“Батя, я вступив!” Не кажи гоп, поки не перескочиш…

“Пошта” довідалася про перебіг зарахувань абітурієнтів до вишів: “бюджетні” баталії, “непідтягнені” списки та запасні варіанти спеціальностей

Вступ-2016 добігає кінця. Абітурієнти та їхні батьки останні тижні у постійному напруженні й очікуванні: 1 серпня чекали списків зарахованих на бюджет, до 5 серпня мали подати оригінали до вишів, щоб вчитися “на державному”, а до 10 серпня таку ж процедуру мають повторити претенденти на “платне”. Якщо ви перейшли усі ці кола, то вітаємо вас у числі студентів або ваших дітей із новим етапом у житті. 
Як відомо, цьогоріч розподіл бюджетних коштів відбувався за новим алгоритмом. І якщо певний абітурієнт не опинився до 1 серпня у числі рекомендованих до зарахування на бюджет, то він вже точно не буде у цьому списку, оскільки вже другий рік поспіль не працюють три хвилі зарахування, а тільки система пріоритетності.
Якщо вступник рекомендований на платне навчання, то він не може стати “державником”, відповідно коли система вносить абітурієнта на бюджетне місце, то не може його перекинути на платне, лише за умови, якщо вступник відмовиться від бюджету і перейде на платне навчання в інший ВНЗ. Та трапився випадок, коли система “відтиснула” вступника до столичного вишу з державної форми на платну. 

Як соцмережі “зарахували” на бюджет 

Іван Пономаренко, батько абітурієнта, 5 серпня розмістив допис у соцмережі Facebook: “Сумна історія про нашу освіту… Мій син, Олександр Пономаренко, давно і надійно розчаровує батька. І от, щоб остаточно добити старого (тобто мене), він пішов в Карпенка-Карого  на режисера на бюджет. Там, хто не знає: крім ЗНО складають ще “творчий конкурс”. Бюджетних місць – 8. На перший тур конкурсу прийшло близько 200 людей. І син пройшов. На другий тур близько 20. Пройшов. І от – першого серпня – він дзвонить: “Батя, я вступив!” Сашко поніс документи в приймальну комісію – і їх у нього взяли (перевіривши статус, чи поступив). Ну, ми розслабились. І ось сьогодні, в 23.30 мені подзвонив син і доповів: “Батя, ти був правий”. Так от: сьогодні, 4-го серпня, близько 20.00 сину з мобільного на мобільний же зателефонував якийсь “дядя”, який сказав щось на кшталт, то була технічна помилка, пропонуємо навчання за контрактом. Сашко зайшов на сайт, де його статус дивним чином змінився з “рекомендований до зарахування на бюджет” на “допущений до конкурсу”. Я свідомо не хочу “заносити”, комусь “дзвонити” тощо, а навпаки, роблю все прозоро – будемо вважати, що це соціальний експеримент. Я вимагаю або зарахування мого сина, Олександра Пономаренка, на бюджет (тим більше, що він вже фактично зарахований, документи взяли), або розслідування “ашибачкі”, встановлення, чи це справді “ашибачка”…”
Місця держбюджету, від яких відмовляться абітурієнти, нададуть вступникам, чиї батьки загинули в АТО
Упродовж двох днів допис у соцмережі набрав великої популярності: тисячі користувачів вподобали і поширили “пост”, а сотні людей коментували й ділилися подібними прецедентами. І є результат. Абітурієнт Олександр Пономаренко вступив на бюджетну форму навчання. Та якою ціною? І завдяки кому?
Батько вступника написав пост про те, як все було: “Пост подяк, висновків і страшної виснаженості від перемоги. Вже в 10.00-11.00 з’явилися публікації у ЗМІ. Паралельно в коментарях відреагувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич, що мене вразило, рух таки є. Також розривався телефон від кореспондентів різних газет, інтернет-видань, телеканалів, активістів. З`ясувалося, що університет Карпенка-Карого не відноситься до Міністерства освіти і науки (МОН), а до Міністерства культури (Мінкульт). А подзвонити в Мінкульт МОНу заважали “честь і традиції”. У приймальній комісії університету вже давно оббивали пороги ще зо п’ять “недовступивших” із батьками. Ректор був у відпустці, а проректор – замголови приймальної комісії – почав довгу цікаву розповідь в стилі діда Панаса, причому слова “Помилка Системи” вже звучали з великої літери. З його слів, у виші були свої квоти “згідно з потребами держави у режисерах”, а Система дала свої. А саме – 8 і 15. І хоч Сашко не 15-ий, а 9-ий (недобрав 0,05 балу) –  йому нічого не світить, бо, по-перше, що буде робити держава з 9-ма режисерами, а по-друге, приймальній комісії таки вдалося побороти Систему, і МОН, в результаті триденної (!) переписки таки дозволив вишу діяти на власний розсуд. Тобто, він і радий би, але... місця... бюджет... Одна з журналісток сумно пожартувала: “Головне, Сашко, щоб ти сесію склав, бо доведеться залучати спікера ВР і Президента”. Ми знов рвонули під МОН, запанувала зловісна мовчанка. Голова прес-служби кожні 10 хвилин запевняла, що іде нарада, і “ось-ось вийдуть”. І пан Шаров, директор департаменту вищої освіти, сказав на камеру історичні слова про підтвердження з Мінкульту і зарахування Сашка. “На бюджет?” – перепитали журналісти. “На бюджет”. Завіса. Ні, не завіса. Інші абітурієнти, що попали під роздачу, теж чогось добились, принаймні про одну дівчину Христину Срібняк, що вступила (її ім’я таємничим образом зникло не те, що з системи, а зі списків вишу), я знаю. Тобто все закінчилось відносно нормально. Закиди на деяких ресурсах щодо “о, купа депутатів в друзях, ще один “блатний” проліз, подзвонив кому треба” виглядають смішно, бо чому я тоді не подзвонив кому треба в травні? Я зробив це не для того, щоб “запхнути” Сашка на бюджет. Я зробив це, щоб пересвідчитись, що це взагалі можна зробити, ну і показати декому, що в нас тут ще не зовсім Сомалі чи Росія. Майже, але не зовсім. І це справді дає маленький промінчик надії. Це наша спільна перемога. Ми разом довели “їм”, а головне, собі, що “ми” ще є, і можемо”.

