Менше предметів – більше знань?

На старшу школу чекають суттєві новації. “Пошта” запитала освітян, як відбуватиметься її реформування, а батьків – як вони ставляться до можливого скорочення кількості дисциплін

Упродовж наступних навчальних років українську школу чекають суттєві зміни. Новації відбудуться і в старших класах. Зокрема, Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект типового навчального плану для 10 і 11 класів. Серед основних нововведень: скорочення кількості предметів, інтегровані предмети та профільні школи.
“Пошта” вирішила запитати освітян, як відбуватиметься реформування старшої школи, чи готові вони до новацій, а батьків – як вони ставляться до можливого скорочення кількості дисциплін.

Чотири новації

Проект типового навчального плану для учнів 10 і 11 класів, який запропонували для громадського обговорення, повинен набути чинності у 2018/2019 навчальному році. Зі слів Павла Хобзея, заступника міністра освіти і науки, це перший крок до змін у межах масштабнішої реформи “Нова українська школа”, пише osvitportal.lviv.ua
Сьогодні і освітяни, і батьки говорять про те, що діти, особливо у старших класах, дуже навантажені навчанням. На одного учня таке навантаження становить приблизно 33 години на тиждень, а на вивчення одного предмета виділено півтори години, що, по суті, не так уже й багато.
МОН пропонує скоротити кількість обов’язкових предметів з 22 до дев’яти
“Ґрунтовно вивчити предмет, маючи менше одного уроку на тиждень, просто неможливо. Діти, які приходять у старшу школу, вже повинні визначитися зі своїми подальшими пріоритетами і почати підготовку до вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно учні повинні здобути можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для продовження навчання”, – каже Павло Хобзей. Тож МОН пропонує скоротити кількість обов’язкових предметів з 22 до дев’яти, що дасть можливість кожній школі визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети. Це і є новацією номер один.
Новація номер два полягає у тому, що старша школа має стати профільною. Тобто учні матимуть змогу інтенсивніше вивчати предмети того напрямку, за яким планують іти вчитися далі, а решту дисциплін – у вигляді факультативу.
Понад те, школам дадуть можливість створювати власні спецкурси для поглиб­лення профільного навчання, що є новацією номер три.
Суть останньої, четвертої новації  в тому, що з’являться інтегровані предмети – як-от література, історія, людина і суспільство, математика.
Пропозиції можна надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua або zasekina@ukr.net.

Вивчити все неможливо!

Батьки, з якими спілкувалася “Пошта”, такі ініціативи Міносвіти сприймають дуже позитивно, погоджуючись із тим, що тепер у школі вивчають дуже багато предметів, а справді ґрунтовних, якісних знань з усіх дисцип­лін здобути годі. Крім того, старшокласники готуються до зовнішнього незалежного оцінювання, програма якого не завжди відповідає тому, що вчать у школі, тож доводиться ліквідовувати прогалини, що створює значне навантаження на учнів.
“Такі нововведення мені дуже імпонують, головне, аби добрі наміри довели до логічного завершення. Зміни у старшій школі потрібні однозначно, – вважає мама старшокласниці Ірина Артим’як. – Сьогодні діти в 11 класі не відвідують багатьох уроків, бо вже знають, з яких предметів проходитимуть ЗНО, тому більше уваги приділяють саме їм, а всі інші залишають поза увагою. У нас є значні розбіжності між тим, що вчать за шкільною програмою і що вимагають на тестуванні, тому школярі змушені додатково вивчати теми. Я бачу по своїй дитині, що вона дуже переживає через майбутнє незалежне оцінювання. Аби успішно пройти ЗНО, діти багато від чого відмовляються, постійно вчаться, не зустрічаються з друзями, не читають іншої літератури. Впродовж 10-11 класів вони, можна сказати, випадають із життя, стають наче роботи”.
Буде математика (об’єднають алгебру та геометрію), також об’єднають фізику і астрономію, біологію і екологію, історію України і всесвітню історію 
На думку співрозмовниці “Пошти”, діти, які хочуть вчитися, знають, навіщо їм це потрібно, і будуть учитися, докладати зусиль, аби вступити в омріяний вищий навчальний заклад. А є такі, які знають, що вступатимуть на платну форму навчання, то й не дуже стараються. “У мене склалося таке враження, що школа вчить багато, навіть, я б сказала, занадто багато. Все знати неможливо, адже програма дуже велика. Добре, що навчання в 10-11 класах стане, так би мовити, більш профільним”, – каже вона.
Позитивно сприймає згадані новації і батько дев’ятикласника Роман. “Мій син у 8 класі вирішив, що піде вчитися на фізичний факультет, тож уже тепер більше часу приділяє фізиці й математиці, – розповідає чоловік. – Син добре вчиться ще з початкових класів, намагається не знижувати рівня, але все-таки  вивчити все, що вимагають, дуже важко. Якщо буде профільна освіта, діти зможуть зосередитися на вивченні тих дисциплін, які  їм знадобляться для подальшого навчання”.

