 7% нинішніх студентів. 

Студенти обурені

Стипендіальні новації уряду студенти сприймають не надто оптимістично. Як розповіла “Пошті” студентка третього курсу факультету східних мов Франкового вишу Анна, вони досі не знають, як саме формуватимуть рейтинг та хто отримуватиме стипендії. 
“У попередні роки я отримувала стипендію. За два останні семестри мала підвищену. Як буде тепер, не знаю, але дуже сподіваюся, що все-таки стипендія у мене буде, бо впродовж семестру наполегливо вчилася”, – каже дівчина.
Про непевність серед студентів говорить і студентка четвертого курсу філологічного факультету Марія. “Ми досі не знаємо, хто отримуватиме стипендію. Про такі новації нас повідомили ледь не перед самою сесією, тож для багатьох із нас це важкий стрес, – запевняє вона. – Особливо переймаються через стипендії студенти молодших курсів, адже для багатьох із них це єдині гроші, окрім батьківських. Студенти старших курсів вже більше намагаються забезпечувати себе самостійно, шукають роботу, бо розуміють, що в нинішніх умовах покладатися тільки на державу не доводиться”. 
Олександр Николяк, голова студентського самоврядування Національного університету “Львівська політехніка”, студент четвертого курсу факультету комп’ютерних наук, також наголошує, що для багатьох студентів стипендії є дуже важливим джерелом фінансового забезпечення. 
“Раніше майже 70 відсот­ків студентів-бюджетників “Політехніки” отримували стипендії, тепер їх буде близько 45 відсотків. Тож більшість студентів обурені таким рішенням. Все-таки ці гроші вони могли витратити на дорогу додому, прожиття тощо, – зауважує хлопець. – Незважаючи на те, що стипендію підвищили, її зможуть отримувати значно менше студентів”. 
Олександр Николяк пояснює, що, окрім стипендії, для студентів існують інші важливі чинники, зокрема ефективне навчання та можливість працевлаштування.
“Як свідчить практика провідних європейських та американських вишів, головною мотивацією для студентів є присутність потенційних роботодавців, це перше. А друге – це якість освіти, яку здобудеш. Саме вона буде гарантією того, що ти зможеш отримати гідну роботу за фахом!” – наголошує співрозмовник “Пошти”.  
А ось голова студентського уряду Львівського нацуніверситету ім. І. Фран­­ка, студентка п’ятого курсу географічного факультету Яна Пекун вважає, що рейтингова система нарахування стипендій хоч у багатьох студентів і викликає неоднозначну оцінку, все-таки відповідає європейській моделі освіти. 
“Для того, щоб отримати стипендію, треба працювати. Вважаю, що стипендію мають отримувати кращі студенти, це європейська модель”, – запевняє вона. 
І додає: поки що цей механізм не відпрацьований, незрозуміло, як нараховуватимуть стипендії на різних факультетах. 
“Як голова студентського уряду, входжу до всіх комісій, які вирішують питання стипендій, і презентую позицію студентства безпосередньо там. Ми стараємося готувати студентів морально до таких змін, адже переважна їх більшість виступала проти рейтингової системи, навіть проводила мітинги. Та оскільки влада прийняла відповідний закон, намагаємося студентам усе пояснити. На сайті та в соціальних мережах висвітлюємо всю доступну нам інформацію. Зараз студенти чекають на рейтинг, їм цікаво, хто пройшов”, – веде далі голова студентського уряду.  
З її слів, рейтинги формуватиме стипендіальна комісія, яка на 50% складається зі студентів, зокрема студентських лідерів, голів профкомів, а на 50% з деканів, проректорів, а також ректора та інших спеціалістів вишу. 
“Насправді робота комісії дуже складна, бо не так легко скласти ці рейтинги, зробити так, щоб усе було справедливо і максимально правильно. На комісію покладена дуже велика відповідальність”, – каже Яна Пекун. Дівчина пояснює, що на різних факультетах та спеціальностях різні вимоги. Наприклад, коли йдеться про факультет електроніки чи комп’ютерних наук, то навчання там складніше, аніж на гуманітарному факультеті. 
“На таких факультетах, де більшість студентів мають доволі високий бал, скласти рейтинг буде складно. Тим, що претендуватимуть на одне чи кілька стипендіальних місць, стипендію нараховуватимуть за стобальною системою. Якщо серед них залишаться ті, що мають “ламаний” бал, тоді будуть зважати на інші показники, наприклад, соціальний статус (напівсироти, малозабезпечені та інші). 
“З вересня 2017 року до рейтингу додаватимуть ще 10%  – це бали для студентів, які займаються науковою, суспільною, культурно-мистецькою, громадською, спортивною діяльністю. Цього семестру вони можуть активно працювати в якійсь сфері, здобувати призові місця, отримувати відповідні сертифікати, які потім переводитимуть у бали і додаватимуть до загального рейтингу”, – каже вона. 
Співрозмовниця “Пошти” зазначає, що раніше студент міг розрахувати свої сили у різних предметах, складати сесію так, щоб отримати середній бал. Тепер цього буде недостатньо, бо треба вчитися максимально добре. Навіть ті 45% студентів, яким виплачуватимуть стипендію, повинні мати дуже високий рейтинг. 