Списки бюджетників не “підтягуються”

“Зарахування вступників на місця державного замовлення, які звільняються внаслідок невиконання вступниками вимог до зарахування на базі повної загальної середньої освіти для здобуття освітніх ступенів молодший бакалавр, бакалавр (магістр медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань), шляхом просування списків не проводиться. Невикористані місця державного замовлення повертаються відповідному державному замовнику”, – зазначено в листі-роз’ясненні першого заступника міністра освіти і науки  Інни Совсун керівникам вищих навчальних закладів.
Список бюджетників, які вступають на денну форму бакалаврату, не змінюватиметься, навіть якщо хтось із рекомендованих до зарахування відмовиться від свого бюджетного місця, інформує Міністерство освіти і науки. До того ж місця держбюджету, від яких відмовляться абітурієнти, використають для того, щоб забезпечити місцями пільгові категорії, а саме абітурієнтів, чиї батьки (батько) загинули, захищаючи державу під час АТО.
Також у листі зазначається, що виші можуть звертатися до своїх державних замовників – це може бути як Міністерство освіти і науки, так й інші Міністерства, навіть місцева влада – щоб вони виділили додаткові місця для навчання вступників пільгових категорій, передбачених Законами України, Указами Президента України та постановами Кабміну, що не пройшли на бюджет та зараховані на контракт.
На педагогів вже не перший рік навчаються ті, хто вступав з тривожно низькими балами
Натомість, рейтинговий список абітурієнтів, що вступають у вищі навчальні заклади на здобуття  будь-якого іншого освітньо-кваліфікаційного рівня та/або на заочну форму навчання, може змінюватись. Отже,  якщо певні абітуріє­нти не виконають умов до зарахування – наприклад, не принесуть у визначений  термін оригінали своїх документів – виші можуть зараховувати на звільнені місця вступників нижчих за рейтингом. 