На стартовій позиції

Серед освітян Львова і області вже триває обговорення нового навчального плану, але як саме виглядатиме навчання старшокласників, наразі точно сказати не можна. “Реформувати старшу школу потрібно однозначно! Зараз ми працюємо за старою системою освіти, де вивчають усе, а старша школа все-таки мала б бути профільною, – пояснює Ігор Рудницький, директор Львівської середньої школи №9. – У старших класах більшість учнів уже визначилися зі своїми уподобаннями, вже мають якесь бачення, куди хочуть вступати, і відповідно, які предмети їм треба вчити ґрунтовніше.  Вважаю, що стільки предметів, скільки нині вивчають у старших класах, не потрібно. Мали б бути основні, а інші – факультативні”.
Зі слів Ігоря Рудницького, наразі програму тільки обговорюють, тож сказати конкретно, як саме відбуватимуться зміни, важко. Кожна школа обиратиме ті предмети, які будуть пріоритетними для більшості старшокласників. Співрозмовник “Пошти” переконаний, що серед обов’язкових дисциплін мають бути українська мова, література, історія, іноземна та інформатика. “Думаю, будь-яка дитина повинна знати рідну українську мову, вчити історію, бо без неї будемо мати те, що маємо нині. Важливою є й література, адже  це духовність. І звісно ж, іноземна та інформатика, добре володіння комп’ютером, без якого сьогодні не обійтися”, – веде далі директор школи.
На його думку, скорочення кількості предметів все-таки сприятиме тому, що діти зможуть краще вчити обрані дисципліни.
Любомира Мандзій, директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації:
– Реформа “Нова українська школа” мала б початися в Україні з 2018/2019 навчального року. Якщо ми будемо починати її з першого класу, то до 10-го реформи дійдуть аж у 2027 році. Освітня реформа нині актуальна і затребувана, тому Міністерство освіти і науки вирішило змінити систему навчання у всіх класах школи, запропонувавши проект для громадського обговорення. Це дуже добре. Коли відбувалося громадське обговорення змін у початковій школі, в ньому брали участь і педагоги, і батьки. Зараз ми можемо говорити, що навчання дітей у 10 та 11 класах перенасичене. Учні мають навантаження в межах 33 годин, на вивчення одного предмета припадає півтори години, що доволі мало. МОН пропонує залишити дев’ять обов’язкових дисциплін. Буде математика (об’єднають алгебру та геометрію), також об’єднають фізику і астрономію, біологію і екологію, історію України і всесвітню історію. А от окремими дисциплінами будуть хімія, географія, українська мова, література та іноземна мова. Однак кожна школа повинна буде визначити свій профіль і поглибити вивчення цих предметів. Якщо у школі є паралельні класи, то для кожного може бути свій профіль, але один клас не може мати, наприклад, три профілі. Учні старших класів уже переважно визначаються з тим, у якому напрямку вчитимуться далі – гуманітарному, математичному чи природничому, тож профілізація навчання актуальна давно. Відповідно до реформи, кожна школа сама складатиме навчальні плани. У нас була інваріативна, обов’язкова складова та варіативна. Але оскільки було дуже багато обов’язкових предметів, то на варіативну складову вже нічого не залишалося. Тепер “вивільнилося” стільки дисциплін, що школи самі зможуть пропонувати спецкурси для поглибленого профільного навчання. Це й буде варіативна складова навчальної програми. Згідно із пропонованими нововведеннями, нові підручники для 10 класу планують друкувати в 2018 році. Переконана, що вони будуть вчасно.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8042 / 4.44MB / SQL:{query_count}