Соціальна стипендія становитиме:

* для учнів ПТУ з числа дітей-сиріт – 1000 грн;
* для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт – 2000 грн;
* для учнів професійно-технічних навчальних закладів – 377 грн;
* для студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації – 750 грн;
* для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації – 1000 грн.

Академічна стипендія становитиме:

* для учнів професійно-технічних навчальних закладів  – 415 грн;
* для студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації – 830 грн;
* для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації  – 1100 грн.
Підвищений розмір академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації становитиме 1600 грн, I -II рівня – 1208 грн. 
Студенти окремих спеціальностей (учителі математики, інформатики, природничих наук, деяких інженерних спеціальностей та інші) отримуватимуть 1400 грн. Підвищена стипендія становитиме 2360 грн.

Соціальна стипендія 

Її отримуватимуть студенти (курсанти), які не отримують академічних стипендій, не перебувають на повному державному забезпеченні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) ВНЗ в період навчання у віці від 18 до 23 років, які залишилися без батьків) і не перебувають в академічній відпустці з числа:
– дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського пік­лування;
–  осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
–  осіб, визнаних учасниками бойових дій та їхніх дітей;
–  дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи;
–  дітей, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту;
–  дітей, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) в районі проведення АТО, бойових дій або збройних конфліктів;
– дітей шахтарів, які мають необхідний стаж підземної роботи або стали інвалідами I чи II групи, або загиблих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Роман Яцикович, керівник студентського відділу Львівського нацуніверситету ім. І. Франка:
– Зміни у виплатах стипендій внесені згідно з постановами Кабінету Міністрів №1045 та №1050. У постанові №1050 йдеться про виплату академічних стипендій, а в постанові №1045 – про соціальну. Відповідно до цього навчальні заклади мають розробити свої правила призначення академічної стипендії. Наш університет вже визначив ці правила та розробив формули, за якими нараховуватимуть стипендії. Але вчена рада університету ще повинна визначити саму квоту і ліміт стипендіатів-відмінників. Наразі чекаємо інформації про надходження коштів, від яких залежатиме кількість стипендіатів. Раніше стипендію отримували ті студенти, які за підсумками сесії здобували середній бал. Тепер формуватимуть рейтинг на підставі успішності студентів, тобто що вищий рівень знань вони продемонструють під час сесії і отримають максимально високі оцінки, то більше матимуть шансів увійти до рейтингу на здобуття стипендії, кількість місць у якому становитиме 40-45% загальної кількості бюджетних місць на факультеті. Якщо студент має право на отримання і соціальної, і академічної стипендії, то зможе обирати тільки один її вид. Студенти, які матимуть академічну заборгованість, не зможуть отримати соціальної стипендії. В минулі роки студенти першого курсу впродовж першого семестру отримували стипендію автоматично. Тепер діятимуть певні квоти, які визначатимуть за конкурсним балом вступу. З вересня 2017 року до рейтингу успішності додадуть ще 10 відсотків – це будуть бали за культурно-спортивну, громадську чи іншу діяльність студентів. Рейтингова система сприятиме конкуренції серед студентів, зросте боротьба за бали. Хто вчився, той і буде вчитися, інші ж намагатимуться здобути вищі бали, аби отримати стипендію. Крім того, студенти матимуть стимул займатися іншою діяльністю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7607 / 4.47MB / SQL:{query_count}