Менше абітурієнтів “проголосували ногами”

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки, у блозі на сайті “Дзеркало тижня” зробила підсумки вступної кампанії 2016: тенденції, популярні спеціальності, а також плани на майбутнє щодо вступу.
Заступниця міністра зауважила, що новий механізм подачі документів має багато переваг. “Це прощання із радянським спадком паперових заяв та годинних черг під приймальними комісіями. Це нівелювання логістичних ризиків (як-то відсутність квитків чи коштів, аби добратися до вишу в іншому місті), економія часу вступників”.
Статус абітурієнта дивним чином змінився з “рекомендований до зарахування на бюджет” на “допущений до конкурсу”
Також звернула увагу Інна Совсун на нову модель розподілу державного замовлення у ВНЗ. “Цьогоріч вперше випробовується механізм, закладений у Законі “Про вищу освіту”. Тепер Міністерство освіти і науки не відіграє ключової ролі у встановленні кількості бюджетних місць, які отримає той чи інший навчальний заклад. Натомість це визначають самі абітурієнти, а саме — ті з них, хто продемонстрував найвищі результати на ЗНО. По-перше, це нівелює суб’єктивну складову. Адже під час вступної кампанії Міністерство отримує тисячі дзвінків, листів, звернень від університетів, депутатів, “впливових людей” з наполегливими вимогами збільшити державне замовлення для певних університетів на певні спеціальності. По-друге, закладена в законі “Про вищу освіту” модель державного замовлення покликана стимулювати конкуренцію між вишами та сприяти наданню місць найсильнішим вступникам за кожною спеціальністю”.
Також заступниця міністра зауважила, що є загальне скорочення кількості вступників та коригування загальних обсягів державного замовлення відповідно до демографічних тенденцій. Наприклад, у 2004 році школу закінчило 526 тисяч дітей, а у 2016 році — лише 200 тисяч. Різке зменшення кількості випускників шкіл є головною причиною скорочення числа студентів, отже, конкуренція за вступників між університетами щороку зростає. 
“Побоювання, що дедалі більше випускників “проголосує ногами”, тобто поїде навчатися за кордон, є дещо перебільшеними. Статистика отримання апостилю на шкільних атестатах (процедура, необхідна для подання документів до іноземного вишу) підтверджує: 2015 року за перші два літніх місяці було апостильовано 7 962 атестати, а за аналогічний період 2016 року бажання навчатися в іншій державі виявили майже на тисячу вчорашніх школярів менше – 7 047”, – пише Інна Совсун.
Першою у списку вишів за абсолютним збільшенням держзамовлення стала “Львівська політехніка” – “на бюджеті” навчатимуться 498 студентів
Великі університетські центри (в першу чергу Київ, Харків та Львів) завжди отримували велику частку вступників, оскільки там розташовані найбільші університети. Так, 2015 року 25,5% від загальної кількості бюджетних місць зосереджувалось у київських вишах, 13% — у харківських, майже 9% — у львівських. У 2016 році ситуація мало змінилась. За попередніми даними, Київ може отримати близько 26% місць, Харків — 12,7%, Львів — 10%.  
Додамо, що два львівські виші (НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ ім. І. Франка) суттєво збільшили державне замовлення. Першою в списку ВНЗ за абсолютним збільшенням державного замовлення стала Львівська політехніка — додатково коштом державного замовлення тут зможе навчатися 498 студентів. За зростанням у відсотковому значенні утримав першість ще один львівський виш — Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького — +59,2%. Це пов'язано в першу чергу зі зростанням державного замовлення на профільні для цього закладу спеціальності. Щодо вибору спеціальностей, то Інна Совсун зауважує, що ситуація цього року не дуже відрізнялася від попередніх: “гуманітаристика та суспільствознавчі спеціальності приваблюють абітурієнтів в рази більше, ніж технічні. У топ-7 за кількістю поданих заяв на бакалаврат увійшли: філологія — 108 184 заяв, право — 105 347, менеджмент — 70 785 заяв, комп'ютерні науки та інформаційні технології — 64 811, середня освіта — 54 377. Також мають популярність економіка та психологія — на них подали документи 50 782 та 49 141 абітурієнтів відповідно”.  

