Чому поклоняємося хресту

Хрест… Як часто ми чуємо це слово. Якось вже й звикли до нього. Часто використовуємо його у повсякденній лексиці

Адже від нього походять такі звичні й буденні слова, як “хрестовина”, “перехрестя”, вишивання “хрестиком”, навіть фігурну викрутку інколи називають “хрестовиною”, інформує velychlviv.com.
Часто особисте страждання, певні життєві труднощі кожної людини називають її особистим хрестом. Більшість християн носять натільні хрестики, хрести вінчають маківки наших храмів, прикрашають ризи священнослужителів, увінчують могили наших покійних, іконостаси в храмах, виставляються на престолах і тетраподах. Ми цілуємо і вшановуємо хресне знамення.
Та чим воно є для кожного з нас? Яке значення Господній хрест має в житті християнина? Чи не праві часом Свідки Єгови, які сміються з нашого благочестя вшанування хреста, вважаючи неприпустимим поклоніння знаряддю страти? 
Як відомо, за час свого існування ця релігійна організація кілька разів змінювала своє вчення про знаряддя смерті Спасителя і зупинилась на варіанті, що Ісус був розіп’ятий на стовпі, а слово “хрест” проповідуване пророками, було лише метафорою… Всі пророцтва стосовно Спасителя говорять про те, що він мав бути “повішений на дереві”, “піднесений від землі”. Зрештою, у цьому факті є глибокий богословський зміст, адже саме через куштування із забороненого дерева прийшли у світ гріх і смерть, тому й Спасіння мало прийти через хресне дерево. Саме образ хреста прообразував старозавітний пророк Мойсей, хрестовидно підносячи руки, і таким чином Ізраїль вперше в своїй історії переміг ворога – Амалика. Та й, зрештою, елементарне знання історії дає чітку відповідь, що в той час у Римській імперії страчували саме на хресті, а не на стовпі… Але суть не в тому. Адже вшановуємо ми хресне древо не через те, що воно само по собі таке цінне, але через те, що через розп’яття на ньому наш Спаситель дарував нам відкуплення.
Наостанок важливим буде застановитись над текстом піснеспіву, котрий співаємо під час поклоніння хресту: “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння твоє славимо”. Тобто наше поклоніння хресту – не жалобне і скорботне, але трепетне і таке, котре очікує і живе надією Воскресіння.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.9573 / 4.07MB / SQL:{query_count}