Бути педагогом – “як запасний варіант”?

Зрозуміло, що не всі абітурієнти набирають максимальних балів ЗНО, але точно всі хочуть на бюджет. І останніми роками виробилася тенденція, що з низькими балами за незалежне оцінювання можна податися здобувати професію вчителя(!). Інна Совсун коментує ситуацію, що склалася: “Очевидно, популярність педагогічної спеціальності при поданні заяв пояснюється тим, що для багатьох абітурієнтів вона була запасним варіантом. У результаті на педагогів вже не перший рік навчаються ті, хто вступав із тривожно низькими балами. Так, найнижчий прохідний бал, з яким абітурієнт отримав рекомендацію на навчання за бюджетний кошт, зафіксовано на педагогічну спеціальність “середня освіта: Фізика” — 100.85 балів. До речі, найнижчий прохідний результат ЗНО — 100 балів. Тобто лише 0,85 бала відділяло майбутніх педагогів від порогу, за яким абітурієнти не допускалися до участі в конкурсі. І саме ці десяті відсотка дали можливість людям, що ледь підтвердили свої знання на ЗНО, навчати в майбутньому дітей. На жаль, технічних спеціальностей у цьому рейтингу ми не бачимо. Натомість простежуємо їх рейтинговий занепад”.
У 2004 році школу закінчило 526 тисяч дітей, а у 2016 році — лише 200 тисяч
Інна Совсун наостанок додає, що потрібно змінити для успішного проведення майбутніх вступних кампаній. “По-перше, необхідно покращити якість роботи системи електронної подачі документів. У першу чергу — розведення у часі подання заяв на бакалаврат і магістратуру. У рамках подання заяв на бакалаврат розглядається можливість створення певного графіку — щоб у перші дні подача заяв була відкрита лише для абітурієнтів, які вступають на спеціальності, що передбачають складання творчих конкурів, та для тих, хто складатиме вступні іспити. Також розглядається можливість автоматичного внесення інформації про середній бал атестату в єдину базу, що зніме необхідність підвантаження сканів документів про освіту. 
По-друге, задля підвищення ефективності розподілу абітурієнтів проговорюється можливість виставлення пріоритетів для заяв і на бюджет, і на контракт. Припустимо, якщо вступник мріє навчатись лише в ЛНУ ім. Франка на спеціальності “міжнародні відносини”, то він виставляє для заяви для вступ на бюджет за цією спеціальністю пріоритет №1. Якщо при цьому він чи його батьки готові оплачувати вартість контракту, то необхідно створити можливість для подачі заяви на контрактну форму із встановленням пріоритету №2.  
 По-третє, необхідно стимулювати якісний відбір на педагогічні та природничі спеціальності. Вочевидь, що простим збільшенням кількості місць держзамовлення для цих спеціальностей питання не вирішується. Якщо ми як суспільство визнаємо, що нам потрібні фахові вчителі, то ми повинні знайти способи мотивувати найкращих випускників іти на педагогічні спеціальності — через підвищені стипендії, укладання угод на праце­влаштування з гарантією адекватної оплати праці після завершення навчання тощо. Те ж саме стосується пошуку додаткової мотивації, що приваблюватиме сильніших студентів на природничі та інженерні спеціальності”.
Нагадуємо, що списки зарахованих на бюджет були відомі 6 серпня. А список “контрактників” оприлюднять 12 серпня. 
Сподіваємось, що усі абітурієнти знайшли своє прізвище у списках зарахованих, а хто має певні суперечності чи претензії, просимо не мовчати. Публічний допис у соцмережі Івана Пономаренка демонструє, що справедливість ще існує. Якщо для однієї людини щось неможливе, то сила народу це здужає. Завдяки небайдужим українцям син пана Пономаренка знову включений у список зарахованих на бюджет. Якщо буде потрібно, то знайдемо справедливість і для вашої дитини.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3390 / 4.14MB / SQL:{query